Використання нетрадиційної сировини при виробництві борошняних кондитерських виробів як прогресивний напрямок створення продуктів підвищеної біологічної цінності - Статья

На сьогоднішній день, людський організм щоденно стикається з цілою низкою несприятливих факторів - забруднене середовище, гіподинамія, відсутність у більшості продуктів харчування важливих речовин. Для повноцінної та злагодженої роботи всього організму людини, необхідно включати до свого раціону продукти, що багаті мінеральними речовинами, вітамінами та іншими корисними речовинами. Такі продукти мають оздоровчий вплив на організм людини, забезпечують профілактику аліментарно-залежних станів і захворювань, сприяють усуненню дефіциту вітамінів, мікро-і макроелементів, інших ессенціальних речовин. Цим вимогам відповідають продукти підвищеної біологічної цінності та інгредієнти, біологічно активні добавки до їжі та інші групи. Тому, застосування суміші харчових волокон в виробництві печива пісочного з метою розширення асортименту продуктів підвищеної біологічної цінності, здатних наситити продукт корисними та необхідними речовинами, які позитивно впливатимуть на організм, є своєчасним і актуальним.Спираючись на дослідження вчених, та на власні результати досліджень, в якості поліпшувача тіста для виробництва печива здобного запропоновано шрот з насіння гарбуза та суміш харчових волокон з насіння гарбуза, амаранту та зародків пшениці, адже саме ці рослинні добавки не порушують технологічний процес виготовлення печива та не впливають на основні споживчі властивості готового виробу, окрім того, спираючись на результати досліджень та аналіз хімічного складу даних виробів, ці добавки дозволяють збагатити готовий виріб вітамінами, мінеральними елементами та харчовими волокнами, які необхідні для організму людини. Харчові волокна з амаранту та зародків пшениці - це високо енергетичний, калорійний, живильний продукт, що володіє загально-зміцнюючими, адаптогенними властивостями и має широкий спектр терапевтичної дії, який обумовлений наявними у складі біологічно активними речовинами. Користуючись коефіцієнтами розрахунків, були змодельовані різні варіанти додавання харчових волокон до печива та отримані прогнозовані результати фізико-хімічних показників - табл. Таким чином, можна зробити висновок, що за результатами математичного моделювання оптимальною є концентрація 10 г суміші харчових волокон та 2 г шроту з насіння гарбуза, саме цю кількість суміші харчових волокон можна вводити до печива, без зміни основних фізико-хімічних показників. Дослідні зразки було зашифровано наступним чином: - зразок № 1: печиво пісочне з додаванням 10 г суміші харчових волокон;Це повязано з високим вмістом жирів, вуглеводів та відносно низьким вмістом - білків, харчових волокон, ненасичених жирних кислот, вітамінів, тому розширення асортименту борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності є необхідним. На підставі цих даних доведено, доцільність використання суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза й якості натуральних рослинних добавок у технології виробництва борошняних кондитерських виробів.

Сучасні принципи створення харчових продуктів функціонального призначення засновані на виборі та обґрунтуванні визначених видів сировини у таких співвідношеннях, які б забезпечували досягнення прогнозуючої якості готової продукції, наявність гарних органолептичних показників та визначених споживчих і функціональних властивостей. Виходячи з цього, при конструюванні таких продуктів необхідно прагнути до максимальної збалансованості харчових компонентів за хімічним складом.

Рецептура пісочних напівфабрикатів включає декілька основних компонентів: борошно пшеничне в/г, борошно пшеничне в/г (на підпил), цукор-пісок, меланж, масло вершкове, соду питну, карбонат амонію, есенцію, сіль. Всі обрані компоненти, так чи інакше, взаємодіючи між собою у суворо визначеній кількості, створюють певні технологічні характеристики готової продукції, що в кінцевому результаті дають нам готовий якісний товар.

У сучасному світі, при створенні високоякісних продуктів харчування на перший план виходять вибір та обґрунтування обраних видів сировини у таких співвідношеннях, що забезпечують досягнення максимальної якості готової продукції. Окрім того, правильно обране співвідношення дозволить отримати гарні органолептичні показники та надати продуктові споживчих і функціональних властивостей.

