Порівняльний аналіз м"ясної, вовнової, овчинної, молочної продуктивності чистопородних і помісних овець. Ефективність схрещування маток північнокавказької м"ясо-вовнової з баранами-плідниками асканійської м"ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною.
При низкой оригинальности работы "Використання вітчизняного генофонду порід для підвищення м"ясної та вовнової продуктивності овець в умовах Західного Лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У звязку з цим назріла необхідність в науковому обґрунтуванні використання чистопородних баранів-плідників асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною на матках північнокавказької мясо-вовнової породи в умовах західного лісостепу України та вивченні господарсько-корисних і біологічних ознак помісних овець. Метою досліджень було вивчення ефективності використання баранів-плідників асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною на матках північнокавказької мясо-вовнової породи в умовах західного лісостепу України, зокрема в племінному репродукторі СВК “Лабунський” Полонського району Хмельницької області. > визначити доцільність і економічну ефективність схрещування маток північнокавказької мясо-вовнової з баранами-плідниками асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Обєктом досліджень були барани-плідники і вівцематки північнокавказької мясо-вовнової породи та барани-плідники асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредної вовною, а також помісний молодняк, отриманий від схрещування вихідних порід. Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтовані та практичній реалізації доцільності використання баранів-плідників асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною для підвищення генетичного потенціалу північнокавказької мясо-вовнової породи.Барани-плідники північнокавказької і асканійської мясо-вовнових порід за продуктивністю відповідали вимогам стандарту для елітних тварин мясо-вовнового напряму продуктивності. Барани-плідники північнокавказької породи мали дещо менші показники продуктивності, але за товщиною вовнових волокон (56-58 якість) та їх вирівняністю відповідали вимогам стандарту для порід напівтонкорунного мясо-вовнового напрямку продуктивності. Барани-плідники асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною за широтними промірами тіла та косою довжиною тулуба за глибиною грудей невірогідно (Р<0,95) переважали на 1,41 %, а обхватом грудей за лопатками - на 0,60 % баранів-плідників північнокавказької мясо-вовнової породи овець. Так, від 100 маток при чистопородному розведенні отримано 110 ягнят, при схрещуванні з баранами-плідниками асканійської селекції - 113, а при схрещуванні помісних маток першого покоління баранами-плідниками зазначеної породи - 115 ягнят, що відповідно на 2,7% - 4,5% більше в порівнянні з чистопородними тваринами. Середньодобові прирости в помісних ярок ІІ і ІІІ груп у віці 1, 2, 4 місяці були значно вищими у порівнянні з контрольною групою і ця перевага була вірогідною (р>0,95).У віці 4 місяців у овець дослідних груп діаметр мязових волокон найдовшого мяза спини знаходиться на рівні 25,05 - 26,11 мкм. Помісі ІІ і ІІІ груп відмічаються більш динамічним збільшенням діаметру мязових волокон, де цей показник від 8-до 12-місячного віку збільшується відповідно на 19,2 і 18,3%. Результати наших досліджень показали, що шкури, зняті після забою, найбільш важкими виявилися у ІІІ дослідній групі - 4,97 кг, що відповідно на 18,05 і 9,73% більше в порівнянні з контрольною і ІІ дослідною групами. Використання баранів-плідників асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною при різних варіантах схрещування з північнокавказькими вівцематками не знижувало якість овчин у помісей. Настриг немитої вовни показав, що чистопородні ярки за цим показником достовірно (р > 0,95) поступалися помісним, і особливо яркам ІІІ групи (на 6,1%).Вищою плодючістю відрізнялись вівцематки, які схрещувалися з баранами-плідниками асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Так, від 100 маток при чистопородному розведенні отримано 110 ягнят, при схрещуванні з баранами-плідниками асканійської селекції - 113, а при схрещуванні помісних маток першого покоління з вищезазначеними баранами-плідниками - 115 ягнят, що відповідно на 2,7% - 4,5% більше в порівнянні з чистопородними тваринами. Середньодобовий приріст помісних ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 168,6 та 180,0 г, що на 1,5 і 14,3% вище ніж у молодняку контрольної групи, а жива маса в річному віці складала 46,7 і 49,4 кг проти 44,2 кг у чистопородного. Помісні баранці ІІ і ІІІ групи у 4-місячному віці за передзабійною живою масою переважали тварин контрольної групи відповідно на 5,2 та 17,9%; у 8-місячному - на 11,2 та 12,7%; а у 12 місяців - на 2,2 та 5,0%; за масою туші відповідно - на 6,6 та 22,6; 14,9 та 22,7; 3,6 та 12,6%. Маса овчин була найбільшою у помісей ІІІ групи (4,97 кг), декілька меншою вона була у ІІ групи (4,62 кг), що відповідно на 18,1 і 9,7% більше показників І контрольної групи (4,21 кг).
