Використання трудового потенціалу в умовах структурної перебудови економіки (на матеріалах міста Ужгорода) - Автореферат

Особливо важливого значення в умовах адаптації економіки до ринкових методів господарювання набуває проблема формування ефективних соціально-економічних механізмів регулювання трудових відносин на просторовому рівні управління. Зростання темпів офіційного безробіття, зменшення питомої ваги зайнятих в державному секторі економіки, ріст масштабів неформальної зайнятості, суперечливі процеси в сфері використання праці на підприємствах з колективною та приватною формами власності значно ускладнили ситуацію на регіональних ринках праці. Науковий аналіз відмічених процесів підводить до висновку, що в кожній місцевості складається свій специфічний ринок праці, різні можливості залучення населення в сферу трудової діяльності, неоднакові темпи становлення ринкових форм трудової діяльності, різні рівні безробіття та можливості його локалізації. І хоча останнім часом у вітчизняній науковій літературі зявилося чимало наукових публікацій, в яких вивчаються різні аспекти реалізації трудового потенціалу в умовах ринкових трансформаційних процесів, зокрема це праці О. Поставлена мета зумовила потребу у розвязанні таких завдань: поглиблення змісту поняття “локальний трудовий потенціал” та “локальний трудовий потенціал обласного центру”;У першому розділі “Теоретичні основи використання локального трудового потенціалу в умовах адаптації територіального господарства до ринкових відносин” розглянуто і поглиблено соціально-економічну природу, характер та зміст категорії “локальний трудовий потенціал”, під яким розуміється гранична здатність працездатного населення локального територіального утворення (міста, адміністративного району) до праці, обумовлена існуючим поділом та спеціалізацією праці, системою виробничих та кооперативних звязків, історичними трудовими традиціями, соціально-психологічними характеристиками носіїв праці, що надають йому ряд специфічних ознак, та здатністю до самовідтворення і створення засобів для існування. Локальний трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статистична категорія. Кількісна сторона локального трудового потенціалу характеризується чисельністю працездатного населення, статево-віковою структурою, кількістю робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням, чисельністю безробітних. Ефективність функціонування локального трудового потенціалу проявляється у фазі його реалізації, що зумовлено дією сукупності ендо-і екзогенних факторів (рис. При цьому основна увага була приділена впливу таких факторів, як схильність до мобільності місцевого населення, мотивація і ціна праці та їх вплив на ефективне використання праці, конкурентоздатність локального трудового потенціалу, схильність до заощаджень, рівень культури праці.Під локальним трудовим потенціалом розуміється гранична здатність працездатного населення територіального утворення до праці, обумовлена існуючим поділом та спеціалізацією праці, системою виробничих та кооперативних звязків, історичними трудовими традиціями, соціально-психологічними характеристиками носіїв праці, що надають йому ряд специфічних ознак, та його здатністю до самовідтворення і створення засобів для існування. Локальний трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статистична категорія. Врахування дії ендо-і екзогенних факторів в процесі регулювання зайнятості забезпечує раціональне використання робочої сили. За роки економічних реформ в структурі зайнятості населення міста Ужгорода відбулися суттєві зміни, зокрема: відбувається процес переспеціалізації робочої сили та її перерозподіл із сфери матеріального виробництва у невиробничу сферу; Інваріантний підхід до розвязання проблеми зайнятості, раціональне використання трудового потенціалу передбачає створення спеціальної (вільної) промислово-експортної точкової зони на території міста Ужгорода.

2. Основний зміст дисертації

Під локальним трудовим потенціалом розуміється гранична здатність працездатного населення територіального утворення до праці, обумовлена існуючим поділом та спеціалізацією праці, системою виробничих та кооперативних звязків, історичними трудовими традиціями, соціально-психологічними характеристиками носіїв праці, що надають йому ряд специфічних ознак, та його здатністю до самовідтворення і створення засобів для існування.

Локальний трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статистична категорія.

Кількісна сторона локального трудового потенціалу представлена чисельністю працездатного населення певного таксономічного утворення, статево-віковою структурою, кількістю безробітних.

