Аналіз підходів до класифікації злочинів, що вчиняються з двома формами вини. Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів. Дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу на предмет визначення злочинів.
Аннотация к работе
Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів, на підставі якого здійснено дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України на предмет вичерпного визначення злочинів, які можуть бути вчинені з двома формами вини. Предложен прикладной подход к классификации рассматриваемой группы преступлений, на основании которого осуществлено исследование раздела II Особенной части Уголовного кодекса Украины на предмет исчерпывающего определения преступлений, которые могут быть совершены с двумя формами вины. З огляду на відсутність у законі про кримінальну відповідальність визначення злочинів, які вчиняються з двома формами вини, а також беручи до уваги абсолютну відсутність навіть згадки про існування видів злочинів, субєктивна сторона яких не може бути повністю охоплена ані умислом, ані необережністю, особливого значення в цьому контексті набувають теоретичні пошуки, які б дали змогу на доктринальному рівні визначити підходи до застосування Кримінального кодексу (далі - КК) України в тих випадках, коли вчинене суспільно небезпечне діяння передбачає поєднання різних форм вини. Значну роль у цьому процесі відіграє питання класифікації аналізованої групи злочинів, оскільки дає змогу певним чином їх систематизувати та визначити співвідношення таких злочинів, по-перше, стосовно злочинів, які вчиняються винятково з однією формою вини, по-друге, стосовно інших злочинів, які вчиняються з двома формами вини. Шевченко в цьому контексті пропонує виокремлювати три групи випадків поєднання різних форм вини, для позначення яких, на думку вченого, необхідно використовувати різні терміни: першу групу становлять одиничні ускладнені злочини, формула субєктивного змісту в яких може бути записана як «умисел необережність» (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть), для позначення якої пропонується використовувати термін «подвійна форма вини»; друга група - делікти, у яких психічне ставлення винного до похідного наслідку може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини (доведення до самогубства або замаху на самогубство особи, що є наслідком жорстокого з нею поводження), для позначення якої використовується термін «складна форма вини»; третя група - злочини з альтернативно викладеними похідними наслідками, які можуть наставати одночасно, за яких щодо одних наслідків психічне ставлення характеризується умисною формою вини, а щодо інших - необережною.
Список литературы
1. Дудоров О.О. Кримінальне право : [навчальний посібник] / О.О. Дудоров, М.І. Хавронюк ; за заг. ред. М.І. Хавронюка. - К., 2014. - 944 с.
2. Бабанін С.В. Змішана форма вини у кримінальному праві України / С.В. Бабанін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2014. - № 2. - C. 186-192.
3. Козельская Н.Л. К вопросу о преступлениях с двумя формами вины / Н.Л. Козельская // Наука и современность. - 2010. - С. 263-268. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka.RU/article/n/k-voprosu-o-prestupleniyah-s- dvumya-formami-viny.
4. Шевченко Є.В. До питання змісту і співвідношення понять «змішана», «подвійна» і «складна форма вини» в кримінальному праві / Є.В. Шевченко // Проблеми законності. - 2011 - № 115. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-soderzhaniya-i- sootnosheniya-ponyatiy-smeshannaya-dvoynaya-i-slozhnaya- forma-viny-v-ugolovnom-prave-1.
5. Пинаев А.А. Уголовное право Украины. Общая часть / А.А. Пинаев. - Х. : Харьков юридический, 2005. - 664 с.