Використання комбінованих технологій для вирощування цьоголіток коропа - Статья

Для досягнення таких результатів за дволітнього циклу необхідно: мати високопродуктивні породи або помісі коропа; проводити інтенсифікаційні заходи; доглядати за станом здоровя риб; використовувати комбіновані технології. Введення у виробництво ставово-індустріальної технології, з використанням підігрітих скидних вод енергетичних обєктів, полегшить вирішення задачі з забезпечення нагульних господарств якісним рибопосадковим матеріалом за доступними цінами і дозволить значно підвищити ефективність товарного рибництва. За комбінованої технології коропівництва, зокрема, в умовах Західного Сибіру на 76, 6 % знижуються затрати на корми під час вирощування плідників коропа, на 20, 5 % - собівартість вирощуваних цьоголіток, на 45 % - потреби самиць; у 2 рази - собівартість однорічок і в 1, 8 раза збільшується дохід від реалізації рибопосадкового матеріалу [4]. Аналіз наявної інформації показав, що для виконання європейських вимог можуть відповідати помісі галіційського рамчастого коропа з любінським внутріпородним типом української рамчастої породи коропа, які були обрані для досліджень. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз вирощування цьоголіток помісного потомства коропа першого і другого покоління за комбінованих технологій вирощування.На початку травня 2012 року личинки Fim відвезли у господарство «Аква», а F2M - у господарство «Короп». Вода в обох господарствах не забруднена органічними речовинами і за всіма показниками відповідала рибоводним нормативам, але її хімічний склад у дослідних ставах господарства «Аква» дещо відрізнявся від ставів господарства «Короп», що пояснюється різними джерелами водопостачання, але вони були не суттєвими і на результати досліджень не впливали, оскільки знаходилися в оптимальних межах для розвитку кормової бази ставів та росту риби. У раціоні цьоголіток коропа частка природної кормової бази має становити 40-50%. На початку вирощування цьоголіток помісей коропа зоопланктон у дослідних ставах господарства «Аква" був сформований організмами типу Rotifera, ракоподібними підряду Cladocera та ряду Copepoda. У червні 2012 року зоопланктон ставів господарства «Короп» формувався в основному дрібними планктонними формами личинок двокрилих ряду Diptera, які за кількістю становили майже 85 %, коловерток, веслоногих і гіллястовусих рачків у цей період було за кількістю дуже мало.За використання комбінованих технологій вирощування риби вегетаційний період подовжено до 180 діб. Порівнюючи помісі коропа, можна зробити висновок, що харчова пошукова активність у Р2ГЛ набагато вища ніж у Р1ГЛ, що сприяло швидкому їх росту, підвищенню ефективності використання природної кормової бази ставів.

помісь риба галіційський любінський

Роботи з отримання помісей коропа проводили в індустріальному тепловодному садковому рибному господарстві «Добротвірський рибзавод» [5]. На початку травня 2012 року личинки Fim відвезли у господарство «Аква», а F2M - у господарство «Короп». Для підрощування їх розмістили в малькових ставах за щільності посадки 0, 5млн.екз./га. На початку травня підрощену молодь пересадили у вирощувальні стави.

Зариблення їх підрощеною молоддю помісей коропа середньої маси 0, 5г здійснювали на початку червня за температури води 21 о С у всіх дослідних ставах. У період експериментального вирощування помісей коропа температурний режим був сприятливим і знаходився в межах оптимуму для живлення і росту цьоголіток до кінця вересня.

Концентрація розчиненого кисню у воді протягом усього періоду вирощування становила в основному 4, 9-6, 6 мг/л, що є достатнім для коропових риб. Водневий показник води (РН) протягом усього періоду був слабколужним (РН 7, 4-8, 1), що не перевищує оптимальних значень.

Вода у дослідних ставах не забруднена нітритами та нітратами, амонійного азоту незначна кількості, вміст мінерального фосфору у ставах господарства «Короп» - достатній (0, 23-0, 41 МГР/л), а господарства «Аква» - дуже малий.

