Розробка ефективних способів використання в породно-лінійній гібридизації спеціалізованих м’ясних порід зарубіжної і вітчизняної селекції. Встановлення закономірностей прояву гетерозису при використанні маток з репродуктивною здатністю різного рівня.
При низкой оригинальности работы "Використання спеціалізованих м’ясних порід вітчизняної і зарубіжної селекції для підвищення продуктивності свиней", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В Україні створено генофонд спеціалізованих мясних порід і типів, які поряд з породами зарубіжної селекції (ландрас і дюрок) використовуються в породно-лінійній гібридизації як батьківські форми. Вирішення цих питань дозволить окреслити обсяги чистопородного розведення і гібридизації в регіональних програмах і в окремих господарствах на маточному поголівї різного рівня продуктивності. Мета роботи - розробити ефективні способи використання в породно-лінійній гібридизації спеціалізованих мясних порід зарубіжної і вітчизняної селекції та встановити закономірності прояву гетерозису при використанні маток з репродуктивною здатністю різного рівня. Відповідно до мети поставлені такі задачі: · здійснити оцінку продуктивних властивостей свиней універсального напрямку продуктивності у чистопородному розведенні і гібридизації з плідниками спеціалізованих мясних порід; Основні матеріали дисертаційної роботи викладені, обговорені та отримали позитивну оцінку на ІХ Міжнародній науково-виробничій конференції „Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (Миколаїв, 2002); IV Українській конференції з міжнародною участю (Алушта, 2003); Міжнародній конференції Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень для сільського господарства „Глобальні реформи вищої аграрної освіти і досліджень - відповіді на світові проблеми якості і безпеки сільськогосподарської і харчової продукції” (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003).При порівняльній оцінці результатів породно-лінійної гібридизації на двопородній основі встановлено (табл.2) більш високі показники багатоплідності від поєднання з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції на матках класу М-(на 0,53 голови порівняно з чистопородним розведенням). За показником маси гнізда на час відлучення кращими були тварини поєднання УВБ-1ЧДЧ, які переважали чистопородних маток на 6,0 кг і аналогів з ІІ групи на 8,3 кг, а за живою масою однієї голови на час відлучення - свиней поєднання УВБ-1ЧДВ - на 1,08 кг. Свинки усіх варіантів породно-лінійної гібридизації за період вирощування характеризувалися вищими показниками живої маси і вірогідно переважали чистопородних тварин І групи (Р<0,001). При цьому не встановлено суттєвої відмінності між тваринами поєднань з використанням кнурів зарубіжної та вітчизняної селекцій (відповідно жива маса у 8 місяців 127,58 і 127,67 кг). У результаті досліджень встановлено (табл.6), що максимальними показниками відгодівельних якостей характеризувались гібриди УВБ-1ЧДЧ класів М за живою масою у 2-місячному віці та багатоплідністю, які перевищували чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на 62,90 г, за віком досягнення живої маси 100 кг на-13,78 доби (Р<0,01).Включення до варіанту породно-лінійної гібридизації на двопородній основі кнурів породи дюрок вітчизняної селекції забезпечило підвищення маси гнізда на час відлучення на 6,37 кг, живої маси однієї голови - на 1,05 кг. Матки класу М-поєднання УВБ-1ЧДВ мали вищий ефект гіпотетичного гетерозису за ознаками репродуктивної здатності ( 21,74 % - за багатоплідністю). Маток класу М-слід використовувати у породно-лінійній гібридизації з плідниками мясних порід. Встановлено, що ефективність породно-лінійної гібридизації на двопородній основі зумовлена живою масою поросят у 2-місячному віці. Серед батьківських генотипів високими ефектами специфічної комбінаційної здатності вирізнялись: порода дюрок вітчизняної селекції на матках класу М-та порода дюрок чеської селекції - класу М .
Вывод
Репродуктивна здатність свиноматок з різним рівнем багатоплідності у породно-лінійній гібридизації. При порівняльній оцінці результатів породно-лінійної гібридизації на двопородній основі встановлено (табл.2) більш високі показники багатоплідності від поєднання з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції на матках класу М- (на 0,53 голови порівняно з чистопородним розведенням).
