Виховання саморефлексії у студентів вищих педагогічних навчальних закладів - Автореферат

Незважаючи на окремі теоретичні напрацювання у контексті заявленої проблематики, виховання саморефлексії у студентів вищих педагогічних навчальних закладів не було предметом спеціального психолого-педагогічного вивчення, мало розрізнений та несистемний характер. Наявність окреслених суперечностей, актуальність відповідної проблеми, її важливість для теорії сучасної педагогіки та недостатній рівень розробленості у контексті практичних запитів виховання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Виховання саморефлексії у студентів вищих педагогічних навчальних закладів”. Для розвязання поставлених завдань використано комплекс методів, адекватних досліджуваній проблемі: - теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з метою наступного порівняння та узагальнення різних поглядів учених на досліджувану проблему, уточнення змісту поняття „саморефлексія”, виокремлення психолого-педагогічних аспектів формування саморефлексії, визначення базових теоретико-методологічних засад дослідження, теоретичне моделювання для створення моделі виховання саморефлексії у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; Використано аналіз власного багаторічного досвіду роботи у вищому педагогічному навчальному закладі для виявлення і практичного застосування форм і методів виховання саморефлексії у майбутніх педагогів; Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому: - вперше обґрунтовано та систематизовано педагогічні умови виховання саморефлексії у майбутніх педагогів (удосконалення навчально-виховного процесу, орієнтованого на розвиток мотивації саморефлексії; поетапне формування саморефлексії через творчі форми роботи; забезпечення субєкт-субєктної взаємодії викладача та студентів у процесі виховання саморефлексії; діагностування та корекція розвитку саморефлексії); розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов виховання саморефлексії; визначено критерії, показники та рівні сформованості саморефлексії; розкрито етапи її формування в освітньо-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів;У першому розділі „Виховання саморефлексії у майбутніх педагогів як психолого-педагогічна проблема” на основі теоретичного аналізу розкрито особливості рефлексії педагога в її цілісності та процесуальній логіці, окреслено зміст поняття „рефлексія” у філософському, психологічному та педагогічному аспектах, охарактеризовано значення рефлексії та саморефлексії у контексті формування особистості майбутнього педагога, обґрунтовано субєктну зумовленість саморефлексії як фактора професійного становлення, зясовано особливості формування саморефлексії у звязку з етапами педагогічної діяльності. Загалом можна стверджувати, що у психолого-педагогічній літературі спостерігається різне тлумачення поняття „саморефлексія”; не досить чітко здійснено його розмежування з такими концептами, як „рефлексія”, „самосвідомість”, „самоконтроль”, „самооцінка” та ін. У більшості з них саморефлексія розглядається не як наслідування, пристосування, адаптація субєкта до зовнішніх умов, а як активне формування якостей особистості в діяльності, рушійним механізмом якого виступає постійне подолання внутрішніх суперечностей між наявним рівнем („Я-реальним”) та потенційно можливим рівнем розвитку („Я-ідеальним”) особистості. У другому розділі - „Експериментальне дослідження педагогічних умов виховання саморефлексії у студентів вищих педагогічних навчальних закладів” - представлено модель процесу виховання саморефлексії майбутнього учителя на основі ідей особистісно-орієнтованої педагогіки та психології, розглянута порівнева динаміка становлення майбутнього фахівця як субєкта саморефлексії відповідно до етапів професійної діяльності, описана дослідно-експериментальна робота з активізації та актуалізації саморефлексії, визначені критерії, показники та рівні сформованості її компонентів, розкрито та обґрунтовано педагогічні умови втілення у практичну діяльність моделі виховання саморефлексії у майбутніх педагогів. На основі аналізу теоретичних джерел і виявлення характерних особливостей саморефлексії майбутніх педагогів було виокремлено педагогічні умови, що сприяють її ефективному вихованню: удосконалення навчально-виховного процесу, орієнтованого на розвиток мотивації саморефлексії; поетапне формування саморефлексії через творчі форми роботи; забезпечення субєкт-субєктної взаємодії викладача та студентів у процесі виховання саморефлексії; діагностування та корекція розвитку саморефлексії.Теоретичний аналіз проблеми саморефлексії у філософських, психологічних і педагогічних публікаціях підтверджує її актуальність, практичну значимість і водночас недостатню теоретичну розробленість. Загалом можна констатувати недосконале вивчення умов виховання саморефлексії в межах професійного навчання, відсутність єдиного розуміння її сутності та чіткого методологічного підходу щодо розробки відповідних діагностичних методик; незавершеність психолого-педагогічних досліджень, які передбачають експериментальне обґрунтування змісту

Основний зміст дисертації