Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності - Автореферат

Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми виховання в учнів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу частково окреслено в працях Г.Ващенка, С.Гончаренка, І.Зязюна, О.Кононко, В.Мадзігона, Ю.Мальованого, Н.Миропольської, Н.Ничкало, О.Савченко, О.Сухомлинської, М.Ярмаченка. Збагачення змісту та педагогічних засобів навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи народним досвідом виховання особистості обґрунтовано в дослідженнях: О.Воропай, М.Грушевського, О.Духновича, П.Житецького, Я.Каменського, М.Костомарова, П.Куліша, М.Максимовича, В.Сухомлинського, К.Ушинського, П.Чубинського, Д.Яворницького (виховання особистості на традиціях і звичаях українського народу); М.Глушко, Т.Гонтар, Г.Павлуцького, С.Павлюка, М.Сумцова, П.Чубинського (взаємозвязок змісту художньо-трудової діяльності дітей з традиційними автентичними дійствами); Т.Мацейків, Е.Сявавко (уведення системи автентичних дійств у зміст з народознавства); Т.Байбари, В.Киричок, М.Лєщенко, Л.Масол, О.Савченко, В.Сироти, О.Рудницької, Г.Тарасенко, В.Тименка, К.Чорної, Т.Шевчука (дидактичні аспекти реалізації змісту навчання, збагаченого національними традиціями і звичаями); Н.Бібік, М.Вашуленка, В.Ільченко, Л.Кочиної, В.Паламарчук, О.Савченко, В.Тименка (дидактичні напрями інтеграції багатокомпонентного змісту початкової освіти в сучасних умовах); А.Бакушинського, І.Богуславської, В.Василенка, В.Вишняківської, В.Воронова, В.Прядко (взаємозвязок змісту декоративно-прикладного мистецтва з традиціями, звичаями та календарно-обрядовими святами); О.Воропай, Б.Гринченко, Л.Данченко, Л.Любарської, Н.Миропольської, І.Огієнка, М.Стельмахович, С.Русової (спільна художньо-трудова діяльність батьків, учнів та педагогів у сюжетних дійствах календарно-обрядових ритуалів та свят). Отже, проблема виховання позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу займає значне місце в теорії та методиці виховання. Отже, зважаючи на необхідність повнішої реалізації навчально-виховних, пізнавальних та розвивальних можливостей художньо-трудової діяльності молодших школярів із застосуванням національного досвіду трудового виховання й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності”. Мета дослідження полягає у виявленні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов виховання позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу в процесі художньо-трудової діяльності.У першому розділі - „Теорія і практика виховання в учнів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу” аналізується теоретичний стан проблеми й узагальнюється педагогічна практика виховання позитивного ставлення учнівської молоді до українських традицій і звичаїв; розкривається зміст поняття „позитивне ставлення особистості до трудових традицій і звичаїв українського народу”, його структура, критерії і показники прояву в молодшому шкільному віці; досліджуються соціально-педагогічні передумови вдосконалення змісту та педагогічних умов виховання в учнів 1-4 класів позитивного ставлення до українських трудових традицій і звичаїв в процесі художньо-трудової діяльності. Серед них: О.Духнович (перший підручник з педагогіки „Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских”); Г.Ващенко (гармонійне виховання розуму, почуттів і волі у духовному зростанні особистості в школі, за межами початкової школи, в сімї, які органічно повязані з народознавчими календарними святами); К.Ушинський (виховання особистості на традиціях і звичаях свого народу); Я.Чепіга (принципи гуманізму, природовідповідності і народності у трудовому вихованні школярів); В.Сухомлинський (технологія розвивального навчання „Школа радості”, у якій втілювалися виховні ідеї взаємозвязку традицій і звичаїв, природи й праці). Розвиток української етнопедагогіки, за О.Сухомлинською, мав три етапи їх розгортання: етнографічно-культурницький напрям (В.Антонович, А.Волошин, Б.Грінченко, М.Грушевський, М.Драгоманов, П.Житецький, О.Кониський, В.Науменко, І.Франко), спрямований на аналіз фольклору, міфології, трудових традицій і звичаїв українського народу; історико-етнологічний напрям, представники (В.Дудківський, І.Огієнко, С.Русова, Я.Чепіга, С.Черкасенко) якого створили теоретичну і практичну основу діяльності трудової школи, збагативши національну систему виховання учнів українськими трудовими традиціями і звичаями; полікультурний напрям, відповідно до якого виховання особистості будується з урахуванням трудових традицій і звичаїв українського народу та життєво важливих і загальносвітових проблем. Аналіз праць, вище згаданих вчених, дав нам змогу виділити напрями педагогічної роботи в початковій школі, а саме: зміст художньо-трудової діяльності учнів 1-4 класів, збагачений традиційною народною обрядовістю та звичаєвістю; фольклор як засіб морально-психологіч

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