Питання коректності використання деяких цивільно-правових конструкцій у Кримінальному кодексі України. Висновок про часткову невідповідність уживання у кримінальному законі термінів "угода", "договір", "правочин" актуальній термінології цивільного права.
При низкой оригинальности работы "Використання цивільно-правових конструкцій у Кримінальному кодексі України (на прикладі термінів "угода", "договір", "правочин")", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Терміни "угода", "правочин", "договір", будучи цивільно-правовими конструкціями, використовуються у 13 статтях Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України) [3]. Інколи кримінальний закон містить посилання на видову цивільно-правову конструкцію правочину [4, с.77]: кредитний договір (ст.210 КК України), угода про працю (ст.173 КК України). Перш ніж оцінювати доцільність уживання термінів "угода", "правочин", "договір" у КК України, необхідно звернутись до їх визначень і розмежування, яке проводиться в межах профільних (некримінальних) галузей. Так, у ст.355 КК України "Примушування до виконання цивільно-правових зобовязань" варто замінити тавтологічну й застарілу конструкцію "договір, угоду" одним терміном "правочин" [12, с.54]. Незважаючи на зазначену вище суперечність між ЦК України та ГК України в частині використання термінів "правочин" і "угода", уважаємо правильним на сьогодні (до внесення відповідних змін у ЦК України або ГК України) зберегти у ст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
