Викладання лижного спорту у вищих навчальних закладах спортивного профілю з урахуванням спортивної спеціалізації студентів - Автореферат

У 70-х - 90-х роках ХХ століття відбулися значні зміни в лижному спорті, які повязані з удосконаленням лижного інвентаря, з появою нових змащувальних мастил, змінилася техніка пересування на лижах, що обумовило появу нового стилю, ковзанярського, який потребує вдосконалення його техніки та методики навчання. Котляр, 2004 і інші) постійно ведуть пошук нових форм і методів навчання пересуванню на лижах дітей, студентів, аматорів зимового відпочинку, в основу яких покладені загально-дидактичні принципи, які враховують певну послідовність використання засобів і методів навчання в процесі викладання лижних дисциплін. Відсутність чітких критеріїв індивідуального підходу значно знижує ефективність оптимального управління навчальним процесом щодо засвоєння техніки рухів і можливістю набувати необхідних умінь і навичок, а також заважає здійснення самоконтролю, а це призводить до зменшення зацікавленості у вивченні спортивно-педагогічних дисциплін, в тому числі і «Лижного спорту». Дисертаційну роботу виконано згідно Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту з теми 3.1.4. Роль автора полягала в постановці проблеми дослідження, проведенні педагогічного експерименту, розробці та впровадженні у практику нової методики навчання з дисципліни «Лижний спорт» з урахуванням спортивної спеціалізації студентів.У третьому розділі «Визначення рівня фізичної підготовленості студентів різних спортивних спеціалізацій» зроблено аналіз навчальних робочих програм вищих навчальних закладів спортивного профілю, який виявив, що при проведенні занять з дисципліни «Лижний спорт» в умовах обмеженого часу немає чітких рекомендацій, урахування фізичної підготовленості студентів та організації системи навчання за скороченим терміном, враховуючи самостійні заняття. Проведений аналіз результатів антропометричних вимірювань студентів першого курсу виявив, що показники довжини тіла у юнаків знаходяться в межах 172,4 - 182,6 см, у дівчат 161,6 - 177,1 см; в масі тіла у юнаків в межах 61,5 - 84,8 кг, у дівчат 52,1 - 65,2 кг; у довжині рук у юнаків 74,3 - 85,2 см, у дівчат 67,8 - 79,2 см; у довжині ніг у юнаків 88,7 - 95,1 см, дівчат 67,8 - 79,2 см. Установлено найбільші відхилення антропометричних показників від середньогрупових результатів: у довжині тіла у юнаків спеціалізації гімнастика (t=2,33; p<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (волейбол, баскетбол, гандбол) (t=3,33; p<0,01); у масі тіла в юнаків спеціалізації гімнастика (t=2,92; p<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (t=4,02; p<0,001); у довжині рук у юнаків спеціалізації плавання (t=2,50; p<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (t=4,03; p<0,001); у довжині ніг у юнаків спеціалізації гімнастика (t=2,54; p<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (t=2,66; p<0,05). Проведений аналіз результатів тестування функціональної підготовленості студентів першого курсу ХДАФК виявив, що кращі показники мають студенти спеціалізацій: - тест Руфє-Діксона (ум.од.) - плавання (юнаки - 41,1; дівчата - 38,7), зимові види спорту (юнаки - 42,1; дівчата - 45,3), легка атлетика (бігові види програми) (юнаки - 48,1; дівчата - 44,0); Провідними показниками розвитку фізичних якостей студентів різних спеціалізацій за даними тестів, виявлено: гімнастика - гнучкість (4,7 балів), сила (4,1 бал); зимові види спорту - витривалість (4,5 балів), швидкість (4,3 бали); футбол - витривалість (4,6 балів), спритність (4,4 балів); спортивні ігри - спритність (4,6 балів), швидкість (4,4 бали); легка атлетика - витривалість (4,6 балів), швидкість та сила (4,4 бали); одноборства - гнучкість (4,7 балів), витривалість, сила та спритність (4,2 бали); плавання - гнучкість та сила (4,4 бали); спортивні танці - гнучкість (4,5 балів) та сила (4,2 бали); важка атлетика - сила (4,2 бали). фізичний студент лижний спортАналіз науково-методичної літератури виявив, що при проведенні занять з лижної підготовки зі студентами ВНЗ спортивного профілю не існує чітких рекомендацій як за змістом програми, так і за організацією занять з урахуванням спеціалізації студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання, що обумовлює необхідність обраної теми дослідження. Основні відмінності в середніх характеристиках студентів одних спеціалізацій від інших складають: довжина тіла у юнаків (2,6 - 3,1%), у дівчат (2,8 - 6,5%); маса тіла у юнаків (7,8 - 11,6%), у дівчат (7,3 - 10,6%); довжина рук у юнаків (6,3 - 7,4%), у дівчат (5,2 - 11,6%); довжина ніг у юнаків (3 - 3,9%), у дівчат (3,3 - 8,1%); обєм грудної клітки у юнаків спокої (2,7 - 10,9%), при вдиху (2,9 - 10,2%), при видиху (3,8 - 11%); у дівчат в спокої (1,6 - 3,8%), при вдиху (2,5 - 4%), при видиху (2 - 4,1%). Студенти спортивних спеціалізацій: одноборства, зимові види спорту, гімнастика, спортивні ігри, спортивні танці, важка атлетика та плавання мають показники вище середнього рівня підготовки (більше 80%), а студенти спеціалізації викладачі фізичного виховання - середній р

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