Виховання школярів засобами слова у творчій спадщині В.О. Сухомлинського - Автореферат

бесплатно 0
4.5 134
Проблеми виховання засобами слова в історико-педагогічному процесі. Форми, методи та засоби виховання словом у Павлиській середній школі. Процес навчання школярів засобами слова у творчій спадщині В.О. Сухомлинського та його погляди у вихованні учнів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Нинішні умови вимагають формування підростаючих поколінь з розвиненими творчими здібностями, які добре володіють словом в усіх сферах комунікації. виховання школяр слово сухомлинський У загальноосвітній школі слово виступає засобом пізнання, спілкування і впливу на почуття дитини, воно є також одним з найвагоміших засобів виховання. Аналіз історико-педагогічної літератури засвідчує, що до проблеми виховання дітей засобами слова була привернута увага багатьох відомих педагогів. На велике виховне значення слова в духовному становленні особистості вказував видатний український педагог Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970). Про це свідчить створення Української асоціації імені Василя Сухомлинського, щорічне проведення Всеукраїнських педагогічних читань "Василь Сухомлинський і сучасність", які все більше пропагують і поширюють науково-практичний доробок вченого-гуманіста.Сухомлинського” проведено аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури з проблеми виховання дітей засобами слова. У розділі відзначається, що проблема виховання дітей засобами слова відображена у спадщині Г. Слово за Сухомлинським - один з найважливіших інструментів виховання; воно виступає як засіб пізнання навколишнього світу, як засіб спілкування, впливу на почуття та емоції дитини, як засіб самовираження, самоутвердження особистості, як засіб творення краси і добра. Сухомлинського були шістдесяті роки, коли одна за одною в періодичній пресі зявлялись його статті про рідну мову, зокрема, "Слово про слово" (1964), "Слово і мислення" (1965), "На трьох китах" (1967), "Слово рідної мови" (1968), "Стежка до квітучого саду" (1969), "Джерело Невмирущої Криниці" (1970). Сухомлинського” висвітлюється науково-педагогічний досвід вченого: форми, методи та засоби виховання школярів словом, учнівська творчість засобами слова, використання його творчого доробку в сучасній освітньо-виховній практиці.Ретроспективний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури свідчить, що проблема виховання засобами слова була актуальною в історії розвитку школи і педагогічної думки. Виховання засобами слова у творчій спадщині В.О.Сухомлинського становить оригінальну авторську систему, що характеризуються єдністю мети, завдань, форм, методів і засобів. Дослідження життєвого шляху і творчої діяльності В.О.Сухомлинського показало, що джерелами становлення його поглядів на слово були: народні звичаї, традиції, мораль українського народу, любов до культури і літератури, твори педагогів-класиків. У таких працях, як "Джерело Невмирущої Криниці", "Любов до рідного слова", "Стежка до квітучого саду" та інших вчений закликає педагогів виховувати в учнів любов до рідного слова, щоб вберегти молоде покоління від моральної та духовної порожнечі. Для виховання почуттів у Павлиській середній школі використовувались різноманітні організаційні форми: "подорожі" до джерел думки і слова, уроки мислення серед природи, уроки слова і почуттів тощо; засоби: книга, пісня, казка, гумор.

План
Основний зміст роботи

Вывод
На основі проведеного історико-педагогічного дослідження зроблено такі висновки.

1. Ретроспективний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури свідчить, що проблема виховання засобами слова була актуальною в історії розвитку школи і педагогічної думки.

2. Виховання засобами слова у творчій спадщині В.О.Сухомлинського становить оригінальну авторську систему, що характеризуються єдністю мети, завдань, форм, методів і засобів.

3. Дослідження життєвого шляху і творчої діяльності В.О.Сухомлинського показало, що джерелами становлення його поглядів на слово були: народні звичаї, традиції, мораль українського народу, любов до культури і літератури, твори педагогів-класиків. Василь Олександрович творчо розвинув передові ідеї Я. Коменського, К. Ушинського, А. Макаренка, які вважали слово важливим інструментом виховання.

4. В.О. Сухомлинський послідовно відстоював роль рідної мови як провідного предмета в навчанні та вихованні підростаючого покоління. На початку 70-х років, коли в Україні масово почали закриватись українські школи, він сміливо виступає на захист рідного слова. У таких працях, як "Джерело Невмирущої Криниці", "Любов до рідного слова", "Стежка до квітучого саду" та інших вчений закликає педагогів виховувати в учнів любов до рідного слова, щоб вберегти молоде покоління від моральної та духовної порожнечі.

