Використання комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації - Автореферат

У дослідженні були синтезовані знання кількох наук комунікативного циклу, на основі яких проводилася ідентифікація комунікативних методів побудови політичного іміджу в ЗМІ. За результатами аналізу преси за період 2001-2005 рр. автор дисертаційного дослідження спробувала виявити новітні комунікативні методи, які застосовували практикуючі іміджмейкери, політичні консультанти, піармени та журналісти у засобах масової інформації упродовж передвиборчих кампаній з виборів на посаду президента в Росії й Україні у 2003-2004 роках; прослідкувати комунікативні чинники, які формують імідж політика (публічної особи); класифікувати виявлені комунікативні методи. Досягнення основної мети передбачає виконання таких завдань: 1) проаналізувати комунікативні методи політичного PR, які використовуються у засобах масової інформації, зокрема, під час виборчих кампаній; 2) виділити вже відомі та описати новітні комунікативні методи; 3) визначити місце комунікативних методів у текстах політичного PR; 4) розробити класифікацію комунікативних методів за спільною ознакою згідно з напрямком впливу на масову свідомість; 5) визначити на основі проведеного експерименту тенденції розвитку комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації на теренах України; 6) відокремити прогресивні комунікативні методи, виробити рекомендації щодо практичного застосування комунікативних методів при створенні текстів політичної реклами. Серед методів було використано експеримент з виявлення вже відомих та відокремлення новітніх методів побудови політичного іміджу в ЗМІ, крім того, для обчислення відсотку їх вживання в засобах масової інформації використовувався метод контент-аналізу. При формуванні історіографічного розділу дисертаційної роботи описано не тільки наукові джерела дослідження та етапи наукових розробок з окремих напрямів комунікативістики, а й доведено користування комунікативними методами для досягнення політичних цілей ще з прадавніх часів; визначено нову перспективну для практичного та науково-дослідницького застосування класифікацію комунікативних методів побудови політичного іміджу в ЗМІ; запропоновано до розгляду низку новітніх комунікативних методів політичного іміджмейкингу та PR, серед яких є використання мовних виробів політиків, технології верстки телевізійних програм, використання гумору при створенні текстів політичної комунікації, маніпуляції із кольором, застосування порівнянь, “технологія маніпулювання технологією”, “думка іноземних ЗМІ” та багато інших; сформульовано нові наукові визначення явищ комунікативного процесу; виділено перспективні та ефективні комунікативні методи, визначено тенденції щодо їх використання, що підтверджено кількісними показниками, а також виявлено тенденції розвитку комунікативних технологій в Україні.В результаті дослідницького опрацювання наукового матеріалу було зясовано, що розробки наукових засад функціонування та постійного оновлення комунікативних методів на фундаментальній основі почали проводити у ХХ столітті паралельно з початком ґрунтовного дослідження іміджелогії, медіавпливу та паблік рілейшнз. На думку автора дисертації, еволюцію дослідження комунікативних методів можна вивчати крізь призму розробок із медіавпливу, іміджелогії та паблік рілейшнз. У ході дослідження наукової літератури дисертанткою було виявлено розбіжності у визначенні історичного періоду, коли можна говорити про початок використання комунікативних методів у політичній діяльності. У дисертаційній праці запропоновано класифікацію комунікативних методів побудови політичного іміджу в ЗМІ, що ґрунтується на групуванні за спільними ознаками: І рівень класифікації комунікативних методів: за напрямком впливу (іміджеві та методи паблік рілейшнз); за способом сприйняття органами чуття (візуальні (зображальні), вербальні); за кольором використання методів - “білі”, “сірі”, “чорні”; за методом впливу (маніпулятивні та прості); за каналами засобів масової комунікації - пресові, телевізійні, радійні, Internet. З комунікативних методів у вибірці зустрічалися такі іміджетворчі комунікативні елементи: “свідчення очевидця”, “спекулювання темою” (наприклад, спекулювання темою громадянства Катерини Чумаченко), “літературна парадигма” (використання популярних літературних творів, подальша їх переробка в негативному для політика контексті), “дискредитація суперників”, “навішування ярликів” (коли для спонукання аудиторії до уявлення певного образу використовувалися прізвиська політиків чи характеристики-ярлики), “страшилки” (для залякування аудиторії), негативний контекст згадування імені кандидата (38,7% матеріалів), порівняння політика з негативною історичною чи публічною особою з репутацією невдахи, слогани, прогнози, коментарі, рейтинги та моніторинги, інтерпретація фактів, метод “маніпулювання технологією” (нова та досить перспективна для глибинного наукового дослідження і практичного використання іміджетворча методика “чорного” та “сірого” PR, суть якої полягає в поясненні позиції політика в ракурсі пев

Основний зміст дисертації