Використання інбредних ліній та тестерів різної генетичної структури в селекції кукурудзи на гетерозис - Автореферат

Важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи і збільшення валових зборів зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів, які відносяться до різних груп стиглості і відзначаються високим ефектом гетерозису, пристосованістю до конкретних умов вирощування та потенціалом врожайності. Проблемі раціонального використання самозапилених ліній кукурудзи із світової колекції при детальному вивченні їх пристосованості до умов вирощування, прояву гетерозисного ефекту та належності до гетерозисних груп і плазм приділено багато уваги науковцями: Б.В. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри селекції та насінництва НАУ і виконана згідно з державною комплексною науково-технічною програмою «Зернові та олійні культури» за темою: «Удосконалити генетико-селекційні методи створення адаптивних, високопродуктивних сортів і гібридів зернових культур та розробити технології їх насінництва (№ державної реєстрації 0101U003458). Мета роботи - ідентифікувати та використати нові самозапилені лінії в умовах Центрального Лісостепу України, встановити критерії добору тестерів для визначення комбінаційної здатності ліній при створенні гетерозисних гібридів кукурудзи. · диференціювати лінії за проявом гетерозисного ефекту та особливостями формування продуктивності при використанні тестерів різної генетичної структури;У розділі представлено особливості селекції гетерозисних гібридів кукурудзи, яка базується на використанні самозапилених ліній різних зародкових плазм.Дослідження проводилися протягом 2001-2006 років в лабораторії кафедри селекції та насінництва і стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Грунти станції характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин: легкогідролізованого азоту 10,6-11,4 мг/100 г. грунту, рухомого фосфору 6,2-6,5, обмінного калію 8,9-10,6 мг/100 г. грунту. Для вивчення і добору вихідного матеріалу в селекції скоростиглих гібридів кукурудзи на зерно висівали інбредні лінії із колекції Національного центру генетичних ресурсів культурних рослин, Всеросійського інституту рослинництва ім. Щорічно у вивченні знаходилась 51 константна лінії, що відрізняються між собою за генеалогічним та еколого-географічним походженням, проявом селекційно важливих ознак. Тестерами були використані батьківські форми районованих і перспективних гібридів, до складу яких входять лінії різних зародкових плазм (Айодент, Лакауне, Ланкастер), що дозволяє використати їх для визначення комбінаційної здатності та ідентифікації ліній, що вивчались: - Припяті - 50% Айодент;Перш за все, були відібрані лінії, які характеризуються стабільністю проходження фенологічних фаз вегетаційного періоду та формуванням продуктивності зерна з рослини. Лімітуючі або оптимальні умови якого в залежності від фаз розвитку сприяли подовженню чи скороченню тривалості вегетації, в результаті такої взаємодії отримувалась стабільність загального періоду вегетації. За мінливістю продуктивності зерна з рослини досліджувані лінії поділяються на три групи: із незначною мінливістю - Ак 135-1, Дунай 2, ИКК 26-1; із середньою мінливістю - F 2/1, 3412, O54K, F 161, FC 1138, IG 1998, IG 1999, B 37, Дунай 1; із значною мінливістю - S 38, RA 72, 4P51, Ак 135-2, П 40-1. Кореляційні звязки для середніх показників тривалості періодів вегетації доводять підвищення оберненого звязку між тривалістю періоду від посіву до появи сходів і періодів від появи сходів до появи r =-0,66 та квітування волоті r =-0,54, появи приймочок r =-0,59 і молочної стиглості зерна r =-0,58. Довжина початку характеризується оберненим середньої сили звязком із кількістю рядів зерен r=-0,63 і зерен на початку r=-0,49 та позитивною залежністю із масою 1000 зерен r=0,55.Так, в 2001 р. урожайність істотно вище середнього рівня формував гібрид Пролісок, гібриди ТОСС 231 СВ, Бершадь та ТОСС 156 МВ - в межах середнього значення, а гібрид Припуять - істотно нижче середнього рівня. В 2002 р. за формуванням урожайності відбувся чіткий розподіл досліджуваних тестерів на дві групи: істотно нижче середнього рівня урожайності - Припуять та ТОСС 231 СВ; істотно вище середнього рівня урожайності - Пролісок, Бершадь та ТОСС 156 МВ. За формуванням урожайності в експерименті досліджувані тестери можна охарактеризувати як: із стабільно низьким рівнем урожайності - Припуять; із балансуючим від низького до середнього - ТОСС 231 СВ; із стабільно середнім рівнем - ТОСС 156 МВ; із середнім та вище середнього рівня - Пролісок та Бершадь. Така залежність притаманна довжині початку та кількості зерен на початку - r=0,512…0,532 для тест-кросів Припять; r=0,384…0,852 для тест-кросів Пролісок; r=0,724…0,711 для тест-кросів ТОСС 156 МВ та r=0,240…0,807 для тест-кросів Бершадь; кількості рядів зерен та кількості зерен на початку - r=0,671…0,906 для тест-кросів Припять; r=0,708…0,728 для тест-кросів Пролісок; r=0,592…0,637 для тест-кросів ТОСС 156МВ та r=0,771…0,725 для тест-кросів Бершадь; кількості зерен

Основний зміст роботи вегетаційний рослина інбредний