Вывод
Продуктивність піддослідних баранів та маток. Барани-плідники північнокавказької і асканійської мясо-вовнових порід за продуктивністю відповідали вимогам стандарту для елітних тварин мясо-вовнового напряму продуктивності. Барани асканійської селекції характеризувались відносно високою живою масою(98,5кг.), пропорційною тілобудовою з добре вираженими мясними формами. Настриг вовни в оригіналі складав - 7,4 кг з виходом митого волокна - 63,7%, а середня довжина вовни - 15,7 см. Якість вовни знаходиться в межах 50-48 якості. Барани-плідники північнокавказької породи мали дещо менші показники продуктивності, але за товщиною вовнових волокон (56-58 якість) та їх вирівняністю відповідали вимогам стандарту для порід напівтонкорунного мясо-вовнового напрямку продуктивності.
Барани-плідники асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною за широтними промірами тіла та косою довжиною тулуба за глибиною грудей невірогідно (Р<0,95) переважали на 1,41 %, а обхватом грудей за лопатками - на 0,60 % баранів-плідників північнокавказької мясо-вовнової породи овець.
За продуктивністю і якістю вовни вівцематки за своїми господарсько-корисними ознаками, такими як: живою масою (55,91±0,63 кг), довжиною вовни (11,90±0,35 см), настригом вовни в оригіналі (4,25±0,41 кг при виході чистого волокна 60 %) є типовими для північнокавказької мясо-вовнової породи.
Відтворювальна здатність баранів-плідників та вівцематок. Порівнюючи показники статевої активності, встеновлено, що барани-плідники асканійського кросбреду затрачали на отримання одного еякуляту в середньому більше часу (на 9,7%), ніж барани-плідники північнокавказької породи.
За обємом еякуляту незначну перевагу мають барани-плідники північнокавказької породи. За концентрацією сперміїв в еякуляті барани-плідники асканійських кросбредів поступались на 7,1% баранам-плідникам північнокавказької породи. Це свідчить про хороші адаптаційні можливості цієї породи в нових агроекологічних умовах утримання. Слід відмітити, що за показниками плодючості виділяються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками асканійської мясо-вовнової породи з кросбредної вовною.
Так, від 100 маток при чистопородному розведенні отримано 110 ягнят, при схрещуванні з баранами-плідниками асканійської селекції - 113, а при схрещуванні помісних маток першого покоління баранами-плідниками зазначеної породи - 115 ягнят, що відповідно на 2,7% - 4,5% більше в порівнянні з чистопородними тваринами. При розрахунку кількості отриманих ягнят на 100 запліднених маток перевага була більшою на 4,8% - 7,6% за поголівям, яке запліднювалось баранами-плідниками асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною.
Ріст та розвиток піддослідного молодняку. Загальновідомо, що жива маса молодняку в різні вікові періоди змінюється з неоднаковою інтенсивністю, що обумовлено в основному сезонними умовами годівлі та утримання. Динаміка живої маси ярок у різні вікові періоди наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка живої маси піддослідних ярок, кг
Вік, місяцівГрупа
I, n - 51 II, n - 53 ІІІ, n - 50
IMG_0abb27d2-12e3-4227-bd98-9ea5cef58bf2 CV,%
IMG_f3da322b-d2b2-439b-96df-8743da628835 CV,%
IMG_a504e4d2-ce2e-4fbf-ba12-ee6ba253c309 CV,%
При народженні4,1 ± 0,035,74,8 ± 0,22***4,64,5±0,094,4
Експериментальні дані таблиці 1 свідчать, що за живою масою чистопородні ярки відстають від помісних тварин. Так, при народженні помісні ярки ІІ і ІІІ груп переважали чистопородних ровесниць на 17,0 і 20,0%, при цьому різниця була вірогідною (р > 0,999). У подальшому помісні ярки зберегли свою перевагу над ярками північнокавказької мясо-вовнової породи.
Середньодобові прирости в помісних ярок ІІ і ІІІ груп у віці 1, 2, 4 місяці були значно вищими у порівнянні з контрольною групою і ця перевага була вірогідною (р>0,95). Найбільший середньодобовий приріст спостерігався у ярок ІІІ дослідної групи, який у місячному віці склав 210 г. У наступні вікові періоди помісні ярки за середньодобовими приростами переважали чистопородних ярок. Так, у 8-, 10- і 12-місячному віці помісні ярки ІІ і ІІІ дослідних груп за середньодобовими приростами переважали молодняк контрольної групи відповідно на 10,8 і 24; 59 і 67; 6,8 і 10,1%, причому ця перевага була вірогідною (р>0,999).