Таблиця 2 - Репродуктивна здатність свиноматок залежно від їх багатоплідності за І опорос
КласГрупаnБагатоплідність, голівМолочність, кгНа час відлучення у 45 діб І, балів
середня маса 1 голови, кгмаса гнізда, кгзбереженість, %
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01, *** - Р<0,001 (тут і далі у таблицях по всьому тексту)
На час відлучення свиноматки поєднання УВБ-1ЧДВ перевищували чистопородних тварин за середньою масою однієї голови ( 1,02 кг) та масою гнізда ( 14,3 кг) (Р<0,01). Водночас використання маток класу М виявилось більш доцільним у чистопородному розведенні за ознакою багатоплідності. За показником маси гнізда на час відлучення кращими були тварини поєднання УВБ-1ЧДЧ, які переважали чистопородних маток на 6,0 кг і аналогів з ІІ групи на 8,3 кг, а за живою масою однієї голови на час відлучення - свиней поєднання УВБ-1ЧДВ - на 1,08 кг.
Менш ефективним виявилось використання плідників породи ландрас (датський) на матках класу М . Прояв гетерозисного ефекту за ознакою багатоплідності був вищим для маток класу М- і становив від 6,93 до 21,74 %, для групи М він був незначним, а для деяких поєднань навіть відємним (УВБ-1ЧЛД - -3,69 %).
Отримані результати досліджень свідчать про ефективність використання маток класу М- у поєднанні з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції.
Динаміка живої маси чистопородних та гібридних свинок. Більш високі показники росту мали свинки класу М за живою масою у 2-місячному віці (табл.3).
Таблиця 3 - Динаміка живої маси свинок з урахуванням розподілу за живою масою у 2-місячному віці
Свинки усіх варіантів породно-лінійної гібридизації за період вирощування характеризувалися вищими показниками живої маси і вірогідно переважали чистопородних тварин І групи (Р<0,001). Найвищі показники живої маси отримані з використанням плідників породи дюрок. При цьому не встановлено суттєвої відмінності між тваринами поєднань з використанням кнурів зарубіжної та вітчизняної селекцій (відповідно жива маса у 8 місяців 127,58 і 127,67 кг). Близькі значення отримані для поєднання УВБ-1ЧЛД - 126,85 кг. Тому, слід вважати, що за інтенсивністю росту нащадки плідників породи дюрок вітчизняної селекції не поступалися генотипам зарубіжної селекції.
Встановлено вплив організованих факторів на мінливість живої маси ремонтних свинок у 4- і 8-місячному віці (табл.4).
Таблиця 4 - Характеристика живої маси свинок на підставі дисперсійного аналізу
Джерело мінливостіЖива маса у 2 міс. Жива маса у 4 міс. Жива маса у 8 міс.
частка впливу в дисперсію, % Р - знач.частка впливу в дисперсію, % Р - знач.частка впливу в дисперсію, % Р - знач.
Переважний і вірогідний вплив на живу масу свинок за період вирощування мала їх жива маса у 2-місячному віці (частка впливу від 31,31 до 60,59 % у загальну дисперсію і 53,38 і 81,95 % - у факторіальну, Р<0,001). Суттєвим був також вплив генотипових факторів на живу масу в 4- та 8-місячному віці - від 54,94 до 34,77 % - у факторіальну дисперсію.
Багатоплідність маток не мала значного впливу на живу масу нащадків, але у 8-місячному віці вірогідною була її взаємодія з живою масою свинок у 2-місячному віці та взаємодія усіх трьох факторів, що вивчалися (Р<0,05).
Закономірності росту та розвитку чистопородних і гібридних тварин, визначені шляхом використання математичних моделей. Виявлені відмінності в інтенсивності росту чистопородного і гібридного молодняку за параметрами моделі Т.Бріджеса і показниками напруги і рівномірності росту (табл.5).
Для гібридних тварин вища кінетична швидкість росту (a) характерна для груп класу М-, що свідчить про їх більшу компенсаторну здатність. Відповідно експоненційна швидкість була вищою у тварин класу М . Тварини класу М в усіх поєднаннях мали вищі показники рівномірності росту (Ір), що проявилось у більш високому рівні середньодобового приросту, а інтенсивність формування (?t) в усіх поєднаннях була дещо нижча. Встановлена висока точність використання моделі Т.Бріджеса для опису фактичних значень живої маси і прогнозування теоретичних показників, виходячи з даних, отриманих у ранньому онтогенезі (Р<0,001).
