Використання єврооблігацій як інструменту залучення іноземних інвестицій - Автореферат

Питання розвитку міжнародного ринку позичкових капіталів та організації запозичень шляхом емісії єврооблігацій вже тривалий час перебувають в полі зору науковців, спеціалістів та практиків і дістали належне відображення у наукових працях багатьох зарубіжних (Шарп У., Фабоцци Ф.Дж., Літтерман Р., Левич Р.М., Родик Д., Мендельсон М.С., Манвис Д. та ін.) та вітчизняних вчених (Азарян О.М., Аптекар С.С., Бланк І.А., Богачов С.В., Варналій З.С., Вахтенко Т.П., Ватаманюк З.Г., Виноградова О.В., Гриньов А.В., Гриценко А.А., Зайчикова В.В., Іваненко І.А., Козьменко С.М., Косова Т.Д., Лютий І.О., Омелянович Л.О., Падалка В.М., Папаіка О.О., Рекуненко І.І., Сазонець І.Л., Садєков А.А., Стукало Н.В., Унковська Т.Є., Чернега О.Б., Шевцова О.Й., та ін.). Проте окремі питання потребують детальнішого опрацювання, зокрема дослідження теоретичних основ сучасної ролі та характерних особливостей єврооблігацій у контексті розвитку глобалізації світових фінансових ринків, побудови у відповідності до вимог часу класифікацій інструментів ринку, оцінки якості управління процесом емісії єврооблігацій в Україні. У процесі дослідження використані такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні та формуванні висновків), історичного аналізу (при дослідженні ґенези розвитку ринку єврооблігацій на міжнародному та національному рівні), монографічний (при поглибленому вивченні результатів емісій єврооблігацій), системно-структурного аналізу (при визначенні позицій України на міжнародних ринках капіталу), статистичного аналізу (при дослідженні діяльності резидентів України на ринку єврооблігацій), групування та класифікації (при побудові класифікації єврооблігацій та систематизації їх ринків), експериментальний (обґрунтування основних напрямків удосконалення процесу організації запозичення шляхом емісії єврооблігацій), аналізу та синтезу (для визначення взаємозвязку між зовнішніми та внутрішніми чинниками, що впливають на характеристики емісії єврооблігацій), факторний аналіз (для розробки концепції використання єврооблігацій для залучення іноземних інвестицій). удосконалено: - визначення поняття «єврооблігація», як емісійний борговий цінний папір на предявника, який обертається на зовнішніх для емітента ринках, як правило, у значних обсягах і на довгостроковій основі, номінований у валюті, відмінній від національної валюти емітента, розміщення якого здійснює міжнародна фінансова установа (інвестиційний банк) або група (синдикат) таких установ, що дозволяє поліпшити методичну базу для здійснення емісій єврооблігацій вітчизняними емітентами та, на відміну від існуючих, дає всебічну характеристику цінного паперу з урахуванням особливостей сучасного використання єврооблігацій в світовій практиці; механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України шляхом емісії єврооблігацій, який складається з підготовчого етапу (отримання рейтингових оцінок та висновків аудиторів, складання фінансової звітності за міжнародними стандартами, попередня оцінка ефективності організації запозичення) та етапу розміщення єврооблігацій на первинному ринку (складання юридичної документації, проведення заходів, спрямованих на поширення інформації про емітента, організація підписки на єврооблігації та закриття відповідних угод), що дозволяє чітко організувати запозичення та на підготовчому етапі зважити переваги та недоліки емісії єврооблігацій за конкретних конюнктурних особливостей стану компанії та ринку.У першому розділі дисертації «Сутність та економічна природа процесу залучення іноземних інвестицій» досліджено концептуальні підходи до залучення інвестицій на міжнародному ринку капіталу, формування ринку єврооблігацій, як інструментів залучення іноземних інвестицій, і теоретичні основи структуризації ринку єврооблігацій. Встановлено, що існують різні підходи до визначення терміну «єврооблігація», головна відмінність яких полягає у невизначеності питання про віднесення до єврооблігацій цінних паперів, номінованих у національній грошовій одиниці країни, на ринку якої здійснюється розміщення цінних паперів. Важливу роль при розширенні кола емітентів єврооблігацій відіграло використання схеми Броді при реструктуризації проблемних боргів, яка полягає у заміні інструментів зовнішньої державної позики країни, що не має змоги виконати належним чином обумовлені договором зобовязання перед кредиторами, на цінні папери, номіновані у валюті розвинених країн (тобто єврооблігації) із встановленням відмінного у кожному випадку коефіцієнту заміни старих інструментів запозичення на нові. Для емітентів використання єврооблігацій починає відігравати роль механізму управління вартістю акціонерного капіталу, для інвесторів відбувається поступова зміна пріоритетів із диверсифікації портфеля інвестицій за валютою номіналу боргових зобовязань, до його диверсифікації за ризиковою складовою інструментів інвестування. Встановлено наявність низки неврегульованих на законодавчому рівні питань, які зумовлюють необхідність використання опосередкованих схем емісії єврообл

2. Основний зміст дисертації