Помісні ярки ІІ і ІІІ груп за енергією росту переважали чистопородних однолітків з 4- до 8-місячного віку на 5,3 та 2,2%, з 8 до 12 - 20,8 та 21,8 %.
Екстерєрні особливості піддослідного молодняку. Помісний і чистопородний молодняк відзначається інтенсивним ростом в підсисний період. За цей період проміри висоти в холці та крижах у помісних та чистопородних ярок збільшилися відповідно на 41,1 - 39,8% та 40 - 38,5%. Від відлучення до річного віку інтенсивність збільшення лінійних промірів тіла зменшується і коливається в межах 16,5 - 21,6% залежно від походження з перевагою помісного молодняку. Перевага помісних ярок ІІ і ІІІ груп над чистопородними відповідно становить в цілому: 6,8 і 13,1% за глибиною грудей; 10,3 - 12,1% - за шириною грудей; 11,8 і 17,4% - за шириною в маклоках; 10,7 і 19,5% - за шириною в сідничних горбах.
Проміри, що характеризують мясні якості піддослідних тварин, - ширина, глибина і обхват грудей, збільшилися від народження до 12-місячного віку у помісей ІІ і ІІІ груп відповідно на 248 і 247, 246 і 260 та 240 і 245%, у чистопородних на 231, 242 і 225%.
При відлученні та у 12-місячному віці помісні ярки ІІ і ІІІ груп мають краще розвинені груди, більш збиті, масивні, що свідчить про їх скоростиглість і схильність в бік мясності. На наш погляд, в цьому випадку головну роль відіграла спадкова особливість асканійських кросбредних баранів-плідників. Відомо, що у мясних овець ширина і глибина грудей розвинена краще, ніж в овець іншого напрямку продуктивності.
Мясна продуктивність та її формування. За період відгодівлі (62 дні) інтенсивність росту у помісних баранців була вищою у порівнянні з чистопородними тваринами. Так, за середньодобовими приростами баранчики ІІ і ІІІ дослідних груп на 7,8 та 16,9% переважали баранчиків контрольної групи.
Помісні баранчики ІІ і ІІІ дослідних груп мали кращу енергію росту, що відповідно складала 18,8 і 19,3%, тоді, коли цей показник у баранчиків контрольної групи - 17,6%.Завдяки різній енергії росту, баранчики контрольної групи за дослідний період дали по 7,62 кг абсолютного приросту живої маси, тоді як їх аналоги, баранчики ІІ і ІІІ дослідних груп - на 8,1 і 16,7% більше; витрати кормових одиниць на 1 кг приросту в баранців І контрольної групи становили 10,2 корм.од., у ІІ дослідної - 9,7; ІІІ - 9,1 корм. од.
Помісні баранці ІІ і ІІІ груп у 4-місячному віці за передзабійною живою масою перевищували тварин контрольної групи відповідно на 5,2 та 17,9%; в 8-місячному - на 11,2 та 12,7%; а у 12 місяців - на 2,2 та 5,0%; за масою туші відповідно - на 6,6 та 22,6; 14,9 та 22,7; 3,6 та 12,6%. Слід відмітити, що в тушах баранців всіх піддослідних груп встановлений високий вміст внутрішнього жиру, який складає 1,4 - 2,2% від передзабійної живої маси.
Важливим показником ефективності виробництва високодієтичного мяса баранини є забійний вихід. За цим показником помісі переважали своїх аналогів контрольної групи на 1,81 - 14,12% при забої в різні вікові періоди.
Таблиця 2
Забійні якості баранців, n = 3
ПоказникГрупаВік, місяців
4812
Перед забійна жива маса, кгІ (контрольна)24,85±0,5335,48±0,8047,20±0,51
ІІ (дослідна)26,15±0,5639,44±0,4648,25±0,76
ІІІ (дослідна)29,30±0,74**40,0±0,81**49,55±0,56**
Маса туші, кгІ (контрольна)9,80±0,2214,44±0,3220,60±0,24
ІІ (дослідна)10,4±0,2516,60±0,2821,34±0,31
ІІІ (дослідна)12,02±0,38**17,72±0,32**23,19±0,65**
Вихід туші, %І (контрольна)39,3140,7143,65
ІІ (дослідна)39,9542,1044,24
ІІІ (дослідна)41,0344,3146,80
Вміст внутрішнього жиру, кгІ (контрольна)0,31±0,060,66±0,070,83±0,08
ІІІ (дослідна)12,48±0,28**18,60±0,31**24,33±0,58**
Забійний вихід, %І (контрольна)40,6042,8845,40
ІІ (дослідна)42,3345,1547,21
ІІІ (дослідна)42,6046,5049,10
Туші забитих баранців були віднесені до першої категорії за вгодованістю згідно ДСТУ 7596-81, оскільки мали добре розвинену мускулатуру і зовнішній вигляд.
