Використання сільськогосподарських земель приміської зони м. Львова - Автореферат

бесплатно 0
4.5 127
Встановлення особливостей землекористування в приміській зоні. Характеристика стану та структурних змін розподілу земель за категоріями, користувачами та формами власності. Аналіз системи заходів щодо раціонального використання земель приміської зони.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Ключовою проблемою функціонування приміського сільськогосподарського виробництва є формування та використання відповідного ресурсного потенціалу, основою якого виступає земля. Близькість до міста з його високою купівельною спроможністю, певне зростання добробуту населення, привабливість проживання, а відповідно й будівництва в приміській зоні, розширення підприємницької діяльності - це далеко не повний перелік чинників, що формують високу привабливість приміських земель. З іншого боку, близькість міста з його значно місткішими ринками праці та продовольства, розвинутою мережею фінансових, дорадчо-консультаційних установ, пунктів продажу продукції, зрештою значною часткою підприємливих людей сприяє розвитку високотоварного приміського сільського господарства, що може бути забезпечено лише на основі ефективного використання основного засобу виробництва - землі. Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обґрунтуванні підходів та встановленні меж приміської зони, закономірностей у розподілі земель та землекористуванні виробників сільськогосподарської продукції, оцінці стану й шляхів підвищення ефективності використання земель. У процесі дослідження використано сукупність наукових методів: статистико-економічний (ряди динаміки та відносні величини динаміки - для встановлення динамічних закономірностей; групування - для типізації землекористувачів; кореляційно-регресійний аналіз - для встановлення впливу на розвиток земельних відносин сукупності чинників, зокрема місцерозташування виробників сільськогосподарської продукції; відносних та середніх величин - для встановлення закономірностей розподілу і структурних змін у розрізі землекористувачів та форм власності на землю), системно-структурний та абстрактно-логічний методи - для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків та формування висновків, експертних оцінок - для визначення привабливості та вартісної оцінки землі, методи землевпорядного проектування (системно-діагностичний аналіз, оцінювання природно-господарського використання земель, нормативний, еколого-ландшафтний тощо) - для комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і стратегій управління землекористуванням.Особливість впливу землі на продуктивність і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств проявляється через: - клімат і місцевий агроклімат; Приміська зона спочатку розглядалася як територія, що прилягає до міста і тісно повязана з ним в економічних відносинах. Львова” - досліджено соціально-економічні особливості землекористування в приміській зоні, динамічні і структурні тенденції, формування земельних розмірів сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, ефективність використання земельних ресурсів приміської зони. У приміську зону входить 135 місцевих рад, з них 5 - міських рад і 130 - сільських, що становить 42,0% від загальної їх кількості у відзначених районах та 21% усіх місцевих рад Львівської області. У приміській зоні сільськогосподарські підприємства не функціонують на території 24 сільських рад (17,8 % від їх загальної кількості), фермерські господарства - на території 32 сільських рад (23,7 %).Зменшення площі земель сільськогосподарського призначення як чинника виробництва в системі всіх чинників дає підстави для твердження, що надалі значущість землі відносно до інших чинників зростатиме, відповідно зростатиме й ціна одиниці землі. Особливість впливу землі на технологічну ефективність і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств проявляється через: клімат і місцевий агроклімат; якість і сільськогосподарську придатність ґрунту; водний режим; рельєф території. Найчастіше приміську зону визначають як територію, розташовану в радіусі 30 км від міста. Сутність приміської зони, з огляду на її соціально-економічне значення та виконувані функції, створює можливість тристороннього підходу, що відповідно дозволяє одночасно розглядати її як предмет: 1) пізнання (стосується поділу територій на певні регіони та зони, їх ідентифікації й опису); 2) дослідження (проведення аналізу певної території, її розвитку, внутрішньої структури і проблем); 3) діяльності (дії скеровані на організацію функціонування в просторі у різних сферах, передусім соціально-економічних). Водночас у приміській зоні існують значні внутрішньозональні відмінності, зумовлені віддаленістю від міста, розвитком транспортної системи, привабливістю сільських територій для різних видів бізнесу.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
Проведене дослідження використання сільськогосподарських земель у приміській зоні міста Львова дозволяє зробити такі висновки: 1. Земля приміської зони є просторовим базисом та основним засобом сільськогосподарського виробництва. Зменшення площі земель сільськогосподарського призначення як чинника виробництва в системі всіх чинників дає підстави для твердження, що надалі значущість землі відносно до інших чинників зростатиме, відповідно зростатиме й ціна одиниці землі. Особливість впливу землі на технологічну ефективність і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств проявляється через: клімат і місцевий агроклімат; якість і сільськогосподарську придатність ґрунту; водний режим; рельєф території.

