Використання полегшених композитних сітчастих алотрансплантатів у лікуванні хворих з післяопераційними вентральними грижами - Автореферат

бесплатно 0
4.5 235
Особливості післяопераційного періоду, частота ускладнень та рецидивів у хворих. Біомеханічні властивості сполучнотканинних комплексів. Особливості тканинної реакції, ступінь запальних та регенераторних процесів в ділянці імплантації трансплантатів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Віддалені ускладнення, в свою чергу, поділяються на дві групи - органічні (рецидив грижі, утворення кісти ПЧС, формування гранульоми ПЧС, кишкової нориці) та морфо-функціональні (обмеження рухливості ПЧС, відчуття стороннього тіла, хронічний біль в ділянці імплантації). Якщо з позиції профілактики ранніх та віддалених органічних ускладнень методи операцій, при яких алотрансплантат відмежений від підшкірної клітковини та очеревини, виявили свою ефективність, то для вирішення проблеми віддалених морфо-функціональних ускладнень, вони виявилися неефективними. За даними різних авторів, до 50 % пацієнтів, що перенесли алопластику ПЧС з використанням поліпропіленової сітки, предявляють скарги на відчуття стороннього тіла чи хронічний біль в ділянці імплантації, обмеження рухливості чи незадовільне відновлення функції ПЧС [Саєнко В.Ф. та співавт., 2003, Фелештинський Я.П. та співавт., 2005, Зайнутдінов А.М. та співавт., 2006]. В основі патогенезу ускладнень алопластики є неспецифічна запальна реакція "на стороннє тіло" в зоні імплантації сітки, яка складається з альтернуючої фази (що веде до утворення сером, гематом, інфільтратів) та з проліферативної фази, яка триває весь час знаходження трансплантату в тканинах організму пацієнта та проявляється утворенням і постійним оновленням сполучної тканини, з тенденцією до збільшення її маси [Єгієв В.Н., 2005, Langer Для поліпшення результатів лікування пропонується використання композитних ендопротезів, які мають збільшені розміри пор (3 - 4 мм), втричі зменшену питому вагу та складаються з поліпропілену, який виконує опорну функцію, та з монокрілу - матеріалу, що розсмоктується шляхом ферментативного гідролізу протягом 90 - 120 діб, який має стимулюючу дію на утворення сполучної тканини [Сурков Н.А. та співавт., 2004, Єгієв В.Н., 2006].Під нашим спостереженням знаходилось 112 хворих на післяопераційну вентральну грижу, які були прооперовані у відділеннях хірургії Центру відновної та реконструктивної медицини (Університетської клініки) ОДМУ та Центральному військовому клінічному медичному центрі південного регіону з 30.01.2006 р. до 24.03.2008 р. Для визначення впливу складу та структури алотрансплантату на перебіг післяопераційного періоду та наявність його ускладнень нами досліджено результати лікування 112 хворих на післяопераційні вентральні грижі. Співвідношення різних методик алопластики (розташування протезу поверх апоневрозу, преперитонеальна пластика та розташування протезу в товщі мязево-апоневротичного шару) у обох групах вірогідно не відрізнялося. Загальний стан хворих був від задовільного при відсутності супутньої патології, до важкого при наявності таких супутніх захворювань, як ожиріння (71 пацієнт, 63,4 %), цукровий діабет (21 пацієнт, 18,8 %), ішемічна хвороба серця з серцево-судинною недостатністю (69 хворих, 61,6 %), хронічні обструктивні захворювання легенів (18 хворих, 16,1 %), варикозна хвороба нижніх кінцівок та хронічна венозна недостатність (14 хворих, 12,5 %). В звязку з тим, що кількість ускладнень залежить від типу оперативного втручання, для аналізу ефективності лікування всі методики були поділені на три групи в залежності від типу розташування алотрансплантату: поверх апоневрозу і контактуванням з підшкірною клітковиною, поверх очеревини і контактуванням з нею, в товщі мязево-апоневротичного шару. Гарний функціональний результат (3 бали) мали 12 хворих із розташуванням протезу поверх апоневрозу (середній бал - 2,26), 14 хворих із розташуванням протезу поверх очеревини (середній бал - 2,65) та 12 хворих із розташуванням протезу в товщі черевної стінки (середній бал - 2,58).В дисертації наведене теоретичне та експериментальне обґрунтування і нове розвязання актуальної наукової задачі - поліпшення результатів лікування хворих на післяопераційні вентральні грижі шляхом використання полегшених композитних алотрансплантатів, що проявляється зменшенням частоти післяопераційних ускладнень, рецидивів та покращенням якості життя хворих у післяопераційному періоді. Використання поліпропіленових алотрансплантатів дозволяє проводити оперативне лікування післяопераційних вентральних гриж з відносно невисокою частотою рецидиву захворювання (4,8 %), але високою вірогідністю розвитку післяопераційних ускладнень, таких як серома (27,4 %), інфільтрат (11,3 %), шкірно-протезна, кишкова нориця, кіста черевної стінки (по 3,2 %), гранульома (8,1 %). Завдяки наявності компоненту, що розсмоктується та меншого обєму поліпропілену в композитному алотрансплантаті у порівнянні з поліпропіленовим на третину (до 2 тижнів) скорочується тривалість місцевої запальної клітинної реакції, відбувається направлений ріст сполучнотканих волокон вздовж плетіння протезу, що попереджає гіперпродукцію сполучної тканини в зоні імплантації, створення грубих, товстих та ригідних сполучнотканинних утворень, які можуть погіршувати якість життя у оперованих пацієнтів.