Дослідженнями встановлено, що в тушках молодняку 4- і 8-місячного віку відмічаються деякі відмінності за кількістю мяса першого ґатунку. Так за цим показником помісні тварини переважали на 06-09% чистопородних. Перевага за цим показником в абсолютних величинах за помісями що склав 0,6 - 0,9%.
За кількістю мяса другого ґатунку відмічена також превага за помісями - 1,41 - 4,74%.
Високу харчову цінністю має баранина, одержана від баранців 12-місячного віку. Аналізуючи дані забою, нами було відмічено перевагу помісних тварин у порівнянні з чистопородними однолітками за масою туші на 3,6 - 12,9%, за гатунковим складом також спостерігаються відмінності, де кількість мяса першого і другого ґатунків у помісей складає 92,6% проти 91,9% у чистопородного молодняку.
Результати морфологічного аналізу показали, що в абсолютних величинах у помісних баранців ІІ і ІІІ груп мякоті в тушах було більше, ніж у чистопородних у 4-місячному віці відповідно на 0,6 і 2,16 кг; у 8-на 1,83 і 2,75 кг, а у 12-місячному віці на 0,43 і 2,14 кг.
Збільшення маси туші проходить через більш інтенсивний приріст найбільш цінної в харчовому відношенні мускулатури і відкладень жиру. У подальшому показник коефіцієнту мясності у помісей був вищий, ніж у чистопородних однолітків, що вказує на їх більш виражену мясність і скоростиглість.
Якість і хімічний склад мяса. Хімічний аналіз мяса показав, що в мясі ягнят 4-місячного віку кількість вологи складає від 70,8 до 73,6%. Помісі відрізняються нижчим рівнем вологи в мясі у порівнянні з чистопородним молодняком. З віком цей показник знижується до рівня 66,7 і 70,8% у мясі 12-місячних баранчиків.
Харчова цінність і калорійність мяса залежить від таких показників, як протеїн і жир. За кількістю протеїну в мясі спостерігається перевага помісей над чистопородними однолітками на 6,5 - 12,2% у віці 4 місяці і на 0,9 - 4,4% у 12-місячному віці.
З віком інтенсивність обмінних процесів в організмі овець знижується, що приводить до збільшення кількості жиру. Так, при відлученні від маток помісі мають 10,12 - 10,26% жиру в мясі, а в 12-місячному віці вміст жиру складає 15,17 - 15,36%.
Різний рівень протеїну і жиру в мясі адекватно впливає на калорійність баранини. За калорійністю мяса помісі переважають своїх чистопородних однолітків у 4 місяці на 9,3 - 10,5%. Різниця за цим показником у 8 місяців складає 20,0%, а у 12- на 18,5% на користь помісей.
Формування мясності у піддослідних тварин. Нашими дослідженнями встановлено, що в усі технологічні періоди за площею “мязового вічка” помісі достовірно перевищують своїх аналогів контрольної групи, що підтверджується масою найдовшого мяза спини (табл. 4.).
Кількість мязових волокон на одиницю площі мяза в овець піддослідних груп зменшується з віком. Відмінності в кількості волокон між піддослідними групами незначні.
Зменшення кількості мязових волокон проходить за рахунок збільшення їх діаметру. Тому підтверджуються дані, що кількість волокон в мязах - це генетично обумовлений фактор, при цьому кількість їх в постнатальний період не збільшується.
Таблиця 41. Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників асканійських кросбредів при схрещуванні з матками північнокавказької мясо-вовнової породи в умовах західного Лісостепу України.
2. Вищою плодючістю відрізнялись вівцематки, які схрещувалися з баранами-плідниками асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Так, від 100 маток при чистопородному розведенні отримано 110 ягнят, при схрещуванні з баранами-плідниками асканійської селекції - 113, а при схрещуванні помісних маток першого покоління з вищезазначеними баранами-плідниками - 115 ягнят, що відповідно на 2,7% - 4,5% більше в порівнянні з чистопородними тваринами.