2. Виділення приміської зони як обєкта дослідження може бути здійснено за допомогою декількох критеріїв - фізико-географічних, економіко-територіальних та адміністративних. Найсуттєвішою умовою виділення приміської зони є близькість розташування до міста. Найчастіше приміську зону визначають як територію, розташовану в радіусі 30 км від міста. Саме ця умова прийнята в роботі для визначення територіальної одиниці приміської зони. Внутрішньозональні особливості потребують виділення в межах зони окремих поясів.

3. Сутність приміської зони, з огляду на її соціально-економічне значення та виконувані функції, створює можливість тристороннього підходу, що відповідно дозволяє одночасно розглядати її як предмет: 1) пізнання (стосується поділу територій на певні регіони та зони, їх ідентифікації й опису); 2) дослідження (проведення аналізу певної території, її розвитку, внутрішньої структури і проблем); 3) діяльності (дії скеровані на організацію функціонування в просторі у різних сферах, передусім соціально-економічних).

4. Особливість локалізації приміської зони спричинила її відмінності в соціально-економічному та демографічному розвитку, зокрема це стосується організаційно-виробничої структури сільського господарства та розвитку сільських територій. Водночас у приміській зоні існують значні внутрішньозональні відмінності, зумовлені віддаленістю від міста, розвитком транспортної системи, привабливістю сільських територій для різних видів бізнесу. Це обумовлює доцільність дослідження приміської зони з розподілом на пояси за їх віддаленістю від міста. У різних поясах приміської зони сформувалися різні середні розміри землекористування виробників сільськогосподарської продукції. Основними детермінантами формування земельних розмірів господарств визнано віддаленість від міста, землезабезпеченість населення та густоту сільського населення.

5. Використання земель у приміській зоні є інтенсивнішим порівняно з іншими зонами Львівської області, особливо у фермерських господарствах. Економічна ефективність використання земель має тенденцію до зростання. З екологічного погляду, використання земель у приміській зоні є значно гіршим. Характеристикою цього є гірші показники екологічної стабільності та екологічна недосконалість структури посівних площ.

6. Ефективне використання земель та забезпечення їх охорони можливі лише за умови повноцінного формування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення. Це вимагає низки організаційних дій, зокрема, прийняття Закону України “Про ринок земель”, формування інфраструктури цього ринку, визначення вартості землі як специфічного товару-капіталу, скасування мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

7. У приміській зоні спостерігається згортання орендних відносин у системі аграрного землекористування. Зменшується кількість укладених договорів оренди і загальна площа земель, переданих в оренду. Характерними ознаками орендних відносин у досліджуваній зоні є: конфлікт інтересів між власниками землі, орендарями та сільськими громадами, недосконалість структури укладених договорів за терміном, формою оплати, невиконання орендарями зобовязань щодо збереження родючості землі. Для вдосконалення орендних відносин пропонується: розширити нотаріальне забезпечення договорів оренди, юридично врегулювати терміни оплати за оренду землі, переглянути договори і впровадити нову ставку орендної плати в розмірі понад 3% вартості землі, законодавчо закріпити впровадження санкцій за нераціональне використання та погіршення якості землі. Доцільним є збільшення термінів оренди.

