Досвід Італійської Республіки в сфері законодавчого регулювання трудової міграції. Шляхи посилення контролю за нелегальними міграційними потоками. Авторське бачення Італії як міжнародного актора у європейських міграційних процесах, вплив на політику ЄС.
При низкой оригинальности работы "Виклики італійської міграційної політики в контексті підходів Євросоюзу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідження процесів міграції та інтеграції в країнах ЄС як політичного, правового та соціокультурного феномену, становлять великий науковий і практичний інтерес. Відповідно, політика щодо мігрантів та розробка відповідного законодавства формувалася на ліберальному відношенні до нелегального мігранта, його інтеграції в італійське суспільство, або на кардинально протилежній позиції та переході до жорсткішої моделі регуляції міграційних потоків. Хоча, деякі з цих іммігрантів через різні обставини змінювали заплановані країни та залишалися в Італії, наявність в цій країні іноземної робочої сили було зафіксовано вперше під час проведення перепису населення в 1981 р. Така модель стала основою для продовження формування політико-правового поля інтеграції мігрантів в Італію, реалізацією якої стало прийняття нового закону Турку-Наполітано (закон № 40 від 12 березня 1998 р.) про регулювання імміграції та статус іноземців, який передбачав планування імміграції за системою річних квот і право перебування мігрантів на території Італії до пяти років13. Незважаючи на прагнення імплементувати законодавство ЄС з питань інтеграції іммігрантів на національному рівні, Італія не змогла у повній мірі цього здійснити, оскільки громадянська інтеграція не вважалася пріоритетним методом інтеграції іммігрантів25.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
