Особливості розвитку молодших школярів, принципи ігрової діяльності у вихованні. Формування навичок суспільної поведінки та аналіз розумової діяльності, визначення психологічної зрілості особистості, виховання почуттів, переконань, моральних ідеалів.
З 6 або 7 років (в залежності від психологічної готовності) дитина починає ходити до школи. Соціальне оточення дитини молодшого шкільного віку розширюється: в ньому зявляються однокласники та вчитель. В умовах нової провідної діяльності (навчання) потрібно дотримуватись нових форм поведінки, тому взаємини з дорослими перебудовуються. Вчитель для молодшого школяра є авторитетом, а взаємодія у навчанні відбувається через оцінку. Становлення особистості юного школяра здійснюється під впливом нових взаємин з дорослими (вчителями) і ровесниками (однокласниками), нових видів діяльності (навчання) й спілкування, залучення в систему колективів (класного, загальношкільного).Основні закономірності процесу розвитку такі: По-перше, поступальний характер, коли пройдені вже щаблі ніби повторюють відомі риси, властивості нижчих, але повторюють їх на більш високій базі. По-друге, розвиток характеризується неповоротністю, тобто не копіюванням, а рухом на новому рівні, на новому витку спіралі, коли реалізуються результати попереднього розвитку. По-третє, розвиток являє собою єдність протилежностей, що борються та є внутрішньою рушійною силою процесу розвитку. Власне, розвязання внутрішніх протиріч і приводить через стрибок до нового етапу розвитку, переводячи його на новий виток і спіралі, за взаємозалежності та нерозривного звязку всіх боків розвитку». Соціальні зміни в людині передбачають її активне опанування соціальним досвідом і перехід його у внутрішній світ, усвідомлену активну участь людини в суспільно корисній діяльності та виконання певних соціальних ролей.З 6 років у дітей наступає період рівномірного росту, який триває пересічно до 9 років у дівчаток і до 11 - у хлопчиків. Кістково-сполучний апарат молодших школярів відзначається гнучкістю, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. До 12 років триває окостеніння фаланг пальців руки, а окостеніння запястя завершується в 10-13 років. Важливо враховувати те, що у молодших школярів посилюється розвиток рухового апарату, що обумовлює надмірну рухливість дітей цього віку і зважати на їх прагнення бігати, лазити, плавати тощо, памятаючи, що розвиток моторики дітей звязаний не тільки з фізичним, а й розумовим розвитком підростаючої особистості. Якщо не врахувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не виправити їх пози, то це може призвести до підвищення очного тиску, до нечіткості зображень на сітківці й до виникнення короткозорості виборі методів навчання, і навпаки, від якості виховання залежить інтенсивність розвитку дитини.У сучасних умовах розвитку нашого суспільства, його значних соціально-економічних трансформацій здатність людини до творчості набуває особливого звучання. Особливості творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку полягають у необхідності поєднання закономірностей і специфіки процесу творчості з віковими особливостями дітей певного віку, зі специфікою організації навчально-виховного процесу в початковій школі та дидактичними вимогами до означеного процесу, з необхідністю забезпечення наступності у загальному розвитку дитини на рівні молодшого школяра. Особливу увагу потрібно звернути на такі моменти: організувати спостереження (акцентувати увагу молодших школярів на суттєвому, новому, оригінальному); стимулювати творчу уяву (яскраве сприйняття світу, емоційність); розвинути потребу творчості (атмосфера престижності творчого процесу - придумати казку, загадку, риму, знайти цікаве в природі); підтримати позитивні емоції (дозволити дитині отримати почуття задоволення від власної творчої праці, особистих досягнень); виховувати вольові риси характеру (самостійність, сміливість, наполегливість, рішучість, цілеспрямованість, здатність до ризику); спрямувати будь-який вид діяльності, який має елементи творчості.Термін «виховання» вживається в педагогічній науці в чотирьох значеннях: - у широкому соціальному, йдеться про виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить в собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціального середовища, а й деформуватися, або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, «робити саму себе»; у вузькому педагогічному, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога (наприклад, класного керівника в школі, куратора в вищому навчальному закладі), щоб досягти певної мети в студентському колективі; у гранично вузькому, коли педагог або батько вирішують конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання (наприклад, у юнака прагнуть виховати чесність, ввічливість). Процес виховання є двостороннім (обовязкова взаємодія (вихователя і вихованця), цілеспрямованим (наявність конкретної мети), багатогранним за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу вихованця, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним (у вихованні канікул бути не може), тривалим у часі (людина виховується все життя). Дитина приходить до школи з величезним прагн
План
План
Вступ
1. Особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку
2. Анатомофізіологічні особливості
3. Особливості творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку
4. Особливості психологічного виховання молодших школярів
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы