Використання показників продуктивності праці в управлінні господарською діяльністю підприємства - Автореферат

Тому прагнення забезпечити високий прибуток без кардинальних змін у виробничому секторі економіки, не враховуючи показники продуктивності праці, призведе до втрати прибутковості підприємств у майбутньому. У таких умовах стає надзвичайно актуальною розробка науково-методичного забезпечення щодо вдосконалення та економічного обґрунтування оцінки продуктивності праці відповідно до ринкової стратегії підприємств, що надасть можливість обєктивно визначити шляхи виходу підприємства з кризового стану, розробити надійну довгострокову стратегію економічного зростання. Дослідження проблем підвищення продуктивності праці на мікрорівні та встановлення взаємозвязку між її зростанням і матеріальним стимулюванням є важливим питанням сучасної економічної теорії та практики, що і підтверджує актуальність теми, визначає мету та задачі дисертаційної роботи. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темою "Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу в промисловості" (номер державної реєстрації 0102U001230, 2002-2004 рр.), у рамках якої автором розроблено методичні рекомендації щодо визначення розміру матеріальної винагороди за підвищення продуктивності праці у структурних підрозділах машинобудівних підприємств, а також здійснено методичний підхід до аналізу впливу ресурсовіддачі на собівартість продукції. Основними результатами дисертаційної роботи є новий підхід до оцінки продуктивності праці, новий організаційно-економічний механізм управління продуктивністю праці, який включає організацію координаційно-методичної ради і центрів продуктивності, формування виробничого плану та соціальної політики підприємства на основі розробленої концепції підвищення продуктивності праці.У дисертаційній роботі викладено новий науково обґрунтований підхід до формування організаційно-економічного механізму управління підприємством в умовах ринкових відносин з використанням показників продуктивності праці.У розділі розглянуто роль і значення продуктивності праці у рівноважному розвитку виробничо-економічних і соціальних відносин; розкрито економічний зміст категорії продуктивності праці у вітчизняній теорії, методи її виміру і їх недоліки; надано класифікацію методів виміру результативності використання економічних ресурсів з урахуванням зарубіжної практики. Така ситуація обумовлена низкою субєктивних і обєктивних причин: криза командно-адміністративної системи призвела до руйнування централізованої системи управління, у той час як механізм ринкової економіки ще не запрацював, і тому контролювати у централізованому порядку питання підвищення продуктивності праці було неможливо; відсутність явної залежності між продуктивністю праці і прибутком підприємства призвела до незатребуваності цього показника у практичній діяльності; відсутність координуючого центру з питань підвищення продуктивності праці та єдиної методики її виміру, велика погрішність розрахунків в умовах зміни національної валюти, інфляційних процесів, структурних змін в економіці знизили практичну цінність даного показника у стратегії управління. Південна Корея, Німеччина, Японія, США, проводячи політику випередження темпів підвищення продуктивності праці порівняно зі зміною заробітної плати, змогли забезпечити високе економічне зростання і конкурентоспроможність своєї продукції.У розділі розглянуто існуючі підходи до класифікації факторів і резервів зростання продуктивності праці, що покладені в основу різних методичних розробок з їх аналізу й оцінки; наведено результати факторного аналізу продуктивності праці та запропоновано напрями реалізації виявлених резервів. Економічною наукою визначено класифікацію факторів підвищення продуктивності праці та методики їх аналізу, на основі яких проведено дослідження та виявлено резерви. Кількісна оцінка виявлених резервів дозволила визначити ключові напрями зростання продуктивності праці: по Дружківському машинобудівному заводу, де виявлені резерви становлять 54,8%, необхідні кардинальні зміни у товарній політиці підприємства і посилення маркетингової діяльності; по Словянському арматурно-ізоляторному заводу поліпшення організації виробництва і праці приведе до зростання продуктивності праці на 11,1%; по ЗАТ "НКМЗ", де аналіз був проведений на рівні цеху, поліпшення організації виробництва, структури кадрів, підвищення освітнього рівня сприятимуть зростанню продуктивності праці на 24,5%;У розділі розглянуто основні напрями програми підвищення продуктивності праці, схему оцінки її показників, на підставі якої запропоновано методичні підходи до визначення впливу продуктивності праці на фінансово-економічні показники підприємства; обґрунтовано методику розрахунку виплат за підвищення продуктивності праці, викладено висновки проведених досліджень. Ринкові умови господарювання вимагають перегляду ролі показника продуктивності праці в економічному механізмі управління підприємством, тобто необхідний перехід від пасивного його використанн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