3. Помісний молодняк відрізнявся високою інтенсивністю росту. Середньодобовий приріст помісних ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 168,6 та 180,0 г, що на 1,5 і 14,3% вище ніж у молодняку контрольної групи, а жива маса в річному віці складала 46,7 і 49,4 кг проти 44,2 кг у чистопородного. За екстерєрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з чистопородним молодняком, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік мясності.
4. Помісні баранці ІІ і ІІІ групи у 4-місячному віці за передзабійною живою масою переважали тварин контрольної групи відповідно на 5,2 та 17,9%; у 8-місячному - на 11,2 та 12,7%; а у 12 місяців - на 2,2 та 5,0%; за масою туші відповідно - на 6,6 та 22,6; 14,9 та 22,7; 3,6 та 12,6%. Показники площі "мязового вічка" і товщини мязових волокон найдовшого мяза спини у помісей також були вищими.
5. За калорійністю мяса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 6,5% і 12,2%, а в річному віці - на 0,9 і 4,4% за рахунок більш високого вмісту білку та жиру.
6. Маса овчин була найбільшою у помісей ІІІ групи (4,97 кг), декілька меншою вона була у ІІ групи (4,62 кг), що відповідно на 18,1 і 9,7% більше показників І контрольної групи (4,21 кг).
7. За настригом немитої вовни чистопородні ярки достовірно (р > 0,95) поступалися помісним, і особливо яркам ІІІ групи на 6,1%. Помісні ярки за тониною вовни відповідають в основному 48 - 50 якості, а їх ровесниці контрольної групи - 56 - 58 якості. За густотою вовни помісні ярки перевищували чистопородних у 4-місячному віці на 2,1 - 1,9%, а у віці 14 місяців - на 3,4 - 3,2%. Найбільшою міцністю вовнових волокон характеризувались помісні ярки ІІ і ІІІ груп, які перевищували за цим показником своїх чистопородних одноліток відповідно на 10,7 і 7,31%.
8. В крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Висока продуктивність помісного молодняку обумовлена деяким підвищеним вмістом в крові еритроцитів, лейкоцитів, що свідчить про вищий рівень обмінних процесів, а також про достатню адаптацію організму помісей до місцевих кліматичних умов.
9. Між живою масою та настригом вовни у піддослідних овець спостерігається позитивна кореляція. Що стосується кореляції між живою масою і товщиною вовни, то вона виявилася негативною як у чистопородних, так і в помісних, і коливається в межах від -0,07 до -0,11. Між такими ознаками, як довжина - настриг вовни, товщина - настриг вовни кореляція складає відповідно 0,52 - 0,45 і 0,43 - 0,24.
10. Прибуток при однаковій реалізаційній ціні за 1 кг живої маси по ІІ дослідній групі склав 2,46 грн., по ІІІ групі - 2,72 грн., що відповідно на 14,9 і 27,1% більше у порівнянні з контрольною групою.
Пропозиції виробництву
Аналіз експериментальних даних дозволяє рекомендувати агроформуванням західного лісостепу України використовувати баранів-плідників асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною на матках північнокавказької породи з метою одержання помісного молодняку, який характеризується високою збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками мясної та вовнової продуктивності.
Список литературы
1. Тимофійшин І.І., Севернюк Л.О., Дереш О.М. Вовнова продуктивність ярок різних генотипів // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. Камянець-Подільський, 2002. Вип. №10. С. 87-88. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
2. Тимофійшин І.І.,Севернюк Л.О., Дереш О.М. Вовнова продуктивність помісних ярок залежно від тонини вовни // Зб. наук. пр. Камянець-Подільський, 2003. Вип. № 11. С. 136-138. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
3. Тимофійшин І.І., Севернюк Л.О., Дереш О.М. Результати індивідуального бонітування та шляхи підвищення вовнової продуктивності помісних ярок // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. Камянець-Подільський, 2004. Вип. №12. С. 118-122. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
4. Тимофійшин І.І., Дереш О.М., Дідик Л.П. Ріст і розвиток напівтонкорунного помісного молодняку мясо-вовнових овець // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. Камянець-Подільський, 2004. Вип.. №13. С. 147-151. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
5. Дереш О.М. Відгодівельні якості та мясна продуктивність баранців північнокавказької мясо-вовнової породи різних генотипів // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. Камянець-Подільський, 2006. Вип. №14. С. 186 - 188. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
6. Тимофійшин І.І., Дереш О.М., Шляхи підвищення конкурентоспроможності галузі вівчарства// Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. Камянець-Подільський, 2007. Вип. №15. С. 129 - 133. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