5. Квінтесенцією виховання дітей засобами слова є книга В.О. Сухомлинського "Як виховати справжню людину". Побудована на національних та загальнолюдських моральних цінностях, вона стала своєрідним етичним кодексом виховання майбутніх громадян України. У праці Василь Олександрович чітко окреслив образ справжньої Людини, якій властиві високі морально-духовні якості, що регулюють гармонійні відносини у соціальному середовищі і охоплюють два аспекти: ставлення до інших людей і ставлення до самого себе. Книга вміщує повчання, поради, настанови про те, як донести слово до серця і розуму учнів, аби воно стало ефективним засобом виховання.

6. Значним новаторським внеском у проблему виховання школярів засобами слова є створені В.О. Сухомлинським казки, новели, оповідання, бувальщини, притчі, легенди, що значно збагатили сучасну дитячу літературу.

7. Пріоритетну роль у розвязанні проблеми виховання школярів засобами слова В.О. Сухомлинський відводив учителеві, вбачаючи в його особі тонкого знавця внутрішнього світу дитини, носія ідеалів освіти, морально-етичних суспільних цінностей. Вчений стверджував, що саме в слові вчителя мають бути втілені норми і правила, на яких повинна виховуватись особистість. За переконанням педагога, кожен учитель, ким би він не був за фахом, повинен бути також словесником, оскільки він вчить не лише своєму предмету, а насамперед культурі думки, досконалості володіння словом.

8. Зясовано, що процес виховання школярів засобами слова В.О. Сухомлинський насамперед повязував з вихованням почуттів, вважаючи, що справжнє виховання неможливе без емоційного ставлення до навколишнього світу. Для виховання почуттів у Павлиській середній школі використовувались різноманітні організаційні форми: "подорожі" до джерел думки і слова, уроки мислення серед природи, уроки слова і почуттів тощо; засоби: книга, пісня, казка, гумор. Отже, виховання дітей засобами слова становить собою єдність трьох компонентів: знань - почуттів - вчинків.

9. Встановлено, що у Павлиській середній школі В.О.Сухомлинський проводив велику роботу щодо підвищення мовної культури вчителів та учнів. Проблема виховання засобами слова завжди перебувала у колі зору предметних комісій мови та літератури, педрад, психологічних семінарів.

10. У дослідженні вичленень форми, методи та засоби виховання школярів словом. Відзначено їх високу ефективність у навчально-виховному процесі школи.

11. Вчений-педагог не тільки обґрунтував словесну творчість як могутній стимул духовного життя учнів, а й втілив її у практику школи.

У період українського державотворення перед освітою постають нові відповідальні завдання - виховання особистості освіченої, духовно багатої, справжнього патріота своєї держави. Тому досвід В.О. Сухомлинського з виховання школярів засобами слова допоможе у розвязанні цих важливих завдань.

Наше дисертаційне дослідження не претендує на повне і всебічне розвязання порушених у ньому питань. Багатогранна творча спадщина В.О.Сухомлинського потребує подальшого вивчення. Актуальними та малодослідженими є, на наш погляд, проблеми виховання засобами поетичної творчості, громадянсько-патріотичне виховання засобами книги.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Ткаченко Г.М. Слово навчає, слово й виховує: Творча спадщина В.О. Сухомлинського // Початкова школа.-1999.- № 5.- С.12-14.

2. Ткаченко Г.М. Проблема виховання засобами слова у творчій спадщині А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського // Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К., 1999. - Ч.4. - С.105-111.

3. Ткаченко Г.М. В.О. Сухомлинський про виховання любові до рідного слова // Українська мова та література в школі. - 1999. - № 4. - С.17-19.

4. Ткаченко Г.М. В.О. Сухомлинський як дитячий письменник // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 2000. - №7. - С.143-146.

5. Скутіна В.І., Ткаченко Г.М. В.О. Сухомлинський про гуманістичне виховання дітей у сімї // Освітньо-виховні ідеали В.О. Сухомлинського в контексті сучасності: Матеріали Перших Всеукраїнських педагогічних читань. - Київ-Луцьк, 1994. - С.52-55.

6. Ткаченко Г.М. В.О. Сухомлинський про слово як вершину культури і людяності// В.О. Сухомлинський і сучасність: Матеріали Других Всеукраїнських педагогічних читань. - Київ-Чернігів, 1995.- С.24-28.

7. Ткаченко Г.М. Виховання - це насамперед слово // Василь Сухомлинський і сучасність: Матеріали Третіх Всеукраїнських педагогічних читань. - Київ-Черкаси-Умань, 1996.- Випуск 3. - Ч.2.- С.28-30.

8. Ткаченко Г.М., Скутіна В.І. В.О. Сухомлинський про взаємозвязок розвитку мовлення і мислення молодших школярів // Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Тернопіль, 1996. - Ч.1. - С.41-42.

9. Ткаченко Г.М. Слово як засіб духовного збагачення школярів у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції . - Переяслав-Хмельницький, 2000. - С.158-159.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?