Спираючись на дослідження вчених, та на власні результати досліджень, в якості поліпшувача тіста для виробництва печива здобного запропоновано шрот з насіння гарбуза та суміш харчових волокон з насіння гарбуза, амаранту та зародків пшениці, адже саме ці рослинні добавки не порушують технологічний процес виготовлення печива та не впливають на основні споживчі властивості готового виробу, окрім того, спираючись на результати досліджень та аналіз хімічного складу даних виробів, ці добавки дозволяють збагатити готовий виріб вітамінами, мінеральними елементами та харчовими волокнами, які необхідні для організму людини.

Шрот з насіння гарбуза - це дієтичний продукт, який легко засвоюється за рахунок високого вмісту ( до 50 %) повноцінного білка, а також має високий вміст цинку й селену. Рекомендують використовувати для профілактики захворювань печінки й жовчовивідних шляхів, для усунення таких проблем, як запори. Він якісно виконує антиканцерогенну, детоксикаційну функцію, звязує жовчні кислоти, знижує рівень глюкози й холестерину в крові, нормалізує травлення. Особливо роль у цьому шроті відіграє високий рівень цинку, який підвищує функції для оздоровлення печінки, підшлункової залози, корисний при діабеті.

Харчові волокна з амаранту та зародків пшениці - це високо енергетичний, калорійний, живильний продукт, що володіє загально- зміцнюючими, адаптогенними властивостями и має широкий спектр терапевтичної дії, який обумовлений наявними у складі біологічно активними речовинами. Підвищений вміст білків (протеїнів), біфлаваноїдів, антиоксидантів робить необхідним приймання клітковини ослабленим захворюваннями людям, та тим що довгостроково хворіють захворюваннями імунодефіцитного характеру, особам геронтологічного профілю.

Виражена протизапальна, трофічна, репаративна дія клітковини. Ефективна при загоєнні ерозивно-виразкових ран слизуватих оболонок шкіри, при захворюваннях печінки, шлунку й дванадцятипалої кишки, товстого кишечнику. харчовий борошняний кондитерський амарант

Активно стимулює кишкову перистальтику. Дані харчові волокна багаті фітиновою кислотою, яка є потужним антиоксидантом, активує Т-клітинний імунітет, виявляючи протипухлинний захист. Клітковина перешкоджає розвитку дисбактеріозу, відновлює концентрацію лактобацил, біфідобактерий. Завдяки особливому хімічному складу амаранту, дані харчові волокна поліпшують трофіку й регенерацію тканин.

Для отримання даних про оптимальну кількість обраних харчових добавок, що необхідно ввести в тісто доцільно використовувати метод компютерного проектування рецептурних композицій, в основі якого лежить моделювання рецептурної суміші шляхом варіювання інгредієнтів, які входять до її складу. Коефіцієнти розрахунків залежності фізико-хімічних показників від кількості обраних добавок наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Розрахунок коефіцієнтів залежності фізико-хімічних показників від кількості обраних добавок

ПоказникиРозрахунок коефіцієнтів моделі (додавання шроту із насіння гарбуза) Розрахунок коефіцієнтів моделі (додавання харчових волокон з насіння гарбуза, амаранту, зародків пшениці)

a1а0а1а0

Масова частка вологи, %-0,852713,5045-0,229113,5000

Здатність до намокання, %-19,8727222,4091-6,4773243,8636

Лужність, град.-0,16732,0545-0,05682,31136



Спираючись на проведені раніше дослідження та проаналізувавши отримані результати [12], було розраховано коефіцієнти залежності основних фізико-хімічних показників від кількості обраних харчових добавок, що були введені до рецептури покращеного зразка здобного пісочного печива.

Користуючись коефіцієнтами розрахунків, були змодельовані різні варіанти додавання харчових волокон до печива та отримані прогнозовані результати фізико-хімічних показників - табл. 2, 3.

Таблиця 2 - Варіанти моделювання кількості шроту при виробництві печива

№ зразкаШрот із насіння гарбуза, гМасова частка вологи, %Здатність до намокання, %Лужність, град.

