Виховання культури поведінки у дітей 6-7-го років життя - Курсовая работа

Якщо елементарні норми культурної поведінки не щеплені дітям з раннього років, то пізніше приходиться заповнювати цей пробіл і нерідко проводити більш важку роботу: перевиховувати школярів, у яких укоренилися негативні звички. Відсутність елементарних звичок у дітей утрудняє роботу над вихованням у них більш тонких і складних проявів культурного поведінки: такту, делікатності, невимушеності, добірності манер. Тому з раннього віку необхідно озброїти дітей знаннями правил культурної поведінки, звичками їхнього виконання. Тільки за те поведінки людин може зовсім свідомо відповідати перед суспільством, колективом, іншими людьми, значення якого він може зрозуміти й оцінити з погляду суспільної користі і необхідності. Як відомо,фундамент культури поведінки закладається в молодшому шкільному віці, що визначає подальший гармонійний розвиток особистості і суспільства загалом.Цей вік особливо сприятливий для формування основ культури поведінки: молодші школярі вже здатні сприймати вимоги до своєї поведінки, вони піддатливі зовнішньому впливові, схильні до наслідування, вірять учителю, коли він говорить їм про необхідність виконання моральних норм. В ці роки дитина отримує знання про навколишній світ, у неї починає формуватися певне відношення до людей, до праці, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер.[1, с. 14]У початковій школі діти повинні засвоїти досить великий обсяг знань про основні правила культурної, поведінки І привчитися свідомо виконувати їх. Тому дуже важливо вчити школярів не тільки правилам поведінки, але одночасно і умінню діяти в звязку за правилами, знаходити правильну дію поведінки в нових обставинах спираючись на уже відомі правила. В роботі з дітьми треба вчити їх виконанню правил поведінки в різних ситуаціях, з якими вони зустрічаються найчастіше : у школі, на вулиці, у громадських місцях.Це викликає тривогу вчителів, батьків і громадськості.Часто вчитель привчає дітей до культури поведінки від випадку до випадку. Якщо діти не знають, як треба поводитися в конкретній ситуації, учитель розяснює, демонструє, як треба поводитися, організовує вправи, висуває вимоги, контролює поведінку. Наприклад, діти не знають, що вважається нечемним подавати першим руку, коли вітаєшся з дорослим, чи непристойно сидіти, коли розмовляєш з дорослим, якщо він стоїть.[3, с.41]Учитель, помітивши, які правила невідомі дітям, а іноді і батькам, повинен розповісти про них. Це означає, що вчитель повинен не тільки розповісти їм ті чи іншім правилі, але і продемонструвати, як треба його виконувати.В інших випадках діти знають правила, але не виконують їх. Засвоєння правил поведінки припускає позитивне відношення до них школярів і активне прагнення наслідувати правилам.Важливо домогтися того, щоб вимоги, звязані з виконанням правил культурної поведінки, надходили не тільки від дорослих, але і від самих школярів.У даному розділі було проаналізовано проблему виховання культури поведінки молодших школярів в психолого-педагогічній літературі, також розглянуто зміст роботи з виховання культури поведінки та причини невиконання молодшими школярами правил культурної поведінки. Зниження культурно-морального рівня суспільства загалом зумовлює необхідність створення нових підходів і способів формування культури поведінки особистості, особливо в контексті загальнолюдських цінностей і норм поведінки. Як відомо,фундамент культури поведінки закладається в молодшому шкільному віці, що визначає подальший гармонійний розвиток особистості і суспільства загалом. Отже, в сучасних умовах важливим завданнямвиховання учнів молодшого шкільного віку відповідно до вікових особливостей є формування культури поведінки.Процес формування культури поведінки повинен приваблювати дітей своєю змістовністю та емоційністю, викликати інтерес і активність, заохочувати до аналізу своїх позитивних якостей та недоліків - тільки тоді він набуде дійового характеру в плані морального розвитку. Щодо першої умови - сформованість мотиваційно-потребової сфери особистості школяра у збагаченні уявлень про етикет поведінки та усвідомленні моральних та естетичних норм, прийнятих у суспільстві - під мотиваційно-потребовою сферою особистості розуміється вся сукупність мотивів та потреб, які формуються і розвиваються протягом її життя. Тому головним завданням виховної роботи сучасної школи є формування морально розвиненої, культурної особистості, яка мотивована на реалізацію свого творчого потенціалу в суспільстві, та має за потребу взаємодіяти з членами соціуму на засадах гуманізму та духовності [13, с. Так, наприклад, існують правила поведінки в громадських місцях; службовий етикет; етикет знайомства, привітання, прощання; етикет різних видів спілкування; правила прийому, відвідування гостей, поведінки за столом; етикет стосунків між людьми різного віку, статі, соціального статусу, сімейний етикет. При розгляді культурно-естетичного середовища школи розуміється така співорганізація всіх елементів навчально-виховного процесу, яка формує стиль, ду

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблема виховання культури поведінки молодших школярів в психолого-педагогічній літературі

1.1 Зміст роботи з виховання культури поведінки та напрями виховання культури поведінки молодших школярів

1.2 Причини невиконання молодшими школярами правил культурної поведінки

1.3 Виховання культури поведінки школярів на уроках в початкових класах

Висновки до І розділу

Розділ 2. Форми, методи та засоби виховання культури поведінки учнів

2.1 Педагогічні умови формування культури поведінки у молодших школярів

2.2 Рекомендації по формуванню культури поведінки в учнів молодшого шкільного віку

Список використаних джерел

У даному розділі було проаналізовано проблему виховання культури поведінки молодших школярів в психолого-педагогічній літературі, також розглянуто зміст роботи з виховання культури поведінки та причини невиконання молодшими школярами правил культурної поведінки.

Проблема формування культури поведінки підростаючого покоління є однією з головних на сучасному етапі розвитку людства. Зниження культурно-морального рівня суспільства загалом зумовлює необхідність створення нових підходів і способів формування культури поведінки особистості, особливо в контексті загальнолюдських цінностей і норм поведінки. Як відомо,фундамент культури поведінки закладається в молодшому шкільному віці, що визначає подальший гармонійний розвиток особистості і суспільства загалом. Отже, в сучасних умовах важливим завданнямвиховання учнів молодшого шкільного віку відповідно до вікових особливостей є формування культури поведінки. Соціальні, економічні та інші проблеми сучасного суспільства впливають на особистісний розвиток і поведінку покоління школярів. Формування культури поведінки школярів досліджували сучасні педагоги й психологи Т. Куниця, І. Сіданич, Е. Слесик, Г. Товканець.

Зміст роботи з учнями початкових класів по вихованню у них культури поведінки визначається умовами шкільного життя, більш широкими, порівняно з дошкільним віком, її можливостями. Тому за своїм змістом робота може проводитися по таких основних напрямках: ознайомлення з правилами поведінки у школі; правилами особистої гігієни та охайності; правилами спілкування з людьми; правилами поведінки вдома, на вулиці та у громадських місцях, правилами поведінки у гостях та ін.