План
1. Основний зміст роботи

Вывод
післяопераційний рецидив імплантація трансплантат

В дисертації наведене теоретичне та експериментальне обґрунтування і нове розвязання актуальної наукової задачі - поліпшення результатів лікування хворих на післяопераційні вентральні грижі шляхом використання полегшених композитних алотрансплантатів, що проявляється зменшенням частоти післяопераційних ускладнень, рецидивів та покращенням якості життя хворих у післяопераційному періоді.

Використання поліпропіленових алотрансплантатів дозволяє проводити оперативне лікування післяопераційних вентральних гриж з відносно невисокою частотою рецидиву захворювання (4,8 %), але високою вірогідністю розвитку післяопераційних ускладнень, таких як серома (27,4 %), інфільтрат (11,3 %), шкірно-протезна, кишкова нориця, кіста черевної стінки (по 3,2 %), гранульома (8,1 %). На відчуття стороннього тіла та обмеження рухливості скаржаться 12,9 % та на хронічний біль - 14,5 % хворих. Контакт алотрансплантату з підшкірною клітковиною вірогідно підвищує частоту розвитку зазначених ускладнень.

Завдяки наявності компоненту, що розсмоктується та меншого обєму поліпропілену в композитному алотрансплантаті у порівнянні з поліпропіленовим на третину (до 2 тижнів) скорочується тривалість місцевої запальної клітинної реакції, відбувається направлений ріст сполучнотканих волокон вздовж плетіння протезу, що попереджає гіперпродукцію сполучної тканини в зоні імплантації, створення грубих, товстих та ригідних сполучнотканинних утворень, які можуть погіршувати якість життя у оперованих пацієнтів.

При використанні композитного протезу у порівнянні з поліпропіленовим спостерігається значно менша товщина та щільність сформованого з апоневрозом комплексу у віддаленому післяопераційному періоді, достатня міцність цього комплексу для надійного виконання опорної функції черевної стінки при пошаровій пластиці, менша жорсткість на згин та менше зморщування в процесі інтеграції в черевну стінку. Недоліком сформованого комплексу композитного алотрансплантату перипротезними тканинами є недостатня для повного заміщення всіх опорних шарів черевної стінки міцність на розрив.