00,013,5222,42,1

10,513,1212,52,0

21,012,7202,51,9

31,512,2192,61,8

42,011,8182,71,7

52,511,4172,71,6

63,010,9162,81,6

73,510,5152,91,5

84,010,1142,91,4

94,59,7133,01,3

105,09,2123,01,2

116,08,4103,21,1



Таблиця 3 - Варіанти моделювання кількості харчових волокон при виробництві печива

№ зразкаХарчові волокна з насіння гарбуза, амаранту, зародків пшениці, гМасова частка вологи, %Здатність до намокання, %Лужність, град.

0013,5243,92,3

1213,0230,92,2

2412,6218,02,1

3612,1205,02,0

4811,7192,01,9

51011,2179,11,7

61210,8166,11,6

71410,3153,21,5

8169,8140,21,4

9189,4127,31,3

10208,9114,31,2

112212,8224,42,1



Отримані значення математичної моделі за фізико-хімічними показниками мають допустиме відхилення від результатів проведених лабораторних досліджень. Окрім того, розраховані квадрати відносних відхилень, свідчать, що математична модель має високу вірогідність.

Таким чином, можна зробити висновок, що за результатами математичного моделювання оптимальною є концентрація 10 г суміші харчових волокон та 2 г шроту з насіння гарбуза, саме цю кількість суміші харчових волокон можна вводити до печива, без зміни основних фізико-хімічних показників.

Враховуючи результати математичного моделювання, було створено два нових зразка печива пісочного підвищеної біологічної цінності.

Отже, використання математичного моделювання значно спрощує встановлення співвідношень між компонентами, які змінюють харчову цінність і надають печиву високих органолептичних та фізико-хімічних властивостей.

Після цього було проведено товарознавчу характеристику якості створених зразків та порівняння основних органолептичних та фізико-хімічних показників нових зразків печива та печива, що реалізується у торговельній мережі м. Харкова та найбільш повно відповідає вимогам ДСТУ 3781-2014. Даний зразок вирішено було взяти за еталон та порівнювати з ним два розроблених зразки печива.

Дослідні зразки було зашифровано наступним чином: - зразок № 1: печиво пісочне з додаванням 10 г суміші харчових волокон;

- зразок № 2: печиво пісочне з додаванням 2 г шроту з насіння гарбуза;

- зразок № 3: печиво пісочне виготовлене за класичною рецептурою відповідно до НД.

Дані дослідження органолептичних показників було використано умовну пятибальну шкалу (табл. 4).

Таблиця 4 - Органолептична оцінка якості дослідних зразків

Дослідні зразкиПоказники, в балах Сумарна оцінка

ФормаПоверхняСмак та запахКолірВид у розломі

№1555555

№2555555

№3554454,6



За показниками форми, поверхні та виду у розломі, усі зразки повністю відповідали встановленим в НД вимогам, тому отримали найвищі бали. Зразок № 3 за показником смак та запах отримав чотири бали, так як був недостатньо виражений. За показником колір зразок № 3 отримав чотири бали через занадто блідий колір виробу. Використання в рецептурі борошняних кондитерських виробів, суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза, допомагає не тільки насити готовий продукт корисними елементами, а й покращити його органолептичні характеристики. Завдяки додаванню харчових волокон з гарбуза нами був отриманий інтенсивний жовтуватий відтінок.

Також, окрім органолептичних показників якості, були досліджені і основні, регламентовані нормативною документацією фізико-хімічні показники печива здобного, що дозволило проаналізувати, як впливає додавання суміші харчових волокон на печиво.

Для отримання найбільш повної інформації про використання обраних добавок в рецептурі печива, дослідження проводились не тільки одразу після виробництва печива, а й у процесі зберігання - через один місяць після виготовлення та у кінці строку - через два місяці після виготовлення.

Досліджувались наступні показники: масова частка вологи; лужність; масова частка загального цукру в перерахунку на суху речовину; масова частка жиру в перерахунку на суху речовину; здатність до намокання.

Після проведення органолептичної оцінки, були проведені дослідження фізико-хімічних показників печива. За всіма досліджуваними показниками, обрані продукти відповідають вимогам НД. Масова частка вологи та лужність знаходилась в межах, встановлених стандартом, масова частка цукрів та жирів - також відповідала встановленим вимогам. Підвищена здатність до намокання зразків печива свідчить про крихкість та розсипчастість продукту, що є необхідною умовою у виробництві пісочного печива. Результати випробувань наведені в табл. 5.