Вода в обох господарствах не забруднена органічними речовинами і за всіма показниками відповідала рибоводним нормативам, але її хімічний склад у дослідних ставах господарства «Аква» дещо відрізнявся від ставів господарства «Короп», що пояснюється різними джерелами водопостачання, але вони були не суттєвими і на результати досліджень не впливали, оскільки знаходилися в оптимальних межах для розвитку кормової бази ставів та росту риби.

У раціоні цьоголіток коропа частка природної кормової бази має становити 40-50%. На першому році життя вони віддають перевагу зоопланктону. На початку вирощування цьоголіток помісей коропа зоопланктон у дослідних ставах господарства «Аква" був сформований організмами типу Rotifera, ракоподібними підряду Cladocera та ряду Copepoda. Три групи організмів розвивалися майже однаковою і загальна маса їх становила 3, 61 г/м.

Після невеликого пригнічення кормової бази в кінці червня - середині липня спостерігався масовий розвиток, зумовлений розвитком у цей період двох груп зоопланктерів: Rotatoria і Copepoda, загальна маса яких дорівнювала 8, 57 г/м3.

Другий пік розвитку зоопланктона відзначали на початку серпня за досягнення температурного оптимуму для живлення коропа, що мало велике значення для масонакопичення вирощуваних цьоголіток помісей. У цей період основою зоопланктону були організми роду гіллястовусих ракоподібних

(73, 11-96, 00%), а саме: Daphnia pulex de Geer, Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, Polyphemus pediculus Linne, Moina sp., Sida crystallina, їх ювенільні форми. Дані форми зоопланктону сприяли більш швидкому масонакопиченню цьоголіток F-ІПГ порівняно з F2ЛГ.

Отже, впродовж вегетаційного сезону кількісні показники розвитку зоопланктону були в межах 238, 00-1561, 54 тис.екз./м та 3, 61-8, 75 г/м3, а максимальні значення біомаси зоопланктону зафіксовані у серпні (8, 75 г/м3).

У червні 2012 року зоопланктон ставів господарства «Короп» формувався в основному дрібними планктонними формами личинок двокрилих ряду Diptera, які за кількістю становили майже 85 %, коловерток, веслоногих і гіллястовусих рачків у цей період було за кількістю дуже мало. Це можна пояснити високим виїданням їх цьоголітками коропа F2M, адже у цей період вони давали найбільший приріст маси. Біомаса зоопланктону у цей період становила 2, 91г/м3.

Подальший розвиток зоопланктону в цьому варіанті досліду за якісним складом був таким самим як у дослідних ставах господарства «Аква», але кількісний склад його був значно гіршим і не перевищував 7, 21 г/м.

Упродовж вегетаційного сезону кількісні показники розвитку зоопланктону були в межах 128, 01 -668, 81тис.екз./м3 та 2, 45-7, 21г/м3. Найвищу біомасу зоопланктону спостерігали у серпні, у цей час її основу - 64, 71-95, 28 % формували гіллястовусі ракоподібні, а сааме: Bosmina longirostris, Chidorus sphaericus.

Середньосезонні показники зоопланктону становили 337, 69тис.екз/м3 за чисельністю і 4, 25г/м3 за біомасою.

Під час аналізу живлення помісей виявили, що ступінь наповнення кишківників F-ІГП за шкалою Лебедєва становив 4 бали з 5, це вказує на задовільну інтенсивність живлення риб. Проте, індекс наповнення кишківників був низьким і становив 62, 67±5, 69 о/ооо. Такі значення є характерними для коропів вирощуваних на природному кормі із невисоким рівнем розвитку природної кормової бази. Підтверженням цьому є результати досліджень зоопланктону: на момент відлову риб біомаса зоопланктону становила 3, 09±0, 31г/м, що відповідає нижній межі рекомендованих оптимальних показників вирощувальних ставів [6].

Аналіз кишківників свідчить, що цьоголітки F1rn у загальному спектрі організмів природної кормової бази в першу чергу надавали перевагу личинкам хірономід. Так, частота зустрічальності їх у травному тракті риб становила 100%. Високим виявився цей показник і щодо ефіпіумів гіллястовусих ракоподібних - 60%.