Індивідуалізоване, патогенетично обгрунтоване застосування комбінованої медикаментозної терапії, магнітотерапії, магніто-лазерного впливу або низькочастотної електротерапії в післяопераційному пероді дозволяє зменшити частоту виникнення післяопераційних ускладнень алопластики черевної стінки, а при їх діагностуванні швидко усунути основні клінічні прояви, зменшити тривалість періоду реабілітації хворих та покращити якість їх життя.

Використання композитних алотрансплантатів у порівнянні з поліпропіленовими дозволило вірогідно зменшити частоту розвитку сером до 18,0 % (в 1,5 рази), шкірно-протезних та кишкових нориць, кіст черевної стінки до нуля, гранульом до 2,0 % (в 4,1 рази), рецидивів гриж з 4,8 % до 2,0 % (в 2,4 рази), відчуття стороннього тіла в зоні пластики до 4,0 % (в 3,2 рази), хронічного болю до 8,0 % (в 1,8 рази), обмеження рухливості до 6,0 % (в 2,2 рази) та вірогідно покращити якість відновлення функції прямих мязів живота з 2,48 до 2,78 балів (p<0,05).

Список литературы
1. Застосування композитних алотрансплантатів у лікуванні післяопераційної грижі черевної стінки / В.В. Грубнік, С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк, М.В. Чехлов // Клінічна хірургія. - 2007. - № 9. - С. 13 - 15. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, написання тексту статті).

2. Композитні полегшені трансплантати як фактор зменшення інвазивності операцій в лікуванні післяопераційних вентральних гриж / В.В. Грубнік, С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк, М.В. Чехлов // Шпитальна хірургія. - 2008. - №2. - С. 29 - 31. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, написання тексту).

3. Четверіков С.Г. Проблемні питання алопластики вентральних гриж / С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк, М.В. Чехлов // Хірургія України. - 2008. - №2 (26), додаток. - С. 81 - 83. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, аналіз клінічного матеріалу, написання тексту).

4. Раціональне ведення післяопераційного періоду після алопластики вентральних гриж композитними алотрансплантатами / С.Г. Четверіков, М.А. Каштальян, В.Ю. Вододюк, С.О. Пастерначенко // Клінічна хірургія. - 2009. - № 9. - С. 13 - 15. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, написання тексту статті).

5. Порівняльна характеристика тканинної реакції на імплантацію поліпропіленових та композитних алотрансплантатів / С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк, О.В. Сивоконюк, М.В. Чехлов // Вісник Української медичної стоматологічної академії "Актуальні проблеми сучасної медицини". - 2009. - Т. 9, Вип. 1 (125). - С. 399 - 401. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, розробка методології дослідження, написання тексту).

6. Використання композитних алотрансплантатів як спосіб профілактики ускладнень у лікуванні післяопераційних вентральних гриж / В.В. Грубнік, С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк, М.В. Чехлов // Збірник наукових праць Української військово-медичної академії "Проблеми військової охорони здоровя". - 2007. - Вип. 20. - С. 9 - 15. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, аналіз клінічного матеріалу, написання тексту).

7. Четверіков С.Г. Реабілітація хворих, оперованих з приводу післяопераційних вентральних гриж в практиці лікаря загальної практики / С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк // Матеріали Української республіканської науково-практичної конференції "Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині" - 2007. - С. 123 - 124. (Особистий внесок дисертанта: ідея роботи, аналіз клінічного матеріалу, написання тексту тез та підготовка доповіді).

8. Четверіков С.Г. Переваги застосування композитних полегшених алотрансплантатів у лікуванні хворих на післяопераційні вентральні грижи / С.Г. Четверіков, В.Ю. Вододюк // Матеріали II Української республіканської науково-практичної конференції "Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині" - 2008. - С. 111 - 112. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, написання тексту тез та підготовка доповіді).

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?