Використання пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання дітей 6-річного віку - Автореферат

Початок навчання у школі для багатьох 6-річних дітей повязаний із значними навантаженнями, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь і навичок, визначених змістом програми. Їх розвязання поєднується з необхідністю подолання учнями пізнавальних утруднень, які “плануються” вчителем і за умови їх посильності для дітей мають позитивний вплив на розвиток їхньої мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, сприяють оволодінню стрижневими поняттями певної галузі знань, прийомами і методами навчально-пізнавальної діяльності. Перспективна спрямованість у навчанні дозволяє підготувати учнів до засвоєння найбільш складних для них знань, оволодіння складними вміннями, навичками і таким чином сприяє попередженню виникнення тих утруднень, які знижують успішність їхньої навчально-пізнавальної діяльності у вивченні змісту програми. Не викликає сумніву доцільність використання пізнавальних завдань та елементів випереджаючого навчання і в роботі з 6-річними учнями, а відсутність теоретичного обґрунтування питання про застосування завдань, які є одночасно і пізнавальними, і випереджаючими, з метою формування та активізації навчально-пізнавальної діяльності 6-річних дітей зумовила вибір теми дослідження “Використання пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання дітей 6-річного віку”. У ході дослідження визначено гіпотезу: використання вчителем пізнавальних завдань випереджаючого характеру позитивно впливатиме на успішність у навчанні, розвиток розумових і творчих здібностей учнів, якщо вказані завдання: 1) становитимуть систему, що забезпечує перспективну спрямованість навчання і реалізує освітню, розвивальну, виховну, евристичну, мнемічну, системотворчу функції; 2) сприятимуть створенню розвивального середовища для здійснення навчально-пізнавальної діяльності 6-річних учнів.У дисертації обґрунтовано, що в процесі навчання 6-річних дітей доцільним є застосування пізнавальних завдань, під час виконання яких учні зазнають пізнавальні утруднення, а вчитель чітко “дозує” міру труднощів, гнучко керує процесом навчально-пізнавальної діяльності, допомагає досягти успіху. Лисенкової визначаємо ПЗВХ як завдання, що містить певне пізнавальне утруднення, розвязання якого приводить 6-річних учнів до набуття нових знань, умінь, навичок, сприяє формуванню в них пізнавальної активності та самостійності, розвиває інтелектуальні і творчі здібності, а також дозволяє підготувати учнів до оволодіння складною навчальною інформацією на більш віддалених етапах навчання. Включення ПЗВХ у процес навчання сприяє цілеспрямованому формуванню в учнів таких компонентів навчально-пізнавальної діяльності, як мотиваційний (інтерес до завдань, що містять пізнавальне утруднення, мотиваційна установка на спроможність долати труднощі); орієнтаційний (прийняття мети та планування діяльності під час виконання ПЗВХ доповнюються перспективним орієнтуванням дітей в інформації, яка вивчатиметься на більш віддалених етапах навчання, та формуванням алгоритму пізнавальних і навчальних дій, що сприятиме засвоєнню найбільш складних тем програми); змістово-операційний (актуалізація опорних знань, умінь, навичок; їх поширення і поглиблення; установлення нових предметних і міжпредметних звязків під час здійснення підготовки до оволодіння складними темами навчальної програми); емоційно-вольовий (активізація уваги, формування здатності докладати вольові зусилля для подолання утруднень у процесі виконання завдань, виховання емоційно-позитивного ставлення до навчання); контрольно-оцінний (формування вмінь здійснювати контроль та оцінку своєї навчально-пізнавальної діяльності). Критеріями ефективності застосування ПЗВХ слугували: 1) динаміка успішності учня у виконанні ПЗВХ і навчальних завдань, показниками якої є повнота, глибина, міцність, усвідомленість, дієвість, гнучкість знань, умінь, навичок (за умови, що в класному журналі, учнівських зошитах і щоденниках оцінки дітям не виставлялися); 2) динаміка успішності у виконанні інтелектуальних і мнестичних тестів, показниками якої є рівні сформованості психічних процесів, що забезпечують навчальну діяльність; 3) динаміка формування пізнавальної активності та самостійності дітей; 4) динаміка формування компонентів навчально-пізнавальної діяльності. Розвитку всіх компонентів навчально-пізнавальної діяльності 6-річних учнів у застосуванні системи ПЗВХ як засобу розбудови розвивального середовища сприяло дотримання таких дидактичних положень: 1) створення на уроках позитивного емоційного фону, забезпечення ситуацій успіху для кожної дитини в умовах успішної діяльності всього дитячого колективу в цілому (диференційовані завдання); 2) організація творчої атмосфери, стимулювання активної участі дітей у “перетворенні” оточуючого їх середовища (завдання на основі історичних даних, інформації про науку, техніку, суспільне життя, рослинний і тваринний світ; творчі завдання, проблемні сит

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