Виховання школярів засобами мистецтва у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського - Автореферат

Реформування національної системи освіти в Україні передбачає оновлення підходів до виховання школярів загальноосвітньої школи, спрямованих на подолання кризи освіти, що проявляється передусім у невідповідності знань учнів та студентів запитам особистості, суспільним потребам та світовим стандартам, у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності. До розгляду цієї проблеми зверталися також у кандидатських дисертаціях Л.Петрук “Виховання школярів засобами народної педагогіки у творчій спадщині В.О.Сухомлинського” (1994), О.Нижник “Інтеграція систем музичного виховання в загальноосвітній школі” (1996), в якій обґрунтовується інтеграція системи виховання Сухомлинського у систему музичного виховання Д.Кабалевського. Однак проблема виховання школярів засобами мистецтва у творчій спадщині В.О.Сухомлинського ще не була предметом спеціального історико-педагогічного дослідження. Свідченням цього є створення Української асоціації імені В.О.Сухомлинського та Міжнародного товариства послідовників В.О.Сухомлинського при Марбургському університеті, щорічне проведення Всеукраїнських педагогічних читань “Василь Сухомлинський і сучасність”, які все більше пропагують і розвивають ідеї видатного вченого-педагога. Отже, актуальність, соціально-педагогічна значимість, відсутність спеціальних історико-педагогічних досліджень, потреба історико-педагогічного вивчення і практичного втілення доробку вченого-педагога в сучасній загальноосвітній школі зумовили вибір теми дисертаційної роботи “Виховання школярів засобами мистецтва в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського”.Історико-педагогічний аналіз творчої спадщини В.О.Сухомлинського дає підставу стверджувати, що постійна, наполеглива робота педагога сприяла розвязанню проблем гармонійного виховання людини, що виражалося у його надзвичайній обізнаності як з досвідом, методами та засобами художньо-естетичного виховання у взаємозвязках з культурою, мистецтвом, звичаями і традиціями українського етносу, так і в його науковому, творчому підході до застосування у своїй практичній діяльності ідей прогресивних діячів і педагогів. б) гра з раннього дитинства на музичних інструментах; родинна музично-пісенна творчість; захоплення малюванням, живописом, різьбярством по дереву та іншими видами образотворчого мистецтва; участь у шкільному драматичному гуртку, в складі якого були учні та вчителі, в тому числі і батько - Олександр Омелянович; активна участь у шкільному гуртку художнього читання; активна участь у художній самодіяльності школи (гра в струнному оркестрі разом з викладачами); Аналіз процесу виховання учнівської молоді засобами мистецтва в історії педагогіки та в науково-практичній діяльності В.О.Сухомлинського дозволяє зробити висновок, що термін “виховання школярів засобами мистецтва” вміщує в собі специфічну функцію художньо-естетичного виховання підростаючого покоління, яка відіграє важливу роль у формуванні в особистості художнього смаку, розвитку інтересів, здібностей до всіх видів, жанрів мистецтва, а також спонукає її до творчої діяльності. Літературі як мистецтву слова у творчій спадщині В.О.Сухомлинського належить основне значення у навчально-виховному процесі Павлиської середньої школи, а саме: у розвитку творчих здібностей учнів, сприйнятті творів мистецтва; формуванні художнього смаку та естетичного ідеалу; підготовці молодого покоління до свідомого сприйняття значного потоку інформації через різні види мистецтва: музичного, образотворчого, театрального, хореографічного, екранного (кіномистецтво, телебачення). Виховання засобами образотворчого мистецтва реалізовувалося через художньо-практичну творчу діяльність та художню працю, виконання графічних робіт на площині, ліплення виробів, які відтворюють зримий образ навколишнього світу на площині чи в просторі, а саме створення: а) малюнків з пластиліну, глини, гіпсу; малювання, ліплення та інших видів роботи в школі на уроках образотворчого мистецтва;

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