Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, обтяжена дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксами: поширеність, особливості клінічної картини і лікування - Автореферат

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ВХДК), не дивлячись на тенденцію до зменшення її поширеності в останні роки в економічно розвинених країнах, залишається в решті країн одним з найбільш актуальних страждань людини (И.И. Поєднання цього страждання з гастроезофагеальним (ГЕР) та дуоденогастральним рефлюксами (ДГР) - жовчний рефлюкс, не тільки обтяжує перебіг основного страждання, але призводить до розвитку небезпечних передпухлинних і злоякісних змін шлунка та стравоходу (О.Я. Патологічний ДГР має місце у 50-80% хворих на ВХДК (А.В. Роботи, проведені в останні роки в Україні, свідчать, що хворі на ВХДК за наявності ДГР мають більш важкі больовий і диспепсичний синдроми, ніж при класичному перебігу захворювання (А.В. Порівняльні дослідження різних методів лікування таких хворих не проводились.Робота побудована на результатах власного клінічного спостереження за 219 хворими на ВХДК, які лікувались у гастроентерологічному відділенні 4-ї міської комунальної клінічної лікарні та в комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги м. З 219 хворих на ВХДК у 117 - захворювання поєднувалось з ДГР та ГЕР, а у 102 хворих (контрольна група) патологічних рефлюксів не було. Хворі з ВХДК у поєднанні з ҐЕР скаржились на біль, печію, відрижку повітрям, відрижку кислим, гіркоту в роті, дискомфорт у надчеревній ділянці, відчуття швидкого насичення, нудоту, блювоту, відчуття "клубка" у горлі, короткочасне відчуття затримки їжі у стравоході. В якості контролю були 102 хворих на ВХДК без патологічних рефлюксів, чоловіків було 69 (67,6%), жінок - 33 (32,4%), середній вік - 46,2 років. І підгрупа (28 хворих) отримувала омепразол 20 мг двічі, кларитроміцин 250 мг двічі, тинідазол 500 мг двічі на день (пілобакт, Ранбаксі) протягом 7 днів; ІІ - підгрупа (28 хворих) - омепразол 20 мг двічі, амоксицилін 1000 мг двічі, фурадонін 200 мг двічі на день протягом 7 днів; ІІІ - підгрупа (24 хворих) - омепразол 20 мг двічі, амоксицилін 1000 мг двічі, кларитроміцин 500 мг двічі на день протягом 7 днів (табл.2); IV - підгрупа (31 хворих) - омепразол 20 мг двічі, колоїдний вісмут (бісмофальк, Д-р Фальк) по 2 таблетки тричі та амокисцилін (флемоксин солютаб, Яманучі) по 1000 мг двічі на день протягом 10 днів; V - підгрупа (27 хворих) - омепразол по 20 мг двічі, колоїдний вісмут (бісмофальк, Д-р Фальк) 2 таблетки тричі та УДХК (урсофальк, Д-р Фальк) 250 мг двічі на день протягом 10 днів, а у наступні 20 днів - лише УДХК (табл.3).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності діагностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, обтяженої дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксами, що виявляється у використанні оригінальної методики діагностики, обґрунтуванні доцільності антигелікобактерної терапії та підтримуючого лікування з використанням прокінетиків та урсодезоксихолевої кислоти. Розроблено і апробовано пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР та ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні РН окремо вмісту шлунка та стравоходу з допомогою РН-мікрозонда (патент України №60905 А). Клінічна картина ВХДК, обтяженої ДГР і ГЕР, має типовий перебіг у 75,2% хворих, супроводжується больовим синдромом у 85,5%, печією - у 81,2% і різними симптомами диспепсії - у 29,0-77,8%, що вимагає корекції їх лікування. Потрійна антигелікобактерна терапія з використанням двох антибіотиків сприяє ерадикації Нр-інфекеції у 86,5% хворих на ВХДК з ҐЕР та ДҐР та у 88,3% хворих без патологічних рефлюксів, загоєнню дуоденальних виразок - відповідно у 86,5% у хворих з патологічними рефлюксами та 90,7% у хворих без рефлюксів. Модифікована потрійна антигелікобактерна терапія з виключенням одного або двох антибіотиків і заміною їх на колоїдний вісмут та урсодезоксихолеву кислоту викликає ерадикацію Нр-інфекції у 76,0% хворих на ВХДК з ДҐР і ҐЕР та у 81,8% хворих без патологічних рефлюксів, загоєння дуоденальних виразок - відповідно у 76,0% та 81,8% випадках.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності діагностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, обтяженої дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксами, що виявляється у використанні оригінальної методики діагностики, обґрунтуванні доцільності антигелікобактерної терапії та підтримуючого лікування з використанням прокінетиків та урсодезоксихолевої кислоти.