Якісними характеристиками локального трудового потенціалу є: стан здоровя населення, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень.

На ефективність використання трудового потенціалу, поряд із зовнішніми, важливий вплив здійснюють локальні фактори. До них відносяться схильність працездатного населення до мобільності, конкурентоздатність робочої сили, схильність до заощаджень, культура праці. Врахування дії ендо- і екзогенних факторів в процесі регулювання зайнятості забезпечує раціональне використання робочої сили.

За роки економічних реформ в структурі зайнятості населення міста Ужгорода відбулися суттєві зміни, зокрема: відбувається процес переспеціалізації робочої сили та її перерозподіл із сфери матеріального виробництва у невиробничу сферу;

суттєвих змін в сторону зменшення обсягів зазнали процеси маятникової трудової міграції, що зумовлено звуженням сфери прикладання праці в місті;

намітилася стійка тенденція до збільшення чисельності безробітних, де основною формою стає циклічна.

Відмічені процеси зумовлюють необхідність їх врахування при формуванні стратегії зайнятості населення.

Аналіз безробіття на ринку праці зумовлює потребу у використанні локальних показників. До них відносяться: тривалість перебування у статусі безробітного, затрата часу на пошуки безробітними підходящої роботи, щільність безробіття. В сукупності із загальноприйнятими критеріальними оцінками локальні показники дозволяють комплексно оцінити ситуацію на ринку праці, виявити реальні можливості міста у розвязанні проблеми зайнятості.

Важливим інструментом розвязання проблеми зайнятості в місті Ужгороді, враховуючи його геополітичне розміщення, є розробка і реалізація різних типів спеціальних економічних зон, що дозволить залучити іноземні інвестиції і забезпечить сталий розвиток економіки.

Інваріантний підхід до розвязання проблеми зайнятості, раціональне використання трудового потенціалу передбачає створення спеціальної (вільної) промислово-експортної точкової зони на території міста Ужгорода. Її формування повинно включати ряд етапів: розробку концепції створення спеціальної промислової експортної точкової зони;

техніко-економічне обгрунтування створення спеціальної промислової експортної точкової зони;

розробку пакету нормативних актів, що регулюватимуть економічну діяльність субєктів господарювання на території зони;

організаційно-економічне забезпечення функціонування спеціальної промислової експортної точкової зони.

Список опублікованих автором статей за темою дисертації

1. Сембер С.В. Вплив локального трудового потенціалу на функціонування регіональної соціально-економічної системи /на матеріалах міста Ужгорода і Закарпатської області // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. ІХ. -НАН України. - ІРД. - Львів, 1999. - С. 163-167.

2. Сембер С.В. Екогомологічні аспекти функціонування локального трудового потенціалу / на прикладі локального потенціалу Ужгорода/ //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. ХІ. - НАН України. - ІРД. - Львів, 2000. - С. 215-220.

3. Сембер С.В. Локальний трудовий потенціал обласного центру: особливості формування та перспективи використання //Регіональна економіка. - 1999. - № 3. - С. 126-133.

4. Шевчук Я.В., Сембер С.В., Пенсак Т.Г. Науковий комплекс України та його вплив на формування і реалізацію регіональної політики // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. VIII. - НАН України. - ІРД. - Львів, 1999. - С. 335-345.

5. Осбистий внесок здобувача: обгрунтовано основні фактори використання трудового потенціалу на регіональному рівні.

6. Сембер С.В. Ринкова трансформація зайнятості /на прикладі м. Ужгорода/ // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”. Вип. 2. - Ужгород, 1999. - С. 17-23.

7. Сембер С.В. Науково-методичні засади дослідження локально-трудового потенціалу /на матеріалах міста Ужгорода/. Препр. - Ужгород, 1998. - 52 с.

8. Бойко М., Сембер С. Маркетингова стратегія розвитку Закарпаття // Тези доповідей підсумкового засідання наукового товариства Угорської Академії Наук Соболч-Сотмар-Берег області. - Ніредьгаза, 1999. - С. 69-70.

Размещено на .ru