Національний дохід як сукупний прибуток власників усіх факторів виробництва: заробітної плати, прибутку, ренти, відсотків. Розподіл та перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податкову систему, ціноутворення, інфляційний випуск грошей.
Одним з найважливіших досягнень економічної науки у XX ст. є розробка теоретичних представлень і статистичних даних, що відносяться до національного доходу. У поняття "національний дохід" можна вкладати різний зміст, і існує щонайменше пять значеннєвих варіантів цього поняття. Маючи представлення про значення і роль головних компонентів національного доходу можна вивчити їхні зміни і взаємини для того, щоб визначити, чи є поточний стан економіки урівноваженим і здоровим чи ж вона має тенденцію до ускладнень інфляційного чи дефляційного характеру.Національний дохід виступає як сукупний дохід власників усіх факторів виробництва: заробітної плати, прибутку, ренти, відсотків. Першу спробу визначити джерела національного доходу зробили меркантилісти, які вважали, що багатство суспільства (вони не вживали термін "національний дохід") накопичується у сфері торгівлі (насамперед зовнішньої). За марксистською (звужувальною) концепцією національний дохід обчислювався без врахування нематеріальної сфери виробництва. Визначаючи національний дохід як нову вартість, створену в галузях матеріального виробництва, можна вважати, що всі ті фактори, які сприяють підвищенню ефективності виробництва або збільшенню його обсягів, є в той же час і факторами зростання національного доходу. Чим більше праці витрачається суспільством впродовж року у виробництві, тим більшим є й національний дохід.Останнє відбувається з подвійною метою: споживання і нагромадження. Остання, по-перше, створює предмети і послуги для споживання, по-друге, визначає спосіб споживання, по-третє, формує у споживачів нові потреби, спонукає при цьому їх до споживання. Споживання завершує виробництво, воно ж є й вихідним пунктом нового виробництва [10, с.108]. У свою чергу, двома основними чинниками, які впливають на споживання, є обєктивні (розмір доходів та їх розподіл, рівень цін, норма відсотка, наявні запаси в сімї, рівень соціальних витрат та ін.) і субєктивні (схильність певною мірою відкладати споживання на,майбутнє у розрахунку на його більшу корисність у перспективі). Гранична схильність до споживання вимірюється за формулою: ГСС = С/Д, де С - зміна у споживанні; Д - зміна в доході, що викликала зміну у споживанні.Процеси зростання, розподілу та перерозподілу національного доходу відбивають складні умови переходу від командно-адміністративної системи до економічної системи, що базується на законах ринку та підприємництва. За матеріальним змістом державний бюджет - централізований фонд грошових коштів держави, а за соціально-економічною сутністю - основне знаряддя перерозподілу національного доходу (в Україні перерозподіл НД через держбюджет становив у 1994р. Тим самим бюджет може впливати на удосконалення структури суспільного виробництва, його розвиток, оптимізацію вартісних пропорцій у розподіленні доходів на загальнодержавні і внутрішньогосподарські потреби, матеріальну і виробничу сфери, на окремі галузі господарства й соціальної сфери. Тож державний бюджет - це основний фінансовий план держави, який відображає економічні відношення з приводу формування, розподілення і використання централізованого фонду грошових засобів [7, с.8-9]. За таких умов бюджет визначає формування найважливіших вартісних пропорцій: між виробництвом засобів виробництва і споживання; між нагромадженням і споживанням, між матеріальною і невиробничими сферами, галузями господарства.У результаті дослідження і аналізу теми "Виробництво, розподіл і використання національного доходу" можна зробити такі висновки. Національний дохід суспільства виступає одним з найважливіших показників функціонування економіки як єдиного цілого. Це повязано з тим, що саме у національному доході відбиваються найважливіші соціально-економічні явища, суперечності та процеси, повязані з рухом суспільного багатства, а також результати та структура суспільного відтворення за певний час.
План
Зміст
Вступ
1. Суть та виробництво національного доходу
2. Розподіл і перерозподіл національного доходу
3. Використання національного доходу: споживання та нагромадження
4. Сучасний стан національного доходу в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
У результаті дослідження і аналізу теми "Виробництво, розподіл і використання національного доходу" можна зробити такі висновки.
Національний дохід суспільства виступає одним з найважливіших показників функціонування економіки як єдиного цілого. Поряд із сукупним суспільним продуктом та валовим національним продуктом він відіграє важливу роль у макроекономічному аналізі. Це повязано з тим, що саме у національному доході відбиваються найважливіші соціально-економічні явища, суперечності та процеси, повязані з рухом суспільного багатства, а також результати та структура суспільного відтворення за певний час. Із збільшенням національного доходу зростають як економічні, так і соціальні можливості суспільства. Рух національного доходу послідовно охоплює всі фази суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл і споживання. Дослідженню джерел та економічної природи національного доходу, механізмів обміну, принципів розподілу та використання належить одне з провідних місць у світовій економічній теорії.
Разом з тим з національним доходом повязані певні проблеми. Тому, держава має так організувати утворення і перерозподіл доходів, щоб зробити його по-справжньому ефективним, не допускаючи інфляційного знецінення соціальних витрат, утворення хронічного дефіциту заощаджень, зростання безробіття та інфляції, підсилення бюрократизму. Наявний досвід дозволяє стверджувати що бюрократичні структури, які здійснюють й контролюють перерозподілення доходів, мають тут власні інтереси. Подібні негативні наслідки повинні враховуватись й знайти відображення у законодавстві.
Список литературы
1. Айстраханов Д.Д. Результати та перспективи розрахунків оперативних оцінок макроекономічних показників // Статистика України. - 2004. - №1. - С. 9-12.
2. Барзіловський В.П. Тіньова економіка в Україні // Держава та регіони. Серія. Державне управління. - 2006. - №4. - С. 14-18.
7. Деминишин В.Г. Бюджетний механізм держави: сутність та роль у регулюванні соціально-економічних процесів // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №11. - С. 3-10.
8. Дзюба І.В. Категорія рівня життя населення: сучасний підхід // Статистика України. - 2004. - №1. - С. 68-73.
10. Круш П.В., Тульчинська С.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге перероблене та доповнене. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 328с.
11. Крючкова І.В., Шинкаренко Т.П., Кузнєцова Л.І., Богдан І.В. Макроекономічна ситуація в Україні // Економіка і прогнозування. - 2004. - №1. - С. 39-70.
12. Марцин В.С. Оцінка рівня споживання населення України // Регіональна економіка. - 2004. - №4. - С. 32-43.
14. Мірошниченко О.Ю. Теоретико-методологічні засади класифікації факторів впливу на рівень життя населення // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - №4. - С. 122-125.
15. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687с. - (Вища освіта ХХІ століття)
19. Статистичний щорічник України за 2007 рік / За ред. О.Г. Осауленка: Державний комітет статистики України. - К.: Консультант, 2008. - 552с.
20. Федірко Н.В. Первинні доходи населення // Формування ринкових відносин відносин в Україні. - 2005. - №9. - С. 110-115.
21. Федоренко В.Г., Ніколенко Ю.В., Діденко О.М., Денисенко М.П., Руженський М.М. Основи економічної теорії: Підручник / За науковою ред. проф. Федоренка В.Г. - 2-ге вид. перероблене і доповнене. - К.: Алерта, 2007. - 519с.
22. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 456с. - Бібліогр.: с.447-449
23. Щерба Х.І. Особливості функціонального розподілу доходів в Україні // Держава і регіони. Серія. Економіка та підприємництво. - 2007. - №2. - С. 280-284.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
