Виховання молоді засобами православної духовної музики у закладах освіти України (кінець ХІХ– початок ХХ століття) - Автореферат

Незважаючи на те, що школа в нашій країні відокремлена від церкви і виховання має світський характер, необхідно шукати і розширювати шляхи та засоби їх взаємодії з метою поліпшення морального стану суспільства, піднесення емоційно-естетичної культури молоді, її громадянськості. Поняття “православна духовна музика” розуміється як високопрофесійний церковний хоровий спів культового призначення, що має теологічний зміст, характеризується єдністю слів і мелодії, освітньо-виховними впливами на особистість. Музично-педагогічні аспекти теорії і практики православної духовної музики починають досліджуватися в другій половині ХІХ століття педагогами-методистами О.М. Полотєбнєва та ін., у яких порушуються актуальні проблеми православної духовної музики (співацька освіта, моральний аспект православної духовної музики, професійна підготовка регентів, побут співаків тощо). Таким чином, вибір теми дисертації “Виховання молоді засобами православної духовної музики в освітніх закладах України (кінець ХІХ - початок ХХ століття)” зумовлено відсутністю історико-педагогічних досліджень, де б цілісно аналізувалася православна духовна музика як виховний засіб, а також потребами використання в розвитку державотворчих процесів та реформуванні національної системи освіти одвічного культурно-педагогічного досвіду українського народу, етико-естетичних надбань християнства, зокрема, - православної духовної музики.У першому розділі - “Культурно-освітня та виховна роль православної духовної музики (кінець ХІХ-початок ХХ століття)” - проаналізовано й обґрунтовано історико-педагогічні витоки православної духовної музики в Україні, її виховна сутність. Проведене дослідження свідчить, що Україна відіграла головну роль у становленні, поширенні та збереженні своєрідності православної духовної музики в Російській імперії, а духовні піснеспіви досить міцно вкоренилися в релігійному житті не лише народу, а й коронованих осіб. Аналіз православної духовної музики як досить розвинутої у свій час мистецько-педагогічної галузі дозволив зробити висновок про її виховну сутність, яка полягає в єдності морально-патріотичного змісту тексту й емоційно-естетичної мелодики, несе в собі теологічний зміст і сприяє моральному, естетичному, громадянсько-патріотичному вихованню молоді, має позитивний комплексний вплив на особистість людини, її психофізіологічну, емоційну, інтелектуальну та фізіологічну сфери. У подальшому розвитку виховання молоді засобами православної духовної музики позитивну роль відіграли пять зїздів регентів, які відбулися з 1908 по 1914 рр. На зїздах наголошувалось, що виховання етичних та естетичних якостей молоді засобами православної духовної музики є одним із ефективних шляхів виходу з моральної кризи; стверджувалося, що хоровий церковний спів в Україні став справжньою школою естетичного, морального і громадянського виховання всіх соціальних верств населення. У другому розділі “Основні чинники виховання молоді засобами православної духовної музики” розкрито виховну роль церковного співу в педагогічному процесі початкових закладів освіти (церковнопарафіяльних школах); визначено православну духовну музику як засіб виховання молоді в середніх навчальних закладах (гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах); виявлено вплив загальнонародного церковного співу на формування морально-етичних почуттів молоді в позашкільній діяльності; проаналізовано роль регента хору у вихованні молоді та основні шляхи його професійної підготовки.Авторська періодизація дозволила розкрити позитивний вплив православної духовної музики на розвиток національно-культурних виховних традицій українського народу, на його народнопісенну творчість; виявити визначне місце духовних піснеспівів у становленні хорового мистецтва України, етнодидактики та родинного виховання; довести провідну роль українських співаків і композиторів у розвитку української та російської музично-педагогічних культур. Здійснено цілісний науковий аналіз виховання молоді засобами православної духовної музики досліджуваного періоду; виявлено особливості виховання засобами православної духової музики в початкових церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Обґрунтовано на основі розроблених критеріїв (соціально-економічний стан, розвиток освіти, роль релігії у вихованні) чотири основні етапи процесу виховання молоді засобами православної духовної музики: пропедевтичний (1884-1889 рр.), що характеризується прискореним соціально-економічним розвитком, створенням нових навчальних закладів, розширенням мережі церковнопарафіяльних шкіл (церковний спів стає обовязковою навчальною дисципліною), кількісним зростанням церковних хорів; становлення (1889-1908 рр.), який визначається суперечливістю соціально-економічного розвитку, зміцненням звязків держави і церкви, якісно вищим рівнем хорової справи і виховної діяльності церковнопарафіяльних шкіл, гімназій, учительських семінарій, народних та єпархіальних училищ; активного розвит

Основний зміст дисертації