Використання автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях - Автореферат

Ця інформаційна технологія дозволяє швидко отримувати та обробляти значні обсяги криміналістично значущої інформації; ефективно розшукувати, виділяти й аналізувати ознаки в зображеннях обєктів, що досліджуються; моделювати динамічні процеси, імовірні ситуації; інтегрувати стадії експертного дослідження; сприяти прийняттю експертного рішення; загалом підвищувати наукову обґрунтованість та обєктивність висновків експертів, оптимізувати їхню форму й зміст. На сьогодні не розроблено концептуальні засади створення та використання АРМ експерта, немає загальної методології проведення автоматизованих судово-експертних досліджень, не напрацьовано методики використання АРМ експерта у ході розвязання експертних завдань навіть у традиційних напрямах досліджень. АРМ експерта у складі автоматизованих ідентифікаційних систем (АІС), які функціонують в експертній службі МВС України, різняться як за структурою програмних засобів та можливостями їхнього застосування, так і за форматами даних, що не дозволяє конвертувати банки даних з однієї автоматизованої системи в іншу. Робота узгоджується з розділом 3 Закону України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015рр.” від 09.01.2007 №537-V, виконана відповідно до положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2007-2009рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1767, Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 рр.”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 №1153, розділу 2 “Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів”, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 649-р, наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність в роботу органів внутрішніх справ на період 2004-2009рр.” від 05.07.2004 № 755, а також зі щорічними планами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС), планом науково-дослідних робіт кафедри криміналістичних експертиз КНУВС і включена до переліку тем дисертаційних досліджень Управління координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України за 2003 рік №828. Зокрема, були використані наступні методи: діалектико-матеріалістичний - застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження окремих ключових категорій та понять, явищ і процесів, розвитку та взаємозвязку обєктів реальної дійсності; статистичний - застосовувався при оцінці результатів анкетування - у вступі, аналізі ефективності використання автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем (АДІС) - у підрозділі 1.3; історичний метод - дозволив виділити і дати характеристику етапам розвитку, застосування та удосконалення математичних методів та ЕОМ в експертній діяльності, розкрити актуальність їх застосування та обґрунтувати необхідність спеціального наукового дослідження експертних АІС - у підрозділі 1.1; формально-логічний - дозволив виявити структуру звязків між організаційними, технологічними і правовими відносинами при використанні інформаційних технологій в експертних дослідженнях - у підрозділах 1.2, 2.1, 2.2; системно-структурний - для класифікації інформаційних технологій та АРМ, що використовуються спеціалізованими експертними установами та визначення їх структури - у підрозділах 2.1, 2.2; метод порівняння й узагальнення - в ході аналізу можливостей та відмінностей в обробці інформації з допомогою спеціалізованих АІС - у підрозділах 2.1, 2.2; прогнозування - у процесі аналізу перспективних напрямів впровадження АРМ в судову експертизу - у підрозділах 1.1, 2.1; функціонально-логічний - при розгляді на функціонально-модульному рівні організаційної структури АІС, типових АРМ експерта та пропозицій щодо використання АРМ в загальнодержавній системі інформаційного забезпечення спеціалізованих експертних установ - у підрозділах 1.3, 2.2, 2.3; функціонально-логічний - у ході визначення співвідношення та відповідності засобів, методів і методик здійснення судово-експертних досліджень з характером експертних завдань та при оцінці критеріїв обєктивності висновку експерта, отриманого з використанням АРМ експерта - у підрозділах 2.3, 2.4; метод програмного моделювання - у процесі аналізу системи пошуку оптимальних експертних рішень - у підрозділ 2.4.Розглядаючи історичні аспекти становлення, розвитку та впровадження математичних методів та ЕОМ в експертну діяльність, автор визначив сфери застосування інформатики, математики, обчислювальної техніки, узагальнив вітчизняний та зарубіжний досвід їх використання і показав технічні та методичні можливості судово-експертного пізнання різних явищ, обєктів і процесів за допомогою АРМ експерта. Досліджуючи судово-експертну діяльність з позицій інформаційних процесів, характерних для систем, які вивчаються, роби

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