Таблиця 5 - Параметри моделі Т.Бріджеса та інтенсивності росту
ГрупаnКласПараметри моделі Т.Бріджеса Інтенсивність росту
Встановлені високі кореляційні залежності вивчених показників з живою масою у 8-місячному віці. Так, показник рівномірності росту в значній мірі корелює з живою масою (r=0,88....0,96, Р<0,001).
Відгодівельні якості чистопородних і гібридних свинок. У результаті досліджень встановлено (табл.6), що максимальними показниками відгодівельних якостей характеризувались гібриди УВБ-1ЧДЧ класів М за живою масою у 2-місячному віці та багатоплідністю, які перевищували чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на 62,90 г, за віком досягнення живої маси 100 кг на -13,78 доби (Р<0,01).
Таблиця 6 - Відгодівельні якості свинок у залежності від їх живої маси у 2 місяці та багатоплідності гнізд, з яких вони походять
ГрупаКлас розподілу за nЖива маса у 2 міс., кгВік досягнення живої маси 100 кг, дібСередньодобовий приріст, г
живою масою у 2 міс.багатоплідністю гнізд
ІМ-М-1415,00±0,25235,57±1,68518,21±6,50
М 1715,27±0,17236,76±1,92512,55±5,44
М М-1417,64±0,22219,86±1,80575,92±9,14
М 1117,12±0,23212,09±2,58593,87±14,47
ІІМ-М-1416,19±0,19**213,43±2,05***600,30±9,76***
М 1516,25±0,25**218,27±1,35***589,10±7,19***
М М-1919,15±0,16***205,68±2,06***623,63±9,84**
М 719,37±0,35***198,86±4,85*654,53±22,49
ІІІМ-М-1115,71±0,39211,73±2,67***609,84±14,13***
М 1715,98±0,15**224,71±2,81**561,95±10,42***
М М-518,18±0,46210,60±3,91625,09±13,87*
М 1318,40±0,16***198,31±2,81**656,77±14,74**
IVМ-М-1915,28±0,19223,26±1,18***566,55±5,85***
М 1215,40±0,21218,83±2,51***573,63±8,75***
М М-2118,15±0,18206,52±2,43***625,19±11,69**
М 1317,66±0,22204,15±2,73630,53±15,03
Для поєднання УВБ-1ЧДВ отримані близькі показники - перевага відповідно становила 60,66 г і -13,23 доби (Р<0,05).
Встановлено, що висока жива маса свинок у віці 2 місяці і багатоплідність гнізд, з яких вони походять, сприяють отриманню максимальних показників відгодівельних якостей.
Відгодівельна якість свиней на контрольній відгодівлі. Генетичний потенціал свиней досліджуваних варіантів породно-лінійної гібридизації обумовлений вищим рівнем прояву гетерозису на контрольній відгодівлі (табл.7).
Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней
ГрупаnВік досягнення живої маси 100 кг, дібСередньодобовий приріст, гВитрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
І12218,25±2,38579,03±10,514,62±0,06
ІІ12198,42±2,80***682,53±18,37***4,14±0,08***
ІІІ12194,92±2,66***710,17±18,94***3,99±0,07***
IV12201,25±2,65***665,93±17,20***4,20±0,08<***>
Кращими за відгодівельними якостями виявились тварини поєднання УВБ-1ЧДЧ, які переважали чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на 131,14 г, віком досягнення живої маси 100 кг - на -23,33 доби і витратами кормів на 1 кг приросту - на -0,63 корм.од. (Р<0,001). Нащадки кнурів-плідників породи дюрок вітчизняної селекції мали майже аналогічні показники продуктивності. Значно нижчі показники отримані у поєднання УВБ-1ЧЛД, у яких перевага над чистопородними становила відповідно 86,9 г, -17,0 діб і -0,42 корм.од..
Мясні якості чистопородного і гібридного молодняку свиней. Виявлена вірогідна перевага гібридного молодняку за показниками товщини шпику над 6....7 грудними хребцями (Р<0,05) порівняно з чистопородними тваринами (табл.8).
Різниця між потомками породи дюрок вітчизняної і зарубіжної селекції була несуттєвою: вони відповідали вимогам для свиней мясного і беконного типу. Гібриди поєднання УВБ-1ЧЛД мали дещо нижчі показники маси окосту та вмісту мяса в туші. Але за вмістом мяса гібриди вірогідно переважали чистопородних особин внутрішньопородного типу УВБ-1 (Р<0,05....0,001).