Таблиця 5 - Результати досліджень фізико-хімічних показників печива

Найменування показникаЗа ДСТУ 3781-2014За класичною рецептуроюЗ додаванням

шроту із насіння гарбузахарчових волокон з насіння гарбуза, амаранту, зародків пшениці

Масова частка вологи, %Не більше ніж 15,510,211,811,2

Лужність, градНе більше ніж 2,01,51,71,7

Масова частка цукрі (в перерахунку на суху речовину), %Не менше ніж 12,029,228,431,2

Масова частка жиру (в перерахунку на суху речовину), %Не менше ніж 1,53,93,64,1

Здатність до намокання, %Не менше ніж 110,0182,6182,7179,1



З представленої табл. 5, можемо бачити, що використання в рецептурі борошняних кондитерських виробів, суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза, допомагає не тільки насити готовий продукт корисними елементами, а зберегти його органолептичні характеристики.

Згідно з даними, що відображені в табл. 5, можна зробити висновок, що додавання шроту та харчових волокон до складу печива пісочного, зберігає його основні фізико-хімічні показники у межах, встановлених ДСТУ.

Завдяки введенню харчових волокон та шротів до складу печива, відбувається повна зміна хімічного складу готового виробу [13]. Додавання до складу печива суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза, позитивно вплинуло на хімічний склад готового виробу, наситивши його корисними і необхідними людському організму елементами.

Хімічний склад дослідних зразків печива в порівнянні з продуктом, виготовленим за класичною рецептурою, наведено нижче в табл. 6.

Таблиця 6 - Порівняльний хімічний склад розроблених зразків печива та печива, що реалізується в торговельній мережі

Харчові речовини, гПечиво пісочне здобне, на 100 гПечиво з додаванням шроту з насіння гарбузаПечиво з додаванням суміші харчових волоконРізниця, в середньому

вода65,915,57-0,43

білки6,46,957,59 0,95

жири16,816,7416,14-0,66

вуглеводи68,567,9369,16 0,66

моно-та дицукриди34,134,0037,09 2,99

крохмаль34,433,7130,96-3,44

харчові волокна1,83,4611,62 14,82

насичені жирні кислоти9,89,659,14-0,66

холестерин, мг7068,6063,00-7,0

зола0,50,490,45-0,05

Вітаміни, мг/%

бета-каротин0,0720,150,32 0,248

В10,10,291,07 0,97

В20,070,230,93 0,86

РР1,71,802,48 0,78

Е11,272,79 1,19

А0,1320,472,16 2,028

Мінеральні речовини, мг/%

Макроелементи

- натрій980,1596,36-1,64

- калій850,29129,46 44,46

- кальцій230,2330,33 7,33

- магній101,8033,30 23,30

- фосфор651,27108,23 43,23

Мікроелементи

- залізо0,80,150,87 0,07

Енергетична цінність, ккал5300,29512,00-18,0



Так, у дослідних зразках печива кількість жирів зменшилась на 0,66 г, кількість моно- та дицукридів збільшилась на 2,99 г, кількість холестерину зменшилась на 7,0 г, харчових волокон збільшилось на 14,82 г.

Вітаміну А - на 2,03 мг/%, вітаміну Е - на 1,19 мг/% калію та фосфору на 44,46 та 43,23 мг/% відповідно, магнію на 23,30 мг/% кількість крохмалю зменшилась на 3,44 г. Окрім того калорійність готового виробу, в порівнянні з традиційними зразками, стала 512 ккал (проти 530 ккал), тобто зменшилася на 18,0 ккал. На підставі отриманих даних можна зробити висновок про ефективність використання суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза в якості спеціальної біологічно активної добавки при виробництві борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності.

Мікробіологічні показники якості печива, на ряду з фізико-хімічними, одні із основних, що характеризують якість готових виробів та їх придатність і безпечність для споживання.

Згідно з вимогами ДСТУ 3781-2014 «Печиво. Загальні технічні умови» мікробіологічні показники якості розробленого зразка печива відповідають встановленим нормам. Дослідження проводились на базі лабораторії ДП «Харківський центр з проблем захисту споживачів», результати випробувань представлені в табл. 7.

