Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках Я і Україна в початковій школі - Дипломная работа

Міністерство освіти та науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра природничих та математичних дисциплін початкового навчання ДИПЛОМНА РОБОТА: Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі Виконала студентка 53 групи факультету ПВПК заочної форми навчання Рибак Людмила Іванівна Науковий керівник: кандидат біологічних наук, Чайковська Г.Б. Народні прикмети в контексті їх навчального та виховного значення 1.1 Особливості виникнення народних прикмет та їх класифікація 1.2 Педагогічні можливості: народні прикмети природознавчого характеру в умовах початкової школи Розділ 2. Дослідницько-експериментальна перевірка використання народних прикмет природознавчого характеру в початковій школі 2.1 Аналіз думки вчителів щодо можливості та доцільності використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» 2.2 Методика використання народних прикмет на уроках «Я і Україна» в початковій школі 2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ В умовах розбудови української державності значної актуальності набуває проблема формування духовно багатої особистості у відповідності до національного ідеалу, традицій навчання і виховання рідного народу. Питання навчання та виховання з використанням народних знань порушували в різний час філософ-просвітитель і поет-гуманіст Г.С. Сковорода, вчений-педагог, письменник та історик О.В. Духнович. «Народні знання - ось порятунок у вихованні і навчанні дітей, ефективні ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Проблема народної педагогіки займала одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. Сухомлинського. Головними чинниками моралі українців споконвіку були повага і любов до вільної праці, створення ідеалів добра, краси природи, гуманного відношення до дарів природи. У цьому контексті, на підставі багаторічних спостережень в природі склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду. Вивченням народних прикмет займались: В.М. Гнатюк “Вибранні статті про народну творчість”, М.Ю. Русин “Фольклорні традиції і сучасність”, Л.С. Хренов “Народні прикмети та календар”, І. Огієнко “Українська культура”, В. Скуратівський “Місяцелік”, “Русалії”, Митрополит І. Використання народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкриває важливі грані життя природи, людей. На цьому етапі нами використовувались методи теоретичного дослідження, порівняльно-історичний аналіз проблеми, методи спостереження, анкетування, метод інтерв’ю, бесіда, вивчення передового педагогічного досвіду. Одвіку земля була для нашого народу втіленням жіночого початку - материнства, а сонце початком чоловічого батьківства [21]. Поряд з обожненням природних явищ та небесних світил стародавні українці створили цілий світ богів, серед них наймогутнішим були бог неба - Сварог: “Якщо рано в небі з’являється “попіл” - червоніє небо, то на вітер, а як у вечері, то на сніг або дощ”. Святий Ілля - з’єднувався з Перуном, а дрібні божества і духи дожили навіть до нашого століття: “Якщо прийде Ілля, то наробить у полі гнилля”.