Використання методів інтерактивного навчання біології в навчальному процесі - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 1.1 Інтерактивне навчання - як форма організації пізнавальної діяльності на уроках біології 1.2 Особливості та класифікація методів інтерактивного навчання РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІГРОВИХ МЕТОДІВ, ЯК ОДНИХ З ПРИЙОМІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ БІОЛОГІЇ 2.1 Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках біології 2.2 Правила безпеки під час проведення занять з біології 2.3 Характеристика ігор та їх роль на заняттях біології при використані наукових колекцій 2.4 Ігри як засіб екологічного виховання РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ КОЛЕКЦІЇ І МЕТОДИКА РОБОТИ З НИМИ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ 3.1 Застосування біолого-екологічних дослідів для формування екологічної культури 3.2 Загальна характеристика наукових колекцій 3.3 Застосування наукових колекцій під час занять з біології 3.4 Застосування біолого-екологічного експерименту на уроках біології при використані колекційного матеріалу кабінету біології 3.5 Застосування екологічних та біологічних ігор на уроках біології 3.6 Екологічне виховання учнів на уроках біології ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Створення умов для формування освіченої, культурної й інтелігентної людини, громадянина України, гуманізація освіти, підвищення цінності інтелектуальної праці, встановлення дружніх стосунків між учнями і вчителем на основі педагогічного спілкування - ось мета вчителя. Про це ми можемо прочитати у Законі України “Про загальнодержавну програму формуванні національної мережі України на 2007-2010 роки» [5], де висвітлюється питання охорони, використання та відтворення ресурсів тваринного і рослинного світу. Цьому сприяє глибока інтеграція природничих наук і на уроках, і в позакласній роботі, спільне розв’язання дослідницьких завдань вчителями і школярами, поєднання зусиль у вивченні екологічних проблем. Діти, які завтра визначатимуть майбутнє нашої країни, повинні сьогодні усвідомити взаємозв’язок явищ і процесів природи, наслідків впливу антропогенного чинника, навчитися мислити глобально. Заняття повинні стати засобом активізації розумової діяльності, розширювати пізнавальну діяльність і, зрештою, спонукати до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності і потреби в самостійному одержанні знань формує освічену людину. Розвитку людини сприяє організація роботи над розв’язанням завдань. Під час уроку діяльність учнів зводиться лише до сприйняття готових знань, викладених учителем, часу на осмислення, запам’ятовування та узагальнення матеріалу не залишається. Тільки справжня співдіяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. На сучасному етапі будівництва України однією із важливих задач є подальше удосконалення навчально-виховного процесу, підготовка підростаючого покоління до життя і праці. Вони повинні бути головною частиною всієї шкільної роботи. Івана Огієнка); · під час лекцій, лабораторних і практичних занять з ботаніки та екології у Кам’янець-Подільському державному університеті. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. О. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр. Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін., теорії розвивального навчання. Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних російських психологів. Ділова гра виникла як управлінська імітаційна гра у ході якої учасники виконують роль урядовців, на основі аналізу заданої ситуації обирають рішення. Гра забезпечує досягнення сукупності навчальної і виховної мети, оскільки являє собою колективну діяльність. Вчені - психологи виділили такі психологічні функції ігор: · -усвідомлення дій (С. Відзначимо, що найбільш глибоко технологія ігор, як форми організації та удосконалення учбового процесу, розглянуто С.Ф. Занько, Ю.С. Тюнниковим та С.М. Тинниковою, які вважають, що:“до розвитку теорії проблемного навчання, її основних понять, принципів та методів гра не могла отримати та не мала педагогічної логіки своєї побудови ні в аспекті дидактичної інтерпретації структури та змісту проблем ні в аспекті організації та здійснення процесу гри».