Вираження експресивності номінативних речень (на матеріалі сучасних українських художніх текстів) - Автореферат

Зосередження зусиль лінгвістів на дослідженні реального комунікативного аспекту стало основною причиною формування таких нових напрямків мовознавства, як функціональна лінгвістика, когнітологія, прагмалінгвістика, характерною ознакою яких є антропоцентризм - перенесення людини в центр вивчення мовленнєвої діяльності. Представники цих напрямів, розглядаючи висловлювання як спосіб досягнення субєктом мовлення певної мети, вербального керування людською поведінкою, вважають, що в таких дослідженнях на першому плані мають перебувати не тільки будова мовної одиниці та її значення, а й умови її вживання мовцем, інтралінгвістичний та екстралінгвістичний контексти, що визначають функціонування висловлювання у комунікативному акті як засобу мовленнєвої дії і впливу. Комплексне дослідження цього питання дає змогу вирішити широке коло сучасних мовознавчих проблем: встановлення місця і ролі експресивності у зовнішньосинтаксичній структурі речення; виявлення засобів модифікації експресивності, її взаємодії з інтралінгвістичними та екстралінгвістичними чинниками організації комунікативного акту; типології комунікативних ситуацій, в яких реалізуються експресивні засоби, культурологічних та соціальних чинників впливу на відбір мовцем конкретного мовного матеріалу, типових лексичних одиниць та синтаксичних моделей реалізації експресивної семантики тощо. З огляду на значну роль експресивності у людському спілкуванні ця категорія останнім часом перебуває у центрі уваги дослідників. Шаховського та ін., у яких досліджуються лексичні та граматичні засоби, які реалізують зображально-виражальну функцію мови, що дає змогу сформувати чітке уявлення про мовні особливості оформлення експресивності.У першому розділі “Проблема експресивності в семантико-синтаксичній структурі речення” проаналізовано стан вивчення наукової проблеми номінативних речень у сучасному мовознавстві, висвітлено різні класифікації номінативних мовленнєвих актів, визначено їх місце у системі інших мовленнєвих актів, уточнено поняття і терміни, необхідні для вирішення поставлених завдань. Номінативні речення - це бездієслівні речення, вони не лише не містять “фізичних” дієслівних форм, але і не передбачають пропуску дієслова. У непоширених номінативних реченнях раціональна експресивність реалізується у трьох основних схемах: Erac (N1); Erac (part N1); Erac (part - part N1), - які можуть бути представлені різними варіативними формами. Проте основна функція таких речень - не лише подати уявлення про предмет, явище, особу, а передусім забезпечити основний прагматичний ефект - створення у сприйманні мовців узагальненого образу актуалізованого в мовленнєвому процесі обєкта, у чому й реалізується раціональна експресивність, закладена в конструкціях. Переважна більшість таких речень має конкретне значення, це своєрідне відображення явища дійсності наочно-чуттєвими образами, тому вказівні номінативні речення можна поділити на дві групи: 1) речення, що вказують на предмет чи явище при його наявності: Ось майданчик.Експресивність - це складна інтегральна мовна категорія, що охоплює усі виражальні якості мови, що представляються її лексичними, словотворчими і граматичними засобами (експресивною лексикою, особливими афіксами, тропами, фігурами тощо), включає до себе комплекс таких понять, як емоційність, оцінність, виразність, інтенсивність, образність та стилістична маркованість (конотація), які одночасно є її складовими елементами та слугують для увиразнення висловлювання з метою його максимального впливу на реципієнта. На синтаксичному рівні експресивність є функціональною здатністю синтаксичних конструкцій посилювати прагматичну і власне граматичну інформацію, що міститься у висловлюванні або в його окремих компонентах. У номінативних реченнях, що є граматичним типом найбільш абстрактного відчуження предиката, який має значення екзистенційності, буття, ствердження існування факту, експресивність виражається специфічно, бо нерозчленована констатувальна предметно-ситуативна номінація є експресивно наповненою, образнішою. У непоширених номінативних реченнях раціональна експресивність реалізується у трьох основних схемах: Erac (N1); Erac (part N1); Erac (part - part N1), у поширених - в чотирьох основних схемах: Eemot (N1!); Eemot (part N1!); Eemot (N1 part!); Eemot (part /part/ N1!). Емоційна (емоційно-оцінна) експресивність у непоширених номінативних реченнях реалізується в чотирьох основних схемах: Eemot (N1!); Eemot (part N1!); Eemot (N1 part!); Eemot (part /part/ N1!), у поширених - у десяти основних схемах: Eemot (Adj N1), Eemot (Adj N1!), Eemot (part Adjn N1), Eemot (part Adjn N1!), Eemot (part part Adj N1), Eemot (part - part N1 Adjn!), Eemot (part N1 Adj!), Eemot (Adj N1 part!), Eemot (I N1!), Eemot (part I N1!).