Інтерєрні показники чистопородних і гібридних свиней. За рівнем загального білка всі гібридні поєднання переважали чистопородних тварин великої білої породи, а найвищі його значення встановлені для поєднання УВБ-1ЧДВ - 78,44 г/л (Р<0,05). Аналогічні дані отримані за активністю ферментів аланін- (АЛАТ) та аспартат- (АСАТ) амінотрансфераз. За активністю АЛТ суттєво вирізнялись тварини поєднання УВБ-1ЧЛД, які мали його максимальне значення - 0,806 ммоль/л (Р<0,01). За активністю АСАТ всі гібридні тварини переважали чистопородних з високим рівнем вірогідності (Р<0,05....0,01). Водночас за концентрацією сіалових кислот тварини поєднання УВБ-1ЧЛД поступались іншим гібридним комбінаціям, а також і чистопородним тваринам. Максимальну кількість холестерину в сироватці крові виявлено у чистопородних свиней внутрішньопородного типу УВБ-1 та поєднання УВБ-1ЧЛД (відповідно 3,785 і 3,575 ммоль/л). Отримані дані вказують на більш високу інтенсивність протеїнового обміну в організмі гібридних тварин і підвищений рівень синтезу ліпідів у чистопородних свиней та поєднання УВБ-1ЧЛД. Підвищення вмісту холестерину може обумовлювати дещо нижчу якість мяса.
Комбінаційна здатність тварин різного напрямку продуктивності. Основним критерієм ефективності породно-лінійної гібридизації є висока комбінаційна здатність вихідних порід, типів та ліній. Аналіз варіанс комбінаційної здатності показав, що на репродуктивну здатність свиней більший вплив мала специфічна комбінаційна здатність (СКЗ) (частка впливу СКЗ для багатоплідності склала 41,65 %, а ЗКЗ - 28,63 %). Таке співвідношення впливу характерне для ознак молочності та кількості поросят на час відлучення, засвідчивши, що ці показники мали меншу частку адитивних факторів у їх успадкуванні, а їх підвищення, в основному, досягається шляхом контрольованої гетерозиготності (гібридизації). Разом з тим показники маси 1 голови на час відлучення і після відгодівлі, та величина середньодобового приросту в значно більшій мірі обумовлені загальною комбінаційною здатністю (ЗКЗ) (частка впливу ЗКЗ на прояв вказаних ознак була у межах 43,17....77,39 %, а СКЗ лише 0,91....8,30 %). Нами визначені кращі та гірші варіанти поєднань порід у взаємодії з багатоплідністю свиноматок за перший опорос, які можна використовувати у практичній роботі під час вибору кращих поєднань генотипів (табл.9).
Найвищі ефекти специфічної комбінаційної здатності виявлені з використанням плідників породи дюрок вітчизняної селекції. Вони становили 0,58 голови за багатоплідністю, 7,92 кг за масою гнізда на час відлучення та -3,12 доби досягнення живої маси 100 кг.
Використання плідників породи дюрок чеської селекції дало дещо вищий ефект СКЗ за ознакою середньодобового приросту ( 9,49 г порівняно з 6,83 г для кнурів породи дюрок вітчизняної селекції).
Ефективність використання породно-лінійної гібридизації на дво- і трипородній основі. Результати досліджень доводять, що використання кнурів породи дюрок вітчизняної і зарубіжної селекції, а також породи ландрас для отримання гібридних маток забезпечувало у гібридизації з батьківською формою УВБ-3 дещо вищі показники багатоплідності, маси гнізда на час відлучення. Так, у тварин поєднання (УВБ-1ЧДВ)ЧУВБ-3 виявлені максимальні показники багатоплідності (10,97 голови) і маси гнізда на час відлучення (130,39 кг). Усі гібридні комбінації суттєво переважали за ознаками репродуктивної здатності чистопородних тварин внутрішньопородного типу УВБ-1. Ефективним, за винятком багатоплідності, виявилось використання плідників породи дюрок вітчизняної селекції з матками генотипу (УВБ-1ЧЛД).
Оцінка репродуктивної здатності свиноматок з урахуванням їх індивідуальної живої маси у 2 місяці (табл.10) свідчить, що тварини класів М мали вищі показники, які обумовили зростання індексу материнських якостей.
