Виховання соціальної усталеності особистості старшокласника в навчально-виховному процесі - Автореферат

У Законі «Про соціальне становлення та розвиток молоді в Україні», Національній доктрині, Державній національній програмі «Діти України», «Національній концепції виховання» актуалізується проблема виховання особистості, здатної на активну роль у збереженні й примноженні соціальних цінностей і до співжиття в соціумі за моральними нормами. У працях Л.Божович, О.Журавльової, Л.Сироткіна, В.Чудновського доведено, що суперечливий характер еволюції різних сфер життя людини і суспільства спричинив гостру потребу в соціальній усталеності як інтегрованій якості, необхідної для збереження цілісності особистості. Дослідження проявів різних аспектів усталеності особистості таких як психологічний, моральний, соціальний (Б.Басаров, О.Басов, О.Кодатенко, В.Півченко, Л.Сироткін, В.Чудновский та ін.), повністю не розкривають предметного змісту соціальної усталеності особистості старшокласника. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової проблеми «Соціально-педагогічні засади виховання особистості в сучасних умовах» (державний реєстраційний номер 0103U001163), над якою працює лабораторія соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України, та входить до програми науково-дослідної роботи секції психології і педагогіки кафедри соціології і політології Донецького національного технічного університету, що виконується за проблемою «Соціально-педагогічні засади особистісно-ціннісного підходу до розвиваючого освітнього середовища» (державний реєстраційний номер 0110U003021). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було визначено сутність поняття «соціальна усталеність особистості», розкрито структуру соціальної усталеності особистості старшокласника, науково обґрунтовано технологію виховання соціальної усталеності особистості старшокласника в навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу; уточнено структуру і зміст активної соціальної позиції особистості як основи соціальної усталеності особистості старшокласника, що формується на основі розвитку таких сфер індивідуальності, як інтелектуальна, мотиваційна, емоційна, вольова сфери саморегуляції; виявлено критерії, показники та рівні сформованості соціальної усталеності особистості старшокласника; удосконалено зміст, форми й методи оптимізації соціального виховання в навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу; дібрано діагностичні методики; подальшого розвитку набули положення особистісно-орієнтованого, гуманістичного й субєктного підходів до розвитку особистості старшокласника в навчально-виховному процесі.У першому розділі «Теоретичні засади виховання соціальної усталеності особистості старшокласника в навчально-виховному процесі» визначено теоретико-методологічні основи досліджуваної проблеми, стан її розробленості у філософській, психологічній, педагогічній і соціологічній літературі; розкрито сутність, зміст соціальної усталеності особистості; психолого-педагогічні передумови виховання соціальної усталеності особистості старшокласника, складено її психолого-педагогічну характеристику та структуру. Отже, «стояння» в роботі відображає буттєвість певних виховних процесів, а відповідні префікси (перед-; само-; у-) виділяють із семантичного поля різні аспекти буття людини: передстояння - її соціальне буття; самостояння - індивідуальне (М.Боритко) й у-стояння (усталене) - індивідуальне у соціальних відносинах, що сприяє розумінню виховання не як впливу на особистість, а як створення психологічних, культурних, моральних умов для самореалізації особистості. В основу визначення і зясування сутності, змісту та структури соціальної усталеності особистості старшокласника було покладено теоретичний і структурний аналіз понять «усталеність», «соціальна усталеність» і «соціальна усталеність особистості» як базових категорій провідного поняття теми дослідження, виокремлення його концептуальних основ, структурних компонентів та інтегруючих елементів. Теоретичний аналіз дозволив визначити, що соціальна усталеність як система означає: а) аналіз зовнішніх факторів, що визначають спрямованість виховання особистості конкретного соціального типу, які представлені як цілеспрямованою системою педагогічних впливів, так і неконтрольованими впливами соціально неоднорідного середовища; б) аналіз результату впливу особистості на характер соціально-педагогічного процесу; в) аналіз процесу субєкт-субєктної взаємодії через її результат (субєкт-обєкт-субєкт). Таким чином, соціальна усталеність особистості - результат активної позиції особистості, але це не односпрямована залежність, оскільки соціальна активність, у свою чергу, визначається соціальною усталеністю.Виховання соціальної стійкості як інтегративної якості особистості старшокласника / Г.І. Бондарева // Збірник наукових праць Херсонського державного університету (Педагогічні науки). Бондарева // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). Бондарева Наукові праці Донецького національного технічного університету. Бондарева // Наукові праці Донецького

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено автором у таких публікаціях