1. Розроблено і апробовано пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР та ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні РН окремо вмісту шлунка та стравоходу з допомогою РН-мікрозонда (патент України №60905 А).

2. Хворі на ВХДК, обтяжену ДГР та ГЕР, становлять 3,9% усіх обстежених за матеріалами масових ендоскопій і 7,9% з числа стаціонарних пацієнтів спеціалізованого гастроентерологічного відділення, що страждають на ВХДК. За останні 10 років поширеність такого варіанту ВХДК виросла у 2 рази, переважно за рахунок осіб, що хворіють впродовж 10 і більше років та віком старше 40 років, з переважанням пацієнтів чоловічої статі в 2-5 разів у порівнянні з жінками.

3. Клінічна картина ВХДК, обтяженої ДГР і ГЕР, має типовий перебіг у 75,2% хворих, супроводжується больовим синдромом у 85,5%, печією - у 81,2% і різними симптомами диспепсії - у 29,0-77,8%, що вимагає корекції їх лікування. Зловживають гострими стравами 64,1% таких хворих, а 32,5% - алкоголем.

4. За умови поєднання ВХДК з ДГР та ГЕР ерозії шлунка спостерігаються в 3,7 разів, а ерозії дванадцятипалої кишки - в 9,1 разів частіше, ніж у хворих на класичну ВХДК.

5. Потрійна антигелікобактерна терапія з використанням двох антибіотиків сприяє ерадикації Нр-інфекеції у 86,5% хворих на ВХДК з ҐЕР та ДҐР та у 88,3% хворих без патологічних рефлюксів, загоєнню дуоденальних виразок - відповідно у 86,5% у хворих з патологічними рефлюксами та 90,7% у хворих без рефлюксів.

6. Модифікована потрійна антигелікобактерна терапія з виключенням одного або двох антибіотиків і заміною їх на колоїдний вісмут та урсодезоксихолеву кислоту викликає ерадикацію Нр-інфекції у 76,0% хворих на ВХДК з ДҐР і ҐЕР та у 81,8% хворих без патологічних рефлюксів, загоєння дуоденальних виразок - відповідно у 76,0% та 81,8% випадках. Антигелікобактерна терапія незалежно від свого складу зменшує частоту патологічних рефлюксів після її завершення.

7. З метою покращення ефективності лікування ВХДК, обтяженої ДГР та ГЕР, вивчено ефект антигелікобактерної терапії омепразолом, амоксициліном і кларитроміцином протягом 7 днів у загальноприйнятих дозах з наступною 30-денною підтримуючою терапією блокатором водневої помпи та домперидону, що сприяє загоєнню ерозивно-виразкових уражень дванадцятипалої кишки у 84% та ерадикації інфекції у 92% пацієнтів. Ефективність підтримуючого лікування омепразолом, домперидоном та урсодезоксихолевою кислотою було аналогічним, як і в попередній схемі лікування (загоєння ерозивно-виразкових уражень дванадцятипалої кишки - 100%, ерадикація інфекції - 95%, р> 0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Через низьку ефективність діагностики ДҐР і ҐЕР у хворих на ВХДК, зумовлену потребою в застосуванні допоміжних дорогих методів, рекомендується використання оригінального способу одночасної діагностики цих патологічних рефлюксів за допомогою поєднання внутрішньошлункової та внутрішньостравохідної цілодобової РН-мерії (деклараційний патент на винахід №60905 А від 15.10.2003 р).

2. У хворих на ВХДК з ДҐР та ҐЕР рекомендується традиційна антигелікобактерна терапія з застосуванням двох антибіотиків та блокатора водневої помпи впродовж 7 днів, що сприяє ерадикації Нр-інфекеції у 86,5% хворих та загоєнню дуоденальних виразок у такої ж кількості пацієнтів, а також зменшує частоту патологічних ДҐР та ҐЕР після лікування.

3. ВХДК, обтяжена ДҐР і ҐЕР, проявляється крім больового ще і численними проявами диспепсичного синдрому, зумовленого патологічними рефлюксами, тому рекомендується доповнювати класичну терапію ВХДК підтримуючим лікуванням впродовж 30 днів комбінацією омепразолом 20 мг на ніч з домперидоном 10 мг тричі на день за 30 хв до їди. Підтримуюча терапія омепразолом 20 мг на ніч з домперидоном 10 мг тричі на день за 30 хв до їди та урсодезоксихолевою кислотою 250 мг двічі на день впродовж 30 днів така ж ефективна, як і попередня, але більш витратна.

