Створення Комінтерну, рішення його перших конгресів. Спроби радянізації Польщі, Німеччини, Угорщини та їх поразка. Ідея світової пролетарської революції. Тактика більшовизації зарубіжних компартій. Прийняття програми Комінтерну, її провідні положення.
При низкой оригинальности работы "Виникнення глобального політико-ідеологічного розколу в повоєнній міжнародній системі. Радянська зовнішня політика і Комінтерн", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виникнення глобального політико-ідеологічного розколу в повоєнній міжнародній системі. Радянська зовнішня політика і Комінтерн План 1. Створення Комінтерну, рішення його перших конгресів 2. Комінтерн та ідея світової пролетарської революції. Спроби «радянізації» Польщі, Німеччини, Угорщини, балканських країн, їхня поразка 3. Тактика «більшовизації» зарубіжних компартій. Створення Комінтерну, рішення його перших конгресів Революційна ідеологія, яка стала засадничим підґрунтям у внутрішній політиці та у визначенні, особливо у перше післяжовтневе десятиріччя, зовнішньополітичних пріоритетів Радянської Росії створювали величезні труднощі як для самої радянської країни, так і для всієї міжнародної системи. Нагадаємо, що Перша світова війна спричинила драматичні процеси в міжнародному робітничому русі та його головній організаційній структурі - Робітничому (Другому) Інтернаціоналі. Обидва табори звинувачували один одного в зраді інтересів робітничого класу. В.Ленін, лідер російських більшовиків, ще у 1914 році заявив про те, що Другий Інтернаціонал заражений опортунізмом і зазнав краху. Затримка пояснювалася складністю міжнародної ситуації: тривала Перша світова війна, в Росії вибухнула громадянська війна, західноєвропейські держави (Великобританія, Франція, Японія, США) окупували частину колишньої Російської імперії, підтримуючи білогвардійські сили. Водночас всупереч сподіванням робітники Європи не відповіли на більшовицькі заклики щодо негайного усунення «імперіалістичних пригноблювачів». Прагматичний Ленін наполіг на першому - було підписано ганебний Брестський мир 1918 року. З ентузіазмом зустріли в Москві Листопадову революцію в Німеччині, революційні події у Фінляндії, Австрії, Угорщині та проголошення Бременської, Баварської, Угорської і Словацької радянських республік. Доповідь Леніна була відповіддю на гостро критичну книгу К.Каутського «Диктатура пролетаріату» (1918) та на заклики тодішніх соціал-демократів і їхніх послідовників боронити й розширювати демократію у своїх країнах всупереч спробам комуністів навязати народам жорстку диктатуру.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
