Характеристика та причини виникнення лейоміоми матки. Визначення ризику по виникненню акушерських та перинатальних ускладнень та обґрунтування необхідності госпіталізації та проведення органозберігаючої операції у вагітних жінок з лейоміомою матки.
При низкой оригинальности работы "Випадок доношеної вагітності у вагітної з величезною лейоміомою матки, прооперованою під час даної вагітності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зустрічається лейоміома досить часто, за даними статистики, її виявляють у 20 % всіх жінок, які досягнули 30-річного віку. Лейоміома матки переважно перебігає безсимптомно, проте іноді жінку можуть турбувати надто значні кровотечі при менструації, порушення циклу, болі внизу живота або в попереку. Якщо лейоміома не повністю занурена в стінку матки, то можливий перекрут «ніжки», в такому випадку жінці загрожують некроз пухлини, її запалення і розрив, ззовні це проявляється кровотечами, гострим болем у животі і різким підвищенням температури. Пацієнтка О., 41 рік, жителька міста Львова, поступила у гінекологічне відділення Львівської обласної клінічної лікарні за скеруванням жіночої консультації з діагнозом І вагітність 16-17 тижнів. Напередодні вагітності (за місяць до настання вагітності) проведено УЗД, при якому виявлено наявність лейоміоми матки розмірами 16х17 см по правому ребру матки, придатки без особливостей.Жінки, у яких вагітність перебігає на фоні лейоміоми матки, становлять групу високого ризику по виникненню акушерських та перинатальних ускладнень, у звязку з чим у найбільш небезпечні терміни вагітності рекомендується госпіталізація у спеціалізований акушерський стаціонар: у першому триместрі вагітності у 6-10 тижнів вагітності, у другому триместрі у 18-20 тижнів вагітності, у третьому триместрі в терміні 24-28 тижнів вагітності, 32-34 тижні вагітності та безпосередньо перед пологами. У жінок дітородного віку з лейоміомою матки рекомендується проводити органозберігаючі операції в обємі лейоміомектомії з метою збереження репродуктивної функції жінки.
Вывод
Жінки, у яких вагітність перебігає на фоні лейоміоми матки, становлять групу високого ризику по виникненню акушерських та перинатальних ускладнень, у звязку з чим у найбільш небезпечні терміни вагітності рекомендується госпіталізація у спеціалізований акушерський стаціонар: у першому триместрі вагітності у 6-10 тижнів вагітності, у другому триместрі у 18-20 тижнів вагітності, у третьому триместрі в терміні 24-28 тижнів вагітності, 32-34 тижні вагітності та безпосередньо перед пологами. Прогностично несприятливим є перебіг вагітності у жінок з наявністю гігантських та великих субсерозно-інтерстиціальних лейоміоматозних вузлів множинної лейоміоми матки. Найбільш частими ускладненнями вагітності у жінок з лейоміомою матки є пізні гестози, фетоплацентарна недостатність, внутрішньо- утробна затримка розвитку плода, неправильні положення та передлежання плода, анемії вагітних. Специфічними ускладненнями вагітності у жінок із лейоміомою матки є виникнення гострих вторинних змін у вузлах та швидкий ріст пухлини. Доцільно виключити тактику пасивного спостереження за жінками дітородного віку з лейоміомою матки. У жінок дітородного віку з лейоміомою матки рекомендується проводити органозберігаючі операції в обємі лейоміомектомії з метою збереження репродуктивної функції жінки.
Перспективи подальших досліджень. Подальше вдосконалення нових методів діагностики й лікування дозволить більш детально уточнити анатомічну ситуацію та збільшить можливість збереження репродуктивної функції жінок.
Список литературы
1. Бурлей В. А. Воздействие медикаментозной терапии на процессы пролиферации и апоптоза у больных с миомой матки (обзор литературы) / В. А. Бурлей, С. В. Павлович // Проблемы репродукции. - 2014. - № 1. - С. 13-18.
2. Современные методы диагностики и альернативные методы лечения гиперпластических процессов и опухолей матки // Практическая гинекология / [Л. В. Адамян, Э. Р. Ткаченко, С. И. Киселев и др.] ; под ред. В. И. Кулакова, В. Н. Прилепской. - М., 2001. - С. 89-115.
3. Коханевич Є. В. Групи ризику щодо раку ендометрію в менопаузі / Є. В. Коханевич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - № 1 (додаток). - С. 150-151.
4. Эндокринная гинекология (клинические очерки) / под ред. Т. Ф. Татарчук, Я. П. Сольского. - К. : Заповіт, 2013. - 303 с.
5. Кулаков В. И. Миомэктомия и беременность / В. И. Кулаков, Н. И. Шмаков. - М., 2001. - 191 с.
6. Савицкий Г. А. Миома матки: проблемы патогенеза и патогенетической терапии / Г. А. Савицкий, А. Г. Савицкий. - СПБ.: Элби Сыб., 2010. - 236 с.
7. Сидорова И. С. Миома матки / И. С. Сидорова. - М., 2005. - 190 с.
8. Пуртов И. И. Влияние образа жизни беременных женщин на их заболеваемость / И. И. Пуртов // Гигиена и санитария. - 2009. - № 5. - С. 62-63.
9. Васильева Т. П. О методических подходах к разработке модели обусловленности здоровья женщин во время беременности / Т. П. Васильева, В. А. Васин, Л. А. Дубинская // Пробл. соц. гигиены. - 2009. - № 1. - С. 20
10. Vertolini G., Zang М., Gruber G. Hysteroscopy in the evalution of patient with recurrent pregnancy loss: a cohort study in a primary care population // Surg. Ennosc. - 2014. - ? 18:12. - Р. 1782-1784.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