У харчовій грудці мальків коропа переважали личинки хірономід. Частка цих організмів коливалась в межах 50, 23 -57, 38%.

Крім того цьоголітки коропа активно поїдали олігохет -11, 4817, 23%, дорослі форми дрібних комах - 4, 92-11, 79%, ефіпіуми гіллястовусих ракоподібних - 1, 00-18, 03%. Незначну частку у наповненні кишківників становив детрит - максимум 15, 41%. Серед спожитих організмів найменша частка належала представникам черепашкових ракоподібних ОВЇГАСОСА - 1, 64-2, 72 % і веслоногим ракоподібним - 1, 63-6, 55%.

За шкалою Лебедєва ступінь наповнення кишківників цьоголіток Р2ГЛ на початку вирощування становив 4 і 5 балів, а індекс наповнення кишківника - 500, 35±43, 71о/ооо, що вказує на високу інтенсивність харчування і пошукову активність цієї помісі. У цей період цьоголітки-помісі використовували в основному дрібні форми СІАСОСЕГА (60-70 % харчової грудки), крім того, 30% її складали планктонні форми хірономід. Коловертки становили 5 -8%, що пояснюється малою біомасою цієї групи у ставах.

Ступінь прояву ефекту гетерозису дуже сильно залежить від рівня і повноцінності годівлі молодняку в усі періоди росту. У помісей, вирощених за недостатнього рівня годівлі, ефект гетерозису не проявляється. Його спостерігають лише за збагачених біохімічних процесів у клітинах і тканинах гібридного організму [3]. Тому з кінця червня в міру зниження інтенсивності росту риб почали годувати комбікормом українського виробництва. Дослідження на коропах двох груп показало, що життєстійкість і потенційні можливості росту помісного потомства зростало.

У другій половині липня роль організмів природної кормової бази у харчуванні обох помісей коропів знизилась. Так, частка природного корму у харчовій грудці складала близько18%. У харчовій грудці зустрічались нижчі черви роду Вгасґііопив, ракоподібні підряду Cladocera родів Вовтіпа, АІОПА, ракоподібні ряду СОРЕРОСА та черепашкові ракоподібні Ов^АСОСА. Частка штучного корму склала понад 81 %.

Високий темп росту помісей коропа за умов раннього зариблення спостерігалася протягом усього вегетаційного періоду (рис. 1, рис. 2). Але на початку вирощування краще масонакопичення відзначали у помісей Р2ГЛ і вже через місяць вирощування їх маса становила 75, 9±3, 2 г, тоді як Р1ГЛ мали середню масу 56, 2±0, 72 г. Але вже в серпні спостерігається стрімкий приріст маси цьоголіток Р1ГЛ. Це можна пояснити кращим розвитком кормової бази у дослідних ставах. Ці відмінності були незначними і для Р1ГЛ становили 141±12, 1 г та для Р2ГЛ - 129±9, 8 г.

IMG_29b5fbd9-1f4e-412f-84f7-adef344433f9

Рис. 1. Масонакопичення помісей першого та другого покоління галіційсько-любінського походження

IMG_fa68e949-0c5f-4d43-8bbc-0af9ad8f73ff

Рис. 2. Лінійні характеристики цьоголіток помісей

Надалі помісі росли помірно. Годівлю цьоголіток продовжували до кінця жовтня, оскільки температура повітря сприяла живленню коропа і подальшому масонакопиченню помісей. Але вже на початку листопада температура знизилась до критичної межі, що змусило припинити годівлю. У кінці вирощування маса помісей була майже однаковою і становила близько 235 г.

Лінійний ріст цьоголіток майже не змінювався і був найбільш стрімким на першому місяці вирощування у Р2ГЛ, довжина якого збільшилась з 2см до 15см. Приріст довжини Р-|ГП становив в середньому 12 см. У листопаді риба вже не росла і довжина обох помісей становила 22±0, 2 см.

До припинення годівлі коефіцієнт вгодованості у помісей був однаковим і становив 3, 4±0, 1.

Виходячи з наведених даних, можна стверджувати передбачуваний факт економічного ефекту від використання комбінованих технологій за вирощування цьоголіток помісей коропа.1. За використання комбінованих технологій вирощування риби вегетаційний період подовжено до 180 діб.

