Виховання віруючих військовослужбовців Прикордонних військ України - Автореферат

Проте, слід зазначити, що внаслідок цілої низки причин, у радянські часи при формуванні свідомості воїнів такі поняття як духовність, духовне світосприйняття офіційно не застосовувалися у виховній роботі. З урахуванням як наукового, так і практичного значення цих аспектів виховної роботи проведено цілий ряд досліджень, у тому числі в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Особливо актуальним у даній галузі є дослідження, що стосуються духовно-гуманітарних аспектів діяльності військових формувань України, досвіду душпастирської опіки в іноземних арміях, опрацювання нових форм і методів виховної роботи у військах з віруючими військовослужбовцями. Разом з тим на наявність проблем у розвитку духовності військовослужбовців вказують як соціологічні дослідження, опубліковані у пресі, так і аналіз практичного досвіду військ. Наукове завдання полягає у визначенні та теоретичному обґрунтуванні основних форм і методів виховання віруючих військовослужбовців Прикордонних військ України.Нова релігійна ситуація, що склалася на сучасному етапі в цілому по країні, а також наявність у Прикордонних військах України відповідної кількості віруючих військовослужбовців потребують від військових керівників застосування додаткових знань у галузі державно-церковних відносин та основ віровчень конфесій, що діють у відповідних регіонах; урахування релігійного чинника під час прийняття деяких управлінських рішень; удосконалення форм і методів організації взаємодії з релігійними обєднаннями в інтересах Прикордонних військ України; внесення коректив в організацію та проведення виховної роботи, морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності. У дисертації проаналізовано сучасний стан задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців Прикордонних військ України. У другому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності виховного процесу з віруючими військовослужбовцями Прикордонних військ України" розкривається процес організації експериментального дослідження та його результати. На першому етапі були розроблені анкети, а також інші матеріали, необхідні для дослідження, здійснювався вибір груп для проведення дослідно-експериментальної роботи; вивчалися особливості релігійних вірувань та рівень релігійності військовослужбовців Північно-Західного напряму Прикордонних військ України, ступінь релігійності окремих військовослужбовців; досвід впливу на віруючих військовослужбовців командирів різних категорій; аналізувався ступінь впливу релігії на стан оперативно-службової діяльності, ефективність навчально-виховного процесу, стан військової дисципліни й морально-психологічної атмосфери; виявлялися характерні особливості поведінки представників різноманітних конфесій. З метою вивчення найбільш характерних тенденцій в організації і проведенні виховання віруючих військовослужбовців у підрозділах Північно-Західного напряму Прикордонних військ України було проведено анкетування особового складу.Проблема виховання віруючих військовослужбовців є однією з актуальних на сучасному етапі розбудови української державності, відродження національної свідомості та реформування Прикордонних військ України, потребує розробки і впровадження нових ефективних програм і методик, оскільки загальнодемократичні процеси і відкритість суспільства ставлять завдання безумовного забезпечення прав віруючих військовослужбовців, одночасно не ослаблюючи боєготовності військ. Дослідження даних проблем дало можливість виявити специфіку виховання віруючих військовослужбовців у військових формуваннях України та вивчити досвід духовної опіки військовослужбовців в іноземних арміях. Наукове обґрунтування виховної роботи з віруючими військовослужбовцями дало можливість відокремити його основні напрями, форми і методи. Напрямами виховної роботи з віруючими військовослужбовцями є: співпраця з релігійними організаціями різних напрямів; організація взаємодії з релігійними організаціями, які займають конструктивну позицію; духовно-моральна просвіта військовослужбовців; духовно-моральне виховання військовослужбовців; виконання душпастирями специфічних обовязків. У дисертаційному дослідженні розроблено форми, методи виховання віруючих військовослужбовців та науково обгрунтовано структурну модель організації виховної роботи з віруючими військовослужбовцями, виявлені рівні сформованості вміння командирів підрозділів організовувати виховний процес з віруючими військовослужбовцями, визначено критерії ступенів віри військовослужбовців Прикордонних військ України та розроблені методичні рекомендації щодо оцінки конструктивності, деструктивності або нейтральності релігійних груп.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

виховний віруючий військовослужбовець педагогічний

1. Проблема виховання віруючих військовослужбовців є однією з актуальних на сучасному етапі розбудови української державності, відродження національної свідомості та реформування Прикордонних військ України, потребує розробки і впровадження нових ефективних програм і методик, оскільки загальнодемократичні процеси і відкритість суспільства ставлять завдання безумовного забезпечення прав віруючих військовослужбовців, одночасно не ослаблюючи боєготовності військ.