8. Запропоновано здійснювати експертну оцінку землі за методом порівнянь із середньою ціною подібних земель з урахуванням її привабливості. За оцінкою експертів, для заняття підприємницькою діяльністю при купівлі земельної ділянки в приміській зоні особливе значення мають розвиток комунікаційної інфраструктури, цільове призначення земельної ділянки та можливість його зміни, близькість до міста та прозорість юридичного статусу земельної ділянки. Для ведення індивідуального будівництва важливими є насамперед близькість до міста, стан комунікаційної та соціальної інфраструктур, цільове призначення земельної ділянки та прозорість її юридичного статусу.

12. Забезпечення охорони земель та раціональне їх використання потребують узгодження питань землекористування на всіх рівнях - від місцевого до державного, врахування інтересів як окремих громадян, громад, так і суспільства в цілому. Необхідна розробка відповідної державної стратегії у сфері охорони і раціонального використання земель, узгодженої зі стратегіями відповідних регіональних програм і планів, з урахуванням першочерговості заходів та концентрації обєктів. Для кожної адміністративно-територіальної одиниці потрібно розробити схеми землеустрою, а для землевласників і землекористувачів - проекти землеустрою.

Список литературы
У наукових фахових виданнях: 1. Черечон О. І. Проблеми формування території приміської зони м. Львова / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1997. - № 1. - С. 241-243.

2. Черечон О. І. До питання про формування приміської зони Львова / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1998. - № 2. - С. 135-137.

3. Любчик В. Л. Ефективність використання земель у фермерському господарстві / В. Л. Любчик, О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1998. - № 2. - С. 99-102 (автором запропоновані шляхи вирішення проблеми ефективності використання земель фермерськими господарствами).

4. Тібілова Л. М. Паювання земель на ландшафтній основі / Л. М. Тібілова, О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1999. - № 3. - С. 101-104 (автором розрахований коефіцієнт екологічної стабільності приміської зони м. Львова).

5. Черечон О. І. Стан використання земель у приватних господарствах приміської зони міста Львова / О. І. Черечон, О. Г. Солтис // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2005. - № 8. - С. 34-39 (автором проведено аналіз використання земель приватними господарствами та виробництва ними продукції рослинництва).

6. Черечон О. І. Оптимізація використання земельних ресурсів приміської зони / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2006. - № 9. - С. 122-126.

7. Черечон О. І. Використання ГІС-технологій при землевпорядкуванні / О. І. Черечон, Н. Є. Стойко // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2007. - № 10. - С. 305-309 (автором запропоновано розгляд деяких аспектів застосування ГІС-технологій у сфері землевпорядкування).

8. Черечон О. І. Аспекти збалансованого розвитку землекористування навколо великих міст / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2008. - № 11. - С. 101-104.

9. Черечон О. І. Особливості та детермінанти розвитку приміського сільського господарства / О. І. Черечон // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2009. - № 12. - С. 225-229.

В інших виданнях: 10. Казьмір П. Г. Землевпорядний аспект формування території приміської зони Львова / П. Г. Казьмір, О. І. Черечон // Приміські території. Проблеми і перспективи їх розвитку : матеріали наук. - практ. конф., 23-24 січня 1997р. - Львів, 1997. - С. 45-46 (автором розглянуті основні аспекти формування території приміської зони Львова).

11. Черечон О. І. Використання земельних ресурсів приміської зони / О. І. Черечон // Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК : матеріали Міжнар. наук. - практ. конф., 15-16 травня 2008 р. - Львів, 2008. - С. 474-479.

12. Черечон О. І. Економічні інструменти вдосконалення використання природних ресурсів за кордоном / О. І. Черечон // Еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів : матеріали Міжнар. наук. - практ. конф., 19-21 вересня 2009 р. - Львів, 2009. - С. 276-281.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?