Природні умови країн Середземномор’я. Виникнення і устрій ранньокласових міст-держав. Єгипетське завоювання міст давнього Середземномор’я. Устрій сирійського суспільства в XIV-XIII ст. до н.е. Культура та писемність країн східного Середземномор’я.
План: Вступ Розділ 1. Сирія, Фінікія і Палестина в III-II тисячоріччях до н.е. Посилення держави Митанні і Фараонский Єгипет 2.1 Єгипетське завоювання міст давнього Середземномор’я 2.2 «Амарнський період» в історії міст східного Середземномор’я 2.3 Народний рух Хапіру Розділ 3. Хети і Фараонский Єгипет 3.1 Устрій сирійського суспільства в XIV-XIII ст. до н.е. 3.2 Переселення «зарічних племен» і «народів Моря». Список використаної літератури Вступ Давнє східне Середземномор’є складалося з Сирії, Фінікії і Палестини. На землях давньої Сирії, Палестини, та Фінікії проживали різні кочові племена, племена пастухів, які згодом осіли на цій території і почали створювати суспільство, міста-держави, з їх певним устроєм та ладом. Виникнення цивілізації Тут і надалі терміни «Сирія, Фінікія і Палестина» будуть вживатися винятково в їхньому древньому значенні, коли Сирія включала лише західну частину сучасної держави Сирії (від р.Євфрат до Середземного моря) і почасти прилежащие області Туреччини до півдня від гір Тавра; древня Фінікія приблизно відповідала сучасній державі Ліван; древня Палестина займала не тільки територію, виділену за рішенням Організації Обєднаних Націй державі Ізраїль, а також територію палестинських арабів, але і сучасну Йорданію (ця частина древньої Палестини називається також «Заіорданієм»). 1.1. Від Єгипту древня Палестина була відділена пустелею; сама Палестина - країна природних контрастів: на захід від р. Йордан і солоним Мертвим морем з його випаленими сонцем, майже безжиттєвими берегами; гірське чи горбкувате Заіорданіє було покрито степовою рослинністю, поступово переходячи в Сірійсько-Аравійську напівпустелю. Фінікія відгороджена від іншої Передньої Азії високим гірським хребтом Лівану c кедровими й іншими лісами, альпійськими лугами і сніжними вершинами. До сходу від Лівану розташована Сирія. Північна Сирія простиралася від Середземного моря (куди, пройшовши через нині вже майже не існуючі озера і болота, впадала, звертаючи до заходу, р. Зате тут завжди проходили найважливіші караванні шляхи - з Єгипту в Малу Азію і Месопотамію і назад. Однак надалі - може бути, у звязку з постійним рухом племен і військ по сиро-палестинським стежках чи у звязку з недоліком сировини, необхідною для техніки мідно-камяного і потім бронзового століття, - розвиток суспільства тут виразно сповільнився в порівнянні з Південною Месопотамією та Єгиптом; у другій половині III тисячоріччя до н.е. справжні міста-держави типу шумеро-аккадійських виникли тут лише в Північній Сирії (де процвітало, у числі інших, важливе місто Ебл, звязане із Середньою і Нижньою Месопотамією), а також в одному пункті на фінікійському узбережжі - у м. Бібл, центрі вивозу дорогоцінного кедру в Єгипет. Угарит, що згодом вдало суперничало з Біблом. 1.2. Життя цих племен барвисто описано в давньоєгипетській «Повісті про Синухете», а пізніше - в оповіданнях Біблії про племінних патріархів. Ще недавно вважалося, що в III тисячоріччі до н.е. внутрішня Сирія не досягла рівня класової цивілізації; ця точка зору змінилася після знахідок італійською експедицією на городище Телль-Мардих, під яким ховалося древнє місто Ебла. Розкопки ці викликали міжнародну сенсацію, тому що поширився слух про те, що знайдений центр невідомої раніше імперії і що тексти з Ебли нібито підтверджують деякі біблійні легенди. Оронта: від Марі на середньому Євфраті до Катни в Південній Сирії; саме ці землі, можливо, відповідають ареалу поширення «еблаїтської» мови, але державні межі самої Ебли були значно менші. Алалаха до півночі від нижнього Оронта), соціальний пристрій був, очевидно, дуже подібним з устроєм хурритського суспільства Аррапхе.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
