Використання деепідермізованих ліофілізованих ксенодермотрансплантатів при лікуванні хворих з опіками (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

В останні роки хоч і зменшилась загальна кількість хворих з опіками, які потребують стаціонарного лікування, проте збільшилась частка обпечених із глибокими ураженнями. Проте відомий спектр різнопланових ускладнень і високий рівень летальності при глибоких опіках на великій площі складають незаперечний доказ необхідності подальшого вдосконалення технологій лікування вказаної категорії хворих (О.В. Отже, вирішення поставленого завдання потребує подальшого пошуку нових ефективних методів лікування обпечених із глибокими дефектами шкірного покриву опікової етіології. Мета дослідження: покращити результати лікування обпечених хворих шляхом використання деепідермізованих ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття операційних ран після ранньої хірургічної некректомії та створення принципово нової моделі дерматома, ріжуча частина якого, для забезпечення високого рівня епідеміологічної безпеки, орієнтована на одноразове використання. Уперше виявлено позитивні морфологічні зміни в експериментальних опікових ранах при використанні ксенотрансплантатів вторинного зрізу; досліджено антитоксичні, антимікробні властивості ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу; встановлено динаміку змін гуморальної і клітинної ланок імунітету та показників інтоксикації при проведенні ранньої некректомії глибоких опікових ран з наступним пластичним закриттям ксенотрансплантатами первинного та вторинного зрізу; проведено порівняльний аналіз традиційного лікування обпечених хворих та хворих, яким проводилось раннє хірургічне лікування з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу; обґрунтовано доцільність використання ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу у комплексному лікуванні хворих з опіками.До першої віднесено 18 обпечених тварин, лікування ран яких проводили під волого-висихаючими повязками з антисептиками; до другої - 18 тварин, лікування яких полягало у ранній некректомії опікового струпу з наступною ксенопластикою епідермальними ксенодермотрансплантатами; до третьої увійшли 18 обпечених тварин, яким після проведення ранньої хірургічної некректомії проведено закриття післяопераційних ран деепідермізованими кріоліофілізованими ксенодермотрансплантатами; до четвертої групи увійшло 18 тварин, яким проводили підшкірну імплантацію епідермальних ксенодермотрансплантататів; до пятої групи віднесено також 18 тварин, яким підшкірно імплантували деепідермізовані кріоліофілізовані ксенодермоклапті. У тварин 2 і 3 груп на наступний день після травми проводили ранню хірургічну некректомію і пластичне закриття ран епідермальними та деепідермізованими ксенодермотрансплантатами. Клінічний розділ роботи виконано на підставі аналізу лікування 119 хворих з опіковою травмою різного ступеня тяжкості, які перебували на стаціонарному лікуванні в Тернопільській клінічній комунальній лікарні швидкої допомоги протягом 2008-2011 рр. Основну кількість обпечених (64 (53,8 %)) становили хворі віком від 18 до 75 років. Надалі післяопераційні рани в 39 (32,8 %) хворих закривали епідермальними ліофілізованими ксенодермотрансплантатами (ІІ клінічна група), а 40 (33,6 %) хворим - деепідермізованими ліофілізованими ксенодермотрансплантатами (ІІІ клінічна група). При порівнянні результатів бактеріологічних досліджень у піддослідних тварин слід відмітити, що показник загальної мікробної контамінації ран у прооперованих тварин із використанням ксеноклаптів як первинного, так і вторинного зрізу впродовж всього експерименту не перевищував рівень у 104 мікробних тіл в 1мл ексудату, тоді як у тварин І групи вказаний показник характеризувався тенденцією до зростання, досягаючи на кінцевому етапі (21 доба) 107 мікробних тіл на 1мл ексудату.У роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове практичне вирішення актуального наукового завдання щодо покращання результатів лікування тяжкообпечених хворих шляхом використання деепідермізованих ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття операційних ран після ранньої хірургічної некректомії та створення принципово нової моделі дерматома, ріжуча частина якого орієнтована на одноразове використання, для забезпечення високого рівня епідеміологічної безпеки. 2.Сконструйовано і виготовлено нову модель дерматома для взяття ауто-і ксенодермотрансплантатів за технологією первинного і вторинного зрізу, зокрема конструкцію дерматома з електричним приводом і живленням від автономного джерела (патент України на корисну модель № 29331), ріжуча частина якого орієнтована на одноразове використання з метою забезпечення високого рівня епідеміологічної безпеки (патент України на корисну модель № 32875). 3.При підшкірній імплантації лабораторним тваринам кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів первинного та вторинного зрізів встановлено, що резорбція тканинних клаптів проходить паралельно з формуванням сполучнотканинної капсули довкола імплантованих клаптів обох типів, але суттєвішою виявилась реакція організму на імплантацію ксеношкіри первинного зрізу. Використання в експерименті ліофілізованих дееп

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