Видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки і стан системного імунітету у хворих на гепатит А - Автореферат

Її актуальність визначається повсюдним поширенням ГА (особливо серед працездатного населення), відсутністю чіткої тенденції до зниження захворюваності, доступних засобів експрес-діагностики і специфічної профілактики, можливим розвитком ускладнень і несприятливих наслідків та значними соціально-економічними збитками, що завдаються суспільству та державі (Львов Д.К., 1997; Лобзин Ю.В., Жданов К.В., Волжанин В.М., 1999; Солонина О.М., 2000; Возіанова Ж.І., 2001; Бобильова О.О. та ін., 2001; Карцев А.Д., Блохин К.В., 2001; Koff R.S., 1998). Це зумовлено зміною середовища проживання мікроорганізмів у товстій кишці внаслідок порушень функціонального стану печінки, жовчовиділення, морфофункціональних розладів шлунку, підшлункової залози і кишок, порушень секреторно-ферментативної діяльності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (Куваева И.Б., 1976; Андрейчин М.А., 1984; Шутова И.В., 1987). Мета дослідження - удосконалити критерії прогнозування тяжкості перебігу ГА з врахуванням стану мікроекології ПТК та підвищити ефективність патогенетичної терапії хворих на ГА за допомогою сучасних бактерійних препаратів на підставі виявлених взаємозвязків між змінами видового складу і популяційного рівня кишкової мікрофлори та імунного статусу. Вивчити видовий склад і популяційний рівень мікрофлори ПТК у хворих на ГА в залежності від тяжкості перебігу захворювання. Встановлені зміни у видовому складі, популяційному рівні мікрофлори ПТК та клітинній і гуморальній ланках імунітету, неспецифічному протиінфекційному захисті хворих з різним перебігом ГА, можуть використовуватись як додаткові критерії прогнозування тяжкості перебігу хвороби та контролю за ефективністю лікування.Обстежено 131 хворого на жовтяничну форму ГА віком від 15 до 54 років: 61 (46,56%) чоловіка і 70 (53,44%) жінок, що перебували в інфекційному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні в період 1999-2003 рр. Найбільш чисельні групи становили хворі віком від 15 до 35 років (83,97%). Діагноз ГА встановлювали на підставі клініко-епідеміологічних даних: наявності контакту з хворим на ГА (16,03% випадків), вживання неперевареної води або немитих овочів та фруктів (83,97% випадків), циклічного розвитку хвороби з виникненням характерних синдромів у переджовтяничному періоді та в періоді розпалу хвороби; результатів біохімічного обстеження: збільшення вмісту білірубіну в крові з переважанням прямої фракції, підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛАТ), змін показників тимолової та сулемової проб; наявності гострофазових антитіл до ГА (anti-HA(IGM)) та відсутності маркерів ГВ, ГС і ГД при серологічному дослідженні. Легкий перебіг ГА спостерігався в 45 хворих (34,35%), середньотяжкий - у 84 (64,12%), тяжкий - тільки в 2 хворих (1,53%). Кожна група була поділена на дві підгрупи відповідно перебігу захворювання: підгрупу А - хворих з легким перебігом та підгрупу Б - хворих з середньотяжким перебігом ГА. Для характеристики імунологічного статусу практично здорових осіб та хворих на ГА використовували наступний комплекс показників: 1) лейкоцитарну формулу загального аналізу крові, абсолютну (·109 клітин/л) та відносну (%) кількість субпопуляцій Т-і В-лімфоцитів, а також розрахункові індекси (лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛ), індекс алергізації (ІА), імунорегуляторний (ІРІ), лейко-Т-клітинний (ЛТІ), лейко-В-клітинний (ЛВІ) індекси), що характеризують кількісний склад імунокомпетентних клітин; 2) функціональну активність поліморфноядерних лейкоцитів крові (ФА), фагоцитарне число (ФЧ), спонтанний і стимульований тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), а також його резерв, що характеризують фагоцитарну систему неспецифічного протиінфекційного захисту організму; 3) концентрацію сироваткових імуноглобулінів класів М, G та А (IGM, IGG, IGA), рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), а також розрахункові індекси відносно імуноглобулінів основних класів (IGM/В-лімфоцити, IGG/В-лімфоцити, IGA/В-лімфоцити, IGM IGG IGA/В-лімфоцити), що характеризують функціональну активність В-лімфоцитів.У дисертаційній роботі поглиблено уявлення про видовий склад і популяційний рівень мікрофлори товстої кишки, стан системного імунітету та їх взаємозвязок при ГА, що патогенетично обґрунтовує доцільність включення пробіотиків (біфіформу та біоспорину) в склад комплексної терапії хворих на це інфекційне захворювання. З появою жовтяниці в клінічній картині ГА основними були такі субєктивні розлади, як загальна слабкість (71,76%), порушення апетиту (74,81%), нудота (50,38%), відчуття дискомфорту та біль у животі (79,39%). У всіх обстежених хворих на ГА виявлено якісний та кількісний дисбаланс мікрофлори товстої кишки з розвитком дисбактеріозу або дисбіозу І-IV ступеня. Дисбактеріоз встановлено у 73,28% пацієнтів (у тому числі ешерихіозної етіології - у 42,71%), тоді як дисбіоз - у 26,72% хворих. Вираженість змін мікрофлори товстої кишки в обстежених хворих відповідає тяжкості ГА: дисбактеріоз та дисбіоз товстої кишки І-ІІ ступеня встановлено в

Основний зміст роботи