Таблиця 10 - Репродуктивна здатність гібридних свиноматок у залежності від їх живої маси у 2-місячному віці
КласГрупаnБагатоплідність, голівМолочність, кгНа час відлучення у 45 діб І, балів
середня маса 1 голови, кгмаса гнізда, кгзбереженість, %
Відгодівельні та мясні якості свиней. За відгодівельними якостями кращими були тварини поєднання (УВБ-1ЧЛД)ЧДВ (табл.11), вони вирізнялись від чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на 135,23 г, віком досягнення живої маси 100 кг на -25,59 діб, витратами кормів на 1 кг приросту на -0,64 корм.од. Аналогічні дані отримані з використанням як батьківської форми нового внутрішньопородного типу УВБ-3 (відповідно 133,46 г, -24,00 доби, -0,63 корм.од.). Це свідчить, що поряд з класичним варіантом схрещування порід доцільно використовувати поєднання за участю як батьківських форм породи дюрок вітчизняної селекції і типу УВБ-3.
Таблиця 11 - Відгодівельні якості гібридних свиней
ГрупаnВік досягнення живої маси 100 кг, дібСередньодобовий приріст, гВитрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
V12217,67±2,62580,96±13,044,62±0,08
V?12196,08±1,56***694,26±10,59***4,07±0,04***
V??12193,67±1,68***714,42±12,93***3,99±0,05***
V???12199,75±0,84***670,26±4,94***4,17±0,03***
ІХ12192,08±1,63***716,19±10,92***3,98±0,04<***>
Аналізом мясо-сальних якостей тварин встановлено, що гібридні свині всіх поєднань суттєво переважали чистопородних. Найбільший вихід мяса отримано з використанням як заключної батьківської форми - породи дюрок вітчизняної селекції і типу УВБ-3 (відповідно 63,24 і 62,11 %).
Комплексна оцінка варіантів породно-лінійної гібридизації за селекційним індексом. Серед двопородних поєднань високе значення індексу отримано для варіанту УВБ-1ҐДВ ( 34,82 бала). Ця перевага обумовлена високою інтенсивністю росту поросят, порівняно з чистопородними та іншими гібридними аналогами. Серед триваріантних поєднань високі значення селекційних індексів отримано з використанням як заключної батьківської форми плідників породи дюрок вітчизняної селекції та внутрішньопородного типу УВБ-3 (відповідно 47,94 та 49,39 бала).
Економічна ефективність проведених досліджень. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що найвищу вартість додаткової продукції у розрахунку на 50 свиноматок за умови 1,8 опороса за рік отримано від гібридних свиноматок на двопородній основі класу М- за багатоплідністю варіанту УВБ-1ЧДВ ( 4833,00 грн.) та на триваріантній основі - (УВБ-1ЧДВ)ЧУВБ-3 ( 5856,29 грн.). Прибутковою була відгодівля гібридного молодняку поєднань (УВБ-1ЧЛД)ЧДВ та (УВБ-1ЧДЧ)ЧУВБ-3. Впровадження кращих варіантів породно-лінійної гібридизації дасть змогу отримати на відгодівлі прибавку продукції від 19,50 % до 31,22 %.1. Проведеними дослідженнями обґрунтована можливість підвищення продуктивності свиней у товарних господарствах шляхом використання у програмах породно-лінійної гібридизації породи дюрок вітчизняної селекції та нового внутрішньопородного типу УВБ-3. Включення до варіанту породно-лінійної гібридизації на двопородній основі кнурів породи дюрок вітчизняної селекції забезпечило підвищення маси гнізда на час відлучення на 6,37 кг, живої маси однієї голови - на 1,05 кг.
2. Оцінка чистопородних маток-першоопоросок за багатоплідністю є необхідною умовою для використання тварин класу М- з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції, а маток класу М - з плідниками породи дюрок чеської селекції. Матки класу М- поєднання УВБ-1ЧДВ мали вищий ефект гіпотетичного гетерозису за ознаками репродуктивної здатності ( 21,74 % - за багатоплідністю). Маток класу М- слід використовувати у породно-лінійній гібридизації з плідниками мясних порід.
