Використання базових стратегічних підходів для обґрунтування альтернатив розвитку підприємства на матеріалах ВАТ Каховський завод ЕЗУ - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра менеджменту та маркетингу КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ: «СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» НА ТЕМУ: «ВИКОРИСТАННЯ БАЗОВИХ СТРАТЕГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА» (НА МАТЕРІАЛАХ ВАТ «Каховський завод ЕЗУ») Виконав студент гр. 5МО О.О Піньковська Перевірив к.е.н., доцент О.І. Зайцева Херсон - 2007 РЕФЕРАТ Дана курсова робота на тему „Використання базових стратегічних підходів для обґрунтування альтернатив розвитку підприємства на матеріалах ВАТ Каховський завод ЕЗУ” обсягом сторінки має 14 таблиць. У розділі першому дається визначення стратегічному плануванню на підприємстві, розглядаються процес планування стратегії на підприємстві, стадії розроблення загальної стратегії, організація стратегії та інші питання У другому розділі обґрунтовується альтернативи розвитку підприємства і вибір необхідної стратегії розвитку. Розрахункова частина містить три розділи: 1 Складання стратегічного балансу підприємства за допомогою SWOT- аналізу. 2. Використання SPASE - аналізу середовища функціонування підприємства для виявлення існуючої стратегії. Перехід до випереджаючого розвитку може забезпечити лише активна позиція керівництва підприємств і організацій, саме організаційний розвиток займає особливе місце з позиції створення ефективних кампаній, які характеризуються високим рівнем виконання. Такий підхід до стратегічного планування дозволить розробити стратегію, яка сприятиме досягненню бажаних результатів розвитку підприємств, галузей, а також окремих територій і країни в цілому. Впровадження стратегічного планування і управління в практику сучасних українських підприємств потребує відповідного, адаптованого до нинішніх умов методичного забезпечення та практичного інструментарію. Акцентування уваги керівників державного, регіонального, галузевого рівнів, а також окремих підприємств до питань стратегічного розвитку стає пріоритетною управлінською функцією. Тому нагальною потребою для вітчизняного менеджменту є підготовка спеціалістів, здатних успішно поєднувати оперативне та стратегічне управління. Об’єктом дослідження є підприємство ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування». СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ 1.1 Роль планування в різних управлінських системах Планування, як передбачення майбутнього, є вагомою складовою процесу менеджменту. Серед видів планування важливе місце займає стратегічне планування як процес розроблення стратегій та основних методів їх здійснення для досягнення мети. Він охоплює формулювання місії й основних цілей організації, діагностику її середовища, генерування та аналіз стратегічних альтернатив з метою вибору найдосконалішої з них, визначення необхідних ресурсів і координацію із зовнішнім середовищем. В умовах високого рівня нестабільності, коли важливі завдання виникають так несподівано, що їх неможливо передбачити, систему стратегічного планування орієнтують на вибір стратегічних позицій, доповнюють терміновими заходами, які вирішують у межах проблемно-орієнтованих проектів, управління за слабкими сигналами чи в умовах стратегічних несподіванок. Зміст окремих етапів процесу планування стратегії здебільшого визначається обєктом стратегічного управління: загальна (корпоративна) стратегія - стратегія організації в цілому; бізнес-стратегія - стратегія відповідного господарського підрозділу; функціональні стратегії - стратегії функціональних сфер господарювання. Основне завдання управління полягає у виборі відповідної реакції організації на обєктивні зовнішні та внутрішні обставини її діяльності. Оцінку нестабільності доцільно проводити за шкалою І. Ансоффа, дотримуючись такої послідовності: визначити основний ринок організації, який приносить найвагоміший прибуток для організації, сприяє її зростанню; оцінити складність ринку, повторюваність подій і можливі зміни за пятибальною шкалою (табл. 1.1); обчислити середнє значення нестабільності на конкретному ринку як середнє арифметичне. Стратегічне планування, беручи до уваги перелічені умови, оцінює перспективи організації, виявляє можливості й загрози зовнішнього середовища та сильні й слабкі сторони внутрішнього, а також аналізує зміни конкурентної позиції організації на ринку. Управління в умовах стратегічних несподіванок застосовують з наближенням рівня нестабільності до максимального значення (оцінка близько 5,0), а сама проблема виникає несподівано, всупереч очікуванням; вона ставить нові завдання, які не відповідають набутому досвіду; невміння вжити контрзаходів зумовлює значні фінансові збитки або недоотримання прибутку. Цей вид управління передбачає підготовку системи надзвичайних заходів: створення комутаційної мережі звязків за умов надзвичайних ситуацій, коригування обовязків вищого керівництва, запровадження оперативних груп тощо. Класики науки управління розглядали планування як передбачення майбутнього (саме так його трактували А. Файоль, Л. Гюлік, Л. Урвік). Процес стратегічного планування для кожно