Таблиця 7 - Результати мікробіологічних випробувань

Найменування показниківЗначення показника Позначення НД на метод випробуваньВідмітки про відповідність

норма згідно з НД на продукціюза результатами випробувань

Кількість мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів, КУО 1,0 г продукту, не більше3,0x102ГОСТ 10444.15відповідає

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 0,1 г продуктуне допускаютьсяне виявленіГОСТ 30518відповідає

Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Сальмонела, в 25 г продуктуне допускаютьсяне виявленіІнструкція 113573відповідає



Згідно з результатами наведеними в табл. 7, можна зробити висновок про відповідність розробленого зразка печива вимогам ДСТУ щодо мікробіологічних показників. Доцільно припустити, що в процесі зберігання такий виріб буде менш схильний до мікробіологічного псування, адже харчові волокна мають здатність стримувати розвиток мікрофлори в продуктах.1. В ході досліджень було встановлено, що існує проблема незбалансованості складу борошняних кондитерських виробів. Це повязано з високим вмістом жирів, вуглеводів та відносно низьким вмістом - білків, харчових волокон, ненасичених жирних кислот, вітамінів, тому розширення асортименту борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності є необхідним.

2. На підставі цих даних доведено, доцільність використання суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза й якості натуральних рослинних добавок у технології виробництва борошняних кондитерських виробів.

3. Для подальшої роботи, було математично змодельовано динаміку змін фізико-хімічних показників при введенні різної кількості суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза. Встановлено оптимальне співвідношення речовин, яке можна вводити при виробництві печива з додаванням суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза.

4. На основі результатів компютерного проектування удосконалено технологію виробництва печива з додаванням суміші харчових волокон та шроту з насіння гарбуза, шляхом додавання до рецептури обраних компонентів.

5. Проведено товарознавчу перевірку якості продукту (органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні дослідження), отримані результати дають змогу стверджувати, що введення до рецептурного складу харчових волокон та шроту з насіння гарбуза, позитивно впливає на якість продукції, підвищує біологічну цінність збагачує необхідними мінеральними елементами, вітамінами, харчовими волокнами, дозволяє розширити існуючий асортимент борошняних кондитерських виробів та зменшити калорійність.

1. Корячкина С. Я. Новые виды мучных и кондитерских изделий. Омск : Труд, 2001. 212 с.

2. Денисенко Т. М. Використання цикорлакту у виробництві борошняних кондитерських виробів. Сучасні проблеми товарознавства. 2002. С. 232-234.

3. Денисенко Т. М. Борошняні кондитерські вироби підвищеної біологічної цінності. Вісник КНТЕУ. Спецвипуск наукових робіт молодих вчених. 2005. № 3. С. 181-186.

4. Вербій В. П., Денисенко Т. М. Вплив харчового збагачувача на фізичні властивості пшеничного тіста. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2005. № 11(12). С. 22-24.

5. Цыганова Т. Б., Поснова Г. В. Сдобное печенье на основе растительного сырья. Кондитерское производство. 2006. № 4. С. 10-12.

6. Черевко О., Головко М. Функціональні харчові продукти. Харчова і переробна промисловість. 2006. № 6. С. 18-19.

7. Крылова Э. Н. Нетрадиционные виды сырья для кондитерских изделий лечебно-профилактического назначения. Пищевая промышленность. 2000. № 4. С. 61-62.

8. Кочеткова А. А., Тужилкин В. И. Функциональные пищевые продукты: некоторые технологические подробности в общем вопросе. Пищевая промышленность. 2003. № 5. С. 8-10.

9. Козлова А. В., Цыганова Т. Б. Конструирование мучных кондитерских изделий профилактического назначения. Кондитерское производство. 2006. № 3. С. 36-38.

10. Дудкин М. С., Данилова Е. И., Решта С. Л. Использование биологически активных добавок из побочных продуктов зерновых пищевых производств в составе функциональных продуктов питания. Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. 2002. № 24. С. 113-116.

11. Дерканосова Н. М., Шламова С. А., Чинс В. К., Голубкина Н. А. Обогащения мучных кондитерских изделий селеном. Хранение и переработка сельхозсырья. 2000. № 5. С. 43-44.

