Вихованці дитячих будинків у "зовнішньому" світі: труднощі виживання у повоєнний період (за документами Центрального державного архіву громадських об’єднань України) - Статья
Аналіз становища вихованців дитячих будинків у повоєнний час. Дослідження процесу їхнього адаптування до "зовнішнього" світу: опіки держави, вступу до навчальних закладів і подальшого навчання, умов життя в гуртожитках при училищах і підприємствах.
При низкой оригинальности работы "Вихованці дитячих будинків у "зовнішньому" світі: труднощі виживання у повоєнний період (за документами Центрального державного архіву громадських об’єднань України)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті досліджується становище вихованців дитячих будинків у повоєнний час, процес їхнього адаптування до «зовнішнього» світу: опіка держави, особливості вступу до навчальних закладів і подальше навчання, умови життя в гуртожитках при училищах і підприємствах. Влаштування вихованців дитячих будинків в УРСР, як, власне, і в інших союзних республіках, на подальше навчання або на роботу на підприємства було вкрай гострою проблемою, яку влада не могла розвязати впродовж десятиліть. Наприклад, у 1947 році дитбудинки Київської області працевлаштували 205 дітей-переростків, а саме: Ново-Миргородський дитячий будинок - 12 вихованців, із них двоє закінчили 7 класів і стали старшими піонервожатими в школах району, четверо були влаштовані у школи ФЗН міста Дніпропетровська, один - у педагогічну школу, один - на курси шоферів (про інших відомостей немає); Войнівський дитячий будинок - пять осіб у ремісничі училища; Бобринецький дитячий будинок - двох, що закінчили 7 класів, в Одеський технікум звязку, одного - у спецартилерійське училище Одеси. Відповідно до рішення Ради Міністрів УРСР 14 ремісничих училищ республіки були зобовязані приймати на навчання винятково дітей із дитячих будинків. Ось як виглядало працевлаштування в 1954 році (прийом до шкіл торгово-кулінарного учнівства, закладів ФЗН та на індивідуально-бригадне учнівство): Міністерство місцевої і паливної промисловості УРСР замість 800 місць на індивідуально-бригадне учнівство надало тільки 400; Міністерство промисловості продовольчих товарів УРСР замість 500 місць виділило 90; Міністерство торгівлі УРСР повідомило, що замість 250 осіб зможе прийняти лише 119; Міністерство промисловості товарів широкого вжитку замість 700 місць забезпечило лише 180; Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) замість 250 вихованців прийняла 100; Українська рада промислової кооперації (Укрпромрада) замість 800 осіб взяла на навчання 600; Міністерство лісової і паперової промисловості УРСР повідомило, що не може прийняти жодного вихованця дитбудинку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