2. Порівнюючи помісі коропа, можна зробити висновок, що харчова пошукова активність у Р2ГЛ набагато вища ніж у Р1ГЛ, що сприяло швидкому їх росту, підвищенню ефективності використання природної кормової бази ставів. При цьому були досягнуті кращі результати масонакопичення і приросту цьоголіток обох помісей, а також ефективність використання штучних кормів порівняно з нормативними значеннями для даного регіону.

3. У кінці періоду вирощування середня маса обох помісей становила понад 200 г, що значно перевищує нормативні значення для цієї зони рибництва. Коефіцієнт вгодованості був досить високим, що свідчить про готовність цьоголіток до зимівлі.

4. За використання комбінованих технологій виробництва рибопосадкового матеріалу коропа стає можливим отримання високоякісного товарного коропа європейського зразка за два роки вирощування.

Алекин О.А. Основы гидрохимии/ Олег Александрович Алекин. - Л.: Гирдометеоиздат, 1970. - 412 с.

Бех В.В. Оцінка помісних коропів від схрещування української рамчастої та рамчастої румунської породи фресинет та перспективи їх використання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с-г. наук: спец. 06.02.03 «Рибництво»/ В.В. Бех. - К. 1999. - 21 с.

Биологическая и рыбоводная оценка карпов-производителей, выращенных на физиологически-разнокачественных рационах/ Н. И. Маслова, Ю. В. Кудряшова, А. Б. Петрушин [и др.]// Сб. науч. тр. ТСХА. - М.: ТСХА. - 1982. - С. 74-86.

Бузмаков Г.Н. Применение комбинированных технологий карповодства в Западной Сибири/ Г.Н. Бузмаков// Рыбоводство и рыбное хазяйство. - 2006. - № 6. - С. 7-14.

Кожушко І.О. Альтернативні методи отримання раннього потомства коропа/ І.О. Кожушко, А.І. Андрющенко, О.І. Стрілецький// Рибогосподарська наука України. - 2013. - № 2. - С. 51-54.

Кражан С.А. Природна кормова база рибогосподарських водойм / С.А. Кражан, М.І. Хижняк. - К.: Олдерплюс, 2009. - 299с.

Лабенец А.В. Структура и базовые элементы комбинированной технологии производства высококачественного столового карпа/ А.В. Лабенец// Рыбоводство и рыбное хозяйство. - 2014. - № 4. - С. 61-68.

Марцинюк В.П. Комплексні дослідження та оцінка малолускатого коропа нивківського відгалуження третього селекційного покоління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с-г. наук: спец. 06.02.03 «Рибництво»/ В.П. Марцинюк. - К. 2005. - 23 с.

Пат. 27088 Україна. Спосіб інтенсивного вирощування цьоголіток коропо -сазанових гібридів/ І.І. Грициняк, М.В. Гринжевський, О.М. Третяк, Д.Р. Пшеничний. Опубл. 10.10.2007.

Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб

(преимущественно пресноводных)/ Иван Федорович Правдин. - М.: Изд-во «Пищевая пром-сть», 1966. - 376 с.

Руководство по изучению питания рыб в естественных условиях / Под ред. Е.Н. Павловского - М.: Изд-во Академии наук СССР, 1961. - 263 с.

Тевяшова О.Е. Сбор и обробка зоопланктона в рыбоводных водоемах. Методическое руководство (с определителем основных пресноводных видов)/ О.Е. Тевяшова - Ростов-на-Дону: ФГУП «АЗНИИРХ», 2009. - 84 с.

Henne Marie Nielse Genetic nalysis of common carp (Ciprinus carpio) strains: genetic parameters and heterosis for growth traits and survival/ Henne Marie Nielse// Aquaculture. - 2010, - Vol. 304. - Р. 14-21.

Fulton T.W. On the rate of growth of fishes/ T.W. Fulton// Twentyfourth Annual Report of the Fishery Board for Scotland for the year 1905. - 1906. - Vol.3. - P.179-274.

Размещено на .ru