2. Дослідження даних проблем дало можливість виявити специфіку виховання віруючих військовослужбовців у військових формуваннях України та вивчити досвід духовної опіки військовослужбовців в іноземних арміях.

3. Вивчення сучасного стану виховання віруючих військовослужбовців у Прикордонних військах України дозволило визначити деякі недоліки у виховній роботі, які негативно впливають на виконання прикордонниками оперативно-службових завдань.

4. Наукове обґрунтування виховної роботи з віруючими військовослужбовцями дало можливість відокремити його основні напрями, форми і методи.

Напрямами виховної роботи з віруючими військовослужбовцями є: співпраця з релігійними організаціями різних напрямів; організація взаємодії з релігійними організаціями, які займають конструктивну позицію; духовно-моральна просвіта військовослужбовців; духовно-моральне виховання військовослужбовців; виконання душпастирями специфічних обовязків.

Основними формами і методами виховної роботи з віруючими військовослужбовцями є: порівняльний аналіз ціннісно-світоглядних орієнтацій релігійних організацій; визначення прихильників конструктивних, деструктивних, нейтральних, релігійних організацій серед військовослужбовців; укладення угод з конструктивними релігійними організаціями; взаємодія командування військової частини з конструктивними релігійними організаціями; позабогослужбові бесіди з душпастирями; самоосвіта військовослужбовців шляхом читання релігійно-моральної літератури згідно з настановами священиків; богослужбова діяльність душпастирів; корекція душпастирями відхилень від моральних норм поведінки військовослужбовців; особистий приклад душпастирів; турбота про хворих і поранених військовослужбовців; обрядовий супровід загиблих військовослужбовців і турбота про членів їх сімей.

5. У дисертаційному дослідженні розроблено форми, методи виховання віруючих військовослужбовців та науково обгрунтовано структурну модель організації виховної роботи з віруючими військовослужбовцями, виявлені рівні сформованості вміння командирів підрозділів організовувати виховний процес з віруючими військовослужбовцями, визначено критерії ступенів віри військовослужбовців Прикордонних військ України та розроблені методичні рекомендації щодо оцінки конструктивності, деструктивності або нейтральності релігійних груп.

6. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу та свідчать про результативність запропонованих автором методичних рекомендацій щодо виховання віруючих військовослужбовців у підрозділах Прикордонних військ України.

Запровадження штатної душпастирської служби в Прикордонних військах України на сьогодні є передчасним. На сучасному етапі є можливість ефективно використовувати різні варіанти нештатного духовно-релігійного обслуговування віруючих військовослужбовців.

7. Запропоновані в дисертації практичні рекомендації впроваджені в підрозділах Прикордонних військ України, у навчальному процесі Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького.

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі вищих військових навчальних закладів, а також на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки офіцерських кадрів.

Напрями подальшого дослідження можуть бути такими: особливості індивідуальної виховної роботи з віруючими військовослужбовцями;

психолого-педагогічні основи задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців.

1. Морозов М. О. Про діяльність в Україні деяких новітніх псевдорелігій // Збірник наукових праць. № 5, частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1997. - С. 126-127.

2. Морозов М. О. Релігія як суспільне явище // Збірник наукових праць. № 7, частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1998. - С. 142-147.

3. Морозов М. О. Прикордонні війська і феномен військового капеланства // Збірник наукових праць. № 9, частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1999. - С. 198-200.

4. Морозов М. О. Військова служба і проблема душпастирювання // Збірник наукових праць. № 9, частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1999. - С. 201-203.

5. Морозов М. О. Методичні рекомендації щодо вдосконалення реалізації права військовослужбовців на свободу совісті в системі виховної роботи Прикордонних військ України // Збірник наукових праць. - № 2 (15). - К.: Вид-во КВГІ НАОУ, 2000. - С. 41-45.

6. Морозов М. О. Духовне виховання прикордонників: проблеми та шляхи їх вирішення // Матеріали Третьої Міжнар. науково-практичної конф. “Практика формування особи військовослужбовця та створення умов успішного виконання військового обовязку: християнський досвід, 23-24.09. - Київ. - 1999. - С. 6-11.

Размещено на .ru