Виховання в сім’ї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Родина - соціальний інститут формування особистості молодшого школяра 1.1 Родина та її соціальні функції 1.2 Історія родинного виховання в Україні 1.3 Загальні основи сімейного виховання. Усебічне виховання дитини. Про батьківський авторитет 1.4 Специфіка молодшого школяра у різних типах родини (основні вади дітей) Розділ 2. Практика усунення основних вад у розумовому розвитку дитини з неблагополучних родин 2.1 Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин (на матеріалі роботи Коропецького будинку-інтернату) 2.2 Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в умовах будинку-інтернату 2.3 Експериментальні дослідження та їх ефективність Висновки Список використаних джерел Вступ «Діти - живі квіти землі» - так поетично виразив глибоку думку А.М. Горький. Саме вони разом зі школою допомагають дітям набратися сил і розуму, освоїти основи людської культури, підготуватися до самостійного життя і праці. У нього розвиваються ненормальні, підвищені вимоги до життя і майже усяка відсутність вимог до себе. Гармонічне виховання особистості можливо тільки при тій умові, коли до потреб - першому, елементарному і навіть у якійсь мері примітивному побуднику людських учинків, людського поводження - приєднується більш сильний, більш тонкий, більш мудрий побудник. Є десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, інший зводить житло, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п’ятий шиє одяг. Але є найуніверсальніша - найскладніша і найблагородніша робота, єдина для всіх і в той же час своєрідна і неповторна у кожній родині, - це витвір людини. Відмінною рисою цієї роботи є те, що людина знаходить у ній ні з чим не порівнянне щастя. Кожна мить тієї роботи, що називається вихованням, - це витвір майбутнього і погляд у майбутнє. Людина криком сповіщає світ про своє народження, потім починаються його вчинки, починається його поводження. Власне, людське життя починається з того моменту, коли дитина вже робить не те, що хочеться, а те, що треба робити в ім’я загального блага. Мета цієї роботи - обгрунтувати інтелектуальний розвиток дитини в сім’ї на теперішньому етапі розвитку суспільства і впровадження нових шляхів, умов та методів для підвищення рівня розумового виховання в сім’ї. Завдання, які ми поставили для вирішення в ході роботи: обґрунтувати системи умов для їх впровадження; розробити конкретні умови і засоби для підвищення рівня інтелектуального розвитку в сім’ї та для дітей, позбавлених родинного виховання. Гіпотеза - ігротерапія в умовах будинку-інтернату є дієвим чинником подолання педагогічної занедбаності дітей із неблагополучних сімей і забезпечення їх інтелектуального розвитку. Чи може бути, зміни останнього часу привели до того, що нетиповою стала так звана нормальна родина: чолові-дружина-діти?. Вперше піддається системному аналізу таке соціально-педагогічне явище, як “домашнє виховання”, що відроджується в нових соціально-економічних умовах; проаналізовані етапи його розвитку, мету, зміст і досвід підготовки фахівців в історичній ретроспективі; визначені вимоги до сучасного домашнього педагога і його підготовці в сучасній Україні. Запропонований матеріал буде цікавий студентам педагогічних навчальних закладів, викладачам, батькам і усім, кого цікавлять проблеми родини і виховання дитини. Родина - соціальний інститут формування особистості 1.1 Родина та її соціальні функції Родина, з позиції соціологів, являє собою малу соціальну групу, засновану на шлюбному союзі і кревному спорідненні, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Сімейний союз може бути зареєстрованим чи незареєстрованним (фактичним). Слабка соціальна захищеність, матеріальні труднощі, випробовувані родиною в даний час, привели до скорочення народжуваності в Україні і формуванню нового типу родини - бездітної. Тривалий період на Русі був розповсюджений патрилокальний тип, при якому дружина після заміжжя оселялася в будинку чоловіка і нарікалася “невісткою”. Лише 33,3% респондентів засуджують такі шлюби, з розумінням до нього відносяться -50,2%, а 16,5% навіть “хотіли б мати таку можливість”. Виконуючи цю функцію, родина є відповідальною за фізичний, психічний і інтелектуальний розвиток дитини, вона виступає своєрідним регулятором народжуваності. Найбільш повно, на мій погляд, функції сучасної родини представлені фінським педагогом Ю.Хямяляйнен [82, с. Цей висновок підтверджується і закордонними дослідниками: емоційне здоров’я дітей безпосередньо зв’язане з існуванням постійно діючого спілкування дитини з обома батьками (А. Матвійчук, О. Ломни). Збереглися джерела, що свідчать про проникнення на Русь християнства задовго до часів князя Володимира Святославовича. Державна церква мусила стати союзником князя в піднесенні культури українського народу; 3) церковнословянська мова праславян була доступна широким верствам населення, що створювало сприятливий ґрунт для розвитку письменства. Вступавший до монастиря інок доручав