1. Вдовиченко В.І., Ковальчук Г.І., Острогляд А.В. Поширеність рефлюкс-езофагіту та рефлюкс-гастриту у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки за останні 10 років // Практична медицина. - 2003. - Т. IX, №4. - С.68-71. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, провела клінічні спостереження хворих, підготувала статтю до друку. Співавтор проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. допомагала при підборі хворих.

2. Ковальчук Г.І. Поширеність ендоскопічно-позитивного варіанту дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів залежно від проведеної антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Практична медицина. - 2004. - Т. Х, №1. - С.69-73.

3. Ковальчук Г.І. Ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, поєднаної з дуоденогастроезофагальним рефлюксом // Практична медицина. - 2004. - Т. Х, № 3. - С.36-40.

4. Вдовиченко В.І., Ковальчук Г.І. Особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, обтяженої дуоденогастроезофагеальним рефлюксом (огляд літератури) // Аста Medica Leopoliensia. - 2003. - Т.9, № 3. - С.99-102. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, підготувала статтю до друку. Співавтор проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу.

5. Вдовиченко В.І., Острогляд А.В., Бичков М.А., Ковальчук Г.І. Особливості лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, поєднаної з дуоденоґастральним та ґастроезофагальним рефлюксами // Ґастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.36. - С.460-465. Здобувач проводила клінічні спостереження хворих. Співавтор проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. підготувала статтю до друку, ас. Бичков М.А. провів відбір та аналіз літератури за темою публікації.

6. Ковальчук Г.І. Клінічні особливості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, обтяженої дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксом // Матеріали XV з‘їзду терапевтів України, 21-23 квітня 2004 р. - К., 2004. - С.180-182.

7. Вдовиченко В.І., Бичков М.А., Острогляд А.В., Ковальчук Г.І. Поширеність патологічних ґастроезофагеального і дуоденоґастрального рефлюксів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2005. - Т.68, №1. - С.31-35. Здобувач провела клінічні спостереження хворих, підготувала статтю до друку. Співавтор проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. допомагала при підборі та обстеженні хворих. Ас. Бичков М.А. провів статистичну обробку матеріалу.

8. Бичков М.А., Вдовиченко В.І., Острогляд А.В., Ковальчук Г.І., Швидкий Я.Б. Спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів / Деклараційний патент на винахід № 60905 А, Україна МКИ7 А 61В5/00. № 2003032767; Заяв.31.03.2003, опубл.15.10.2003; Офіц. бюл. № 10. Здобувач впровадила представлений спосіб, особисто виконувала обстеження пацієнтів. Ас. Бичков М. А провів інформаційно - патентний пошук. Проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. допомагала при підборі хворих. Лікар Швидкий Я.Б. проводив ендоскопічні обстеження хворих.

9. Бичков М.А., Вдовиченко В.І., Острогляд А.В., Ковальчук Г.І., Швидкий Я.Б. / Спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів / Інформаційний лист. - Київ. - 2005. №18. - 3с. Здобувач впровадила представлений спосіб, особисто виконувала обстеження пацієнтів. Ас. Бичков М. А провів інформаційно - патентний пошук. Проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. допомагала при підборі хворих. Лікар Швидкий Я.Б. проводив ендоскопічні обстеження хворих.

10. Вдовиченко В.І., Бичков М.А., Ковальчук Г.І. Звязок ерадикації гелікобактерної інфекції з частотою виявлення гастроезофагальної рефлюксної хвороби // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Сучасна гастроентерологія: питання діагностики і лікування". - Харків, 2002. - С.15. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою и підготувала доповідь. Проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Бичков М.А. допомагав у підборі хворих.

11. Вдовиченко В.І., Ковальчук Г.І., Острогляд А.В. Діагностика порушень моторики верхніх відділів шлунково-кишкивого тракту // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю "Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб". - Вінниця, 2004. - С.44. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, провела клінічні спостереження хворих, підготувала стендову доповідь на даній конференції. Проф. Вдовиченко В.І. надавав консультативну допомогу. Ас. Острогляд А.В. допомагала при підборі і дослідженні хворих.

12. Ковальчук Г.І. Клінічні особливості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, обтяженої дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксом // Матеріали XV з‘їзду терапевтів України: Тези доповідей. - К., 2004. - С.54.