12. Бачинська Я. О., Непочатих Т. А., Бородай Д. В. Шляхи підвищення біологічної цінності кондитерських виробів та вдосконалення технології виробництва печива з використанням шротів. Зернові продукти і комбікорми. 2013. № 3(51). С. 28-31.

13. Химический состав пищевых продуктов / ред. Е. А. Якубович. Москва : Пищевая промышленность, 1976. 228 с.

References

1. Korjachkina, S. Ja. (2001). Novye vidy muchnyh i konditerskih izdelij [New kinds of bakery and confectionery products]. Omsk: Trud (in Russian).

2. Denysenko, T. M. (2002), Vykorystannia tsykorlaktu u vyrobnytstvi boroshnianykh kondyterskykh vyrobiv [Use tsykorlaktu in the production of flour confectionery]. Suchasni problemy tovaroznavstva, 232-234. (in Ukrainian).

3. Denysenko, T. M. (2005). Boroshniani kondyterski vyroby pidvyshchenoi biolohichnoi tsinnosti [Confectionery products of high biological value]. Visnyk KNTEU. Spetsvypusk naukovykh robit molodykh vchenykh, 3, 181-186 (in Ukrainian).

4. Verbii, V. P., & Denysenko, T. M. (2005). Vplyv kharchovoho zbahachuvacha na fizychni vlastyvosti pshenychnoho tista [The impact of food enrichers the physical properties of wheat dough]. Khlibopekarska i kondyterska promyslovist Ukrainy, 11(12), 22-24 (in Ukrainian).

5. Cyganova, T. B., & Posnova, G. V. (2006). Sdobnoe pechene na osnove rastitelnogo syrja [Butter

Cookies on the basis of vegetable raw materials]. Konditerskoe proizvodstvo, 4, 10-12 (in Russian).

6. Cherevko, O., & Holovko, M. (2006). Funktsionalni kharchovi produkty [Functional foods]. Kharchova ipererobna promyslovist, 6, 18-19 (in Ukrainian).

7. Krylova, Je. N. (2000). Netradicionnye vidy syrja dlja konditerskih izdelij lechebno-profilakticheskogo naznachenija [Alternative raw materials for confectionery therapeutic and prophylactic purposes]. Pishhevajapromyshlennost", 4, 61-62 (in Russian).

8. Kochetkova, A. A., & Tuzhilkin, V. I. (2003). Funkcionalnye pishhevye produkty: nekotorye tehnologicheskie podrobnosti v obshhem voprose [Functional foods: some technological details in the general issue]. Pishhevaja promyshlennost", 5, 8-10 (in Russian).

9. Kozlova, A. V., & Cyganova, T. B. (2006). Konstruirovanie muchnyh konditerskih izdelij profilakticheskogo naznachenija [Construction of flour confectionery prophylactic]. Konditerskoe proizvodstvo, 3, 36-38 (in Russian).

10. Dudkin, M. S., Danilova, E. I., & Reshta, S. L. (2002). Ispolzovanie biologicheski aktivnyh dobavok iz pobochnyh produktov zernovyh pishhevyh proizvodstv v sostave funkcionalnyh produktov pitanija [The use of dietary supplements of cereal byproducts of food production as part of functional foods]. Naukovi pratsi Odeskoi derzhavnoi akademii kharchovykh tekhnolohii, 24, 113116 (in Russian).

11. Derkanosova, N. M., Shlamova, S. A., Chins, V. K., & Golubkina, N. A. (2000). Obogashhenija muchnyh konditerskih izdelij selenom [Enrichment of flour confectionery products with selenium]. Hranenie ipererabotka selhozsyrja, 5, 43-44 (in Russian).

12. Bachynska, Ya. O., Nepochatykh, T. A., & Borodai, D. V. (2013). Shliakhy pidvyshchennia biolohichnoi tsinnosti kondyterskykh vyrobiv ta vdoskonalennia tekhnolohii vyrobnytstva pechyva z vykorystanniam shrotiv [Ways to improve the biological value of confectionery products and improve production technology using cookie cakes]. Zernovi produkty i kombikormy, 3(51), 28-31 (in Ukrainian).

13. Jakubovich, E. A. (Ed.). (1976). Himicheskij sostav pishhevyh produktov [The chemical composition of foods]. Moscow: Pishhevaja promysh-lennost" (in Russian).