Використання методу бесіди як засобу удосконалення навичок естетичного сприймання мистецьких творів у початкових класах - Дипломная работа

Зміст Вступ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Сутність, зміст та види бесіди як методу навчання 1.2 Сприймання мистецьких творів у початковій школі 2. Методика експериментального дослідження 2.1 Розвиток навичок сприймання малюнків у молодших школярів 2.2 Організація процесу сприймання мистецького твору 2.3 Результативність експериментального дослідження Висновки Список використаних джерел Вступ Виховна роль мистецтва позначається дуже рано. Перші зустрічі людини з любовю і дружбою, з великими радощами і стражданнями відбуваються спочатку найчастіше на сторінках книг, на екранах кіно, у пісні, у театрі, а вже потім у житті. Від художньої освіти людини значною мірою залежать глибина та зміст естетичних почуттів і оцінок, формування естетичних смаків та ідеалів. Потрібна певна культура розуму і почуттів, щоб творіння великого художника розкрило перед нами все своє багатство. Сприймати твори мистецтва не можна без затрати певних розумових сил, без зосередженості їх на художньому творі. Водночас справжній твір мистецтва щедро віддячить, збагативши розум і почуття людини. Для цього треба навчитися сприймати не лише предмет зображення, а й ідейний зміст зображеного, авторське ставлення до подій, відчувати своєрідність його виражальних засобів. Усе це приходить не само собою, а внаслідок наполегливої, вдумливої роботи з дітьми» [11, 101]. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах з явищами життя розкриває перед дітьми характерні сторони останніх, пробуджує в них емоційний відгук і розвиває здатність робити оцінки, аналогічні до авторських. Специфічність відображення дійсності кожним видом мистецтва позначається і на особливості їх сприймання. Велику роль в естетичному розвитку дітей відіграє образотворче мистецтво. Естетичними називають такі вищі почуття, які породжує в нас краса, або потворність обєктів, які ми сприймаємо [54, 13]. Це можуть бути явища природи, твори мистецтва або люди, чи їх вчинки і дії. Вчені минулого і сучасності, зокрема К. Ушинський, Л. Толстой, С. Миропольський, Я. Чепіга, О. Музиченко, С. Ананьїн, В. Сухомлинський, Б.Йєменський, Д. Кабалевський, Т. Деркач та інші, досліджували основи естетичного виховання, вважаючи, що член суспільства повинен жити у контексті загальнолюдської культури. Як стверджують теоретики і практики психолого-педагогічної науки (Л. Занков, І. Глинська, М. Завадська, Л. Салтикова, В. Кузін, В. Кириченко та ін.), образотворче мистецтво має значний вплив на естетичний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Визначити особливості використання бесіди як засобу естетичного сприймання творів мистецтва у початкових класах. 3. Практична значущість дослідження визначається актуальними завданнями удосконалення системи естетичного виховання учнів у початковій школі та полягає у розкритті системи роботи вчителя з використання методу бесіди у процесі естетичного виховання молодших школярів. 1. В першій групі методів джерелом знань є слово, в другій - показ, а в третій - практична робота [38, 21]. При застосуванні методів навчання першої групи учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання - відповідь» [77, 131]. Ці частини повинні бути смисловими. Наприклад, запитання: «Які жанри мистецтва ви знаєте?». Дитина розповідає про «все відразу». Адже вони засвоюються у процесі: а) цілеспрямованого навчання (на уроці, в позаурочній і позакласній роботі) або здобуті у процесі життєвого досвіду: читання науково-популярної літератури, перегляду телепередач, спілкування з дорослими і т. ін.; б) вивчення теми на одному уроці чи кількох тем на різних уроках. В.О. Сухомлинський, відстоюючи єдність морального й естетичного у виховному процесі, сформулював своєрідний закон (аксіому естетичного виховання) про те, що в гармонійному поєднанні краси, яка оточує людину, і краси самої душі людини провідна роль належить красі людських стосунків [79, 127]. Зустрічі з народними майстрами й художниками, екскурсії в музеї, на підприємствах художньої промисловості, як показує досвід, уже в другокласників викликають захоплення оптимізм, приплив енергії [24, 23]. Часто буває, що учні не знають імен навіть видатних художників свого краю.