Основний зміст дисертації

У висновках узагальнено основні спостереження, зроблені у процесі аналізу експресивного мовленнєвого акту.

Категорія експресивності належить до суперечливих, дискусійних з погляду її лінгвістичної інтерпретації і являє собою триєдність форми, її стилістичних конотацій та прагматичної функції. Експресивність - це складна інтегральна мовна категорія, що охоплює усі виражальні якості мови, що представляються її лексичними, словотворчими і граматичними засобами (експресивною лексикою, особливими афіксами, тропами, фігурами тощо), включає до себе комплекс таких понять, як емоційність, оцінність, виразність, інтенсивність, образність та стилістична маркованість (конотація), які одночасно є її складовими елементами та слугують для увиразнення висловлювання з метою його максимального впливу на реципієнта.

На синтаксичному рівні експресивність є функціональною здатністю синтаксичних конструкцій посилювати прагматичну і власне граматичну інформацію, що міститься у висловлюванні або в його окремих компонентах. Синтаксична експресивність є абстрактнішою порівняно з лексичною експресивністю, але обидва ці різновиди становлять єдину семантичну категорію. Експресивність у сфері прагматики, семантики мовленнєвої одиниці є тим чинником, що свідчить про зацікавленість мовця у підсиленні впливової сили висловлення.

У номінативних реченнях, що є граматичним типом найбільш абстрактного відчуження предиката, який має значення екзистенційності, буття, ствердження існування факту, експресивність виражається специфічно, бо нерозчленована констатувальна предметно-ситуативна номінація є експресивно наповненою, образнішою.

Виділення основних типів експресивних схем синтаксичних одиниць базується на класифікації самих видів експресивності, серед яких визначено раціональну й емоційну.

Раціональна експресивність - це така властивість мовної одиниці, що позбавлена емоційно-оцінних елементів, проте не втрачає своєї виражальної (інтенсифікованої, образної, зображальної) здатності. На відміну від експресивності раціональної, у вираженні емоційної експресивності принципово важливе місце посідає такий елемент, як інтенсивність, що вказує на ступінь якості і міру кількості, - семантично градуйована ознака, яка виражається у мові за допомогою лексичних і граматичних засобів.

У непоширених номінативних реченнях раціональна експресивність реалізується у трьох основних схемах: Erac (N1); Erac (part N1); Erac (part - part N1), у поширених - в чотирьох основних схемах: Eemot (N1!); Eemot (part N1!); Eemot (N1 part!); Eemot (part /part/ N1!). Емоційна (емоційно-оцінна) експресивність у непоширених номінативних реченнях реалізується в чотирьох основних схемах: Eemot (N1!); Eemot (part N1!); Eemot (N1 part!); Eemot (part /part/ N1!), у поширених - у десяти основних схемах: Eemot (Adj N1), Eemot (Adj N1!), Eemot (part Adjn N1), Eemot (part Adjn N1!), Eemot (part part Adj N1), Eemot (part - part N1 Adjn!), Eemot (part N1 Adj!), Eemot (Adj N1 part!), Eemot (I N1!), Eemot (part I N1!). Ці схеми можуть бути представлені різними варіативними формами.

Актуальним у вираженні експресивності висловлювання є вживання ланцюжків номінативних речень, що сприяє актуалізації уваги реципієнта, виділенню висловлення.

Номінативні утворення як спосіб лаконічного відтворення думки стають облігаторним компонентом багатьох прозових і поетичних художніх текстів, бо виявляють можливості передавати окремі розрізнені спостереження, миттєві враження; номінувати поняття, предмети, явища; їм властива вербалізована образність - категоріальна ознака, яка виділяє їх серед інших лінгвістичних одиниць, що формують образне світобачення синтаксичними засобами мови. семантика експресивність мовленнєвий комунікативний

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Коржак З.З. Логіко-семантична інтерпретація емоційно-оцінних номінативів // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - Випуск IX-X (2004-2005 рр.). - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С. 234-240.

2. Коржак З.З. Препозитивні номінативні речення у художньому тексті // Філологічні студії. - №1-4 (31-32). - Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2006. - С. 27-31.

3. Коржак З.З. Актуалізація номінативних речень у структурі художнього тексту // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - Випуск XI-XII. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. - С. 196-202.

Коржак З.З. Ланцюжок номінативних речень як особлива одиниця експресивного синтаксису // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб.наук. праць. - К., НПУ, 2007. - С. 16-24.

Размещено на .ru