3. Встановлено, що ефективність породно-лінійної гібридизації на двопородній основі зумовлена живою масою поросят у 2-місячному віці. Показано, що тварини класу М за цією ознакою мали вищу живу масу у 8 місяців на 7,99....7,17 кг, середньодобовий приріст - на 64,15....43,41 г, а вік досягнення живої маси менший на 14,72....10,82 доби порівняно з чистопородними аналогами. Кращими варіантами породно-лінійної гібридизації на двопородній основі за репродуктивною здатністю були поєднання УВБ-1ЧДВ, а за відгодівельними якостями нащадків - УВБ-1ЧДЧ. Тварини названих поєднань суттєво та вірогідно переважали за показниками продуктивності чистопородних аналогів.
4. Встановлено високий вплив взаємодії класів розподілу на мінливість ознак, що вивчались. Найвищі відгодівельні якості мали тварини, що походили з класів М за багатоплідністю маток та індивідуальною живою масою у 2-місячному віці. Дисперсійним аналізом підтверджено суттєвий вплив генотипу, класів розподілу за живою масою та їх взаємодій (Р<0,05….0,001) на мінливість відгодівельних якостей свиней.
5. Специфічна комбінаційна здатність більше впливала на рівень показників репродуктивної здатності, а загальна - у значній мірі обумовлювала відгодівельні якості. Серед батьківських генотипів високими ефектами специфічної комбінаційної здатності вирізнялись: порода дюрок вітчизняної селекції на матках класу М- та порода дюрок чеської селекції - класу М .
6. Гібридні тварини характеризувались вищими показниками активності АСАТ та АЛАТ сироватки крові, що свідчить про посилення синтезу замінних амінокислот та білків мязової тканини і зумовлює більший вихід мяса в туші.
7. Використання свиней внутрішньопородного типу УВБ-3 поряд з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції як заключної батьківської форми у гібридизації на дво- і трипородній основі забезпечило підвищення середньодобового приросту на 133,46....89,30 г, зниження витрат кормів на 1 кг приросту на 0,63....0,45корм.од. і скоротило тривалість досягнення живої маси 100 кг на 24,00....17,92 доби.
8. Комплексною оцінкою досліджуваних породних поєднань на підставі селекційних індексів встановлено найвищий рівень показників продуктивності тварин у варіантах УВБ-1ЧДВ та (УВБ-1ЧДВ)ЧУВБ-3.
9. З метою підвищення ефективності гібридизації до регіональних програм відтворення стада свиней доцільно включати як батьківську форму породу дюрок вітчизняної селекції та новий внутрішньопородний тип УВБ-3, що забезпечить раціональне використання наявного генофонду. Для підвищення прояву ефекту гетерозису рекомендувати вести диференційований відбір маток-першоопоросок і включати до програм гібридизації маток класу М- за багатоплідністю.
10. Ремонтний молодняк для комплектування стада відбирати від маток класу М за багатоплідністю та за індивідуальною живою масою у 2-місячному віці. У виборі структури кросу враховувати ефект специфічної комбінаційної здатності.
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях
1. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Відгодівельні якості гібридних свинок, отриманих при використанні плідників спеціалізованих порід вітчизняної і зарубіжної селекції // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава. - 2003. - №3-4. - С.39-41. (Експериментальна частина, обробка даних).
2. Коваленко В.П., Пелих В. Г., Юрченко А.П. Оптимізація регіональних програм гібридизації у свинарстві // Вісник аграрної науки. - 2003. - №10. - С.38-40. (Експериментальна частина, обробка даних).
3. Юрченко А.П. Репродуктивні якості свиноматок різного рівня продуктивності у породно-лінійній гібридизації // Вісник аграрної науки. - 2003. - №11. - С.68-70.
4. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Вплив багатоплідності маток і живої маси у 2-місячному віці на відгодівельні якості чистопородних і гібридних свинок // Аграрна наука і освіта. - Науковий журнал. - Київ. - 2004. - Том 5. - № 1-2. - С.53-56. (Експериментальна частина, обробка даних).
6. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Звязок рівня продуктивності свиноматок з проявом гетерозисного ефекту за відтворними ознаками // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003. - Вип.7. - С.158-163.
7. Kovalenko V., Pelykh V., Yurchenko A. The main methodological principles of teaching of discipline of cycle “genetic bases of breeding in animal-breeding” // Conference proceedings Global reforms in higher agricultural education and research: responding to challenges to quality and safety of food and agricultural products. - Kyiv, Ukraine, 2003. - P.124.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
