Аналіз підходів до класифікації злочинів, що вчиняються з двома формами вини. Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів. Дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу на предмет визначення злочинів.
Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів, на підставі якого здійснено дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України на предмет вичерпного визначення злочинів, які можуть бути вчинені з двома формами вини. Предложен прикладной подход к классификации рассматриваемой группы преступлений, на основании которого осуществлено исследование раздела II Особенной части Уголовного кодекса Украины на предмет исчерпывающего определения преступлений, которые могут быть совершены с двумя формами вины. З огляду на відсутність у законі про кримінальну відповідальність визначення злочинів, які вчиняються з двома формами вини, а також беручи до уваги абсолютну відсутність навіть згадки про існування видів злочинів, субєктивна сторона яких не може бути повністю охоплена ані умислом, ані необережністю, особливого значення в цьому контексті набувають теоретичні пошуки, які б дали змогу на доктринальному рівні визначити підходи до застосування Кримінального кодексу (далі - КК) України в тих випадках, коли вчинене суспільно небезпечне діяння передбачає поєднання різних форм вини. Значну роль у цьому процесі відіграє питання класифікації аналізованої групи злочинів, оскільки дає змогу певним чином їх систематизувати та визначити співвідношення таких злочинів, по-перше, стосовно злочинів, які вчиняються винятково з однією формою вини, по-друге, стосовно інших злочинів, які вчиняються з двома формами вини. Шевченко в цьому контексті пропонує виокремлювати три групи випадків поєднання різних форм вини, для позначення яких, на думку вченого, необхідно використовувати різні терміни: першу групу становлять одиничні ускладнені злочини, формула субєктивного змісту в яких може бути записана як «умисел необережність» (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть), для позначення якої пропонується використовувати термін «подвійна форма вини»; друга група - делікти, у яких психічне ставлення винного до похідного наслідку може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини (доведення до самогубства або замаху на самогубство особи, що є наслідком жорстокого з нею поводження), для позначення якої використовується термін «складна форма вини»; третя група - злочини з альтернативно викладеними похідними наслідками, які можуть наставати одночасно, за яких щодо одних наслідків психічне ставлення характеризується умисною формою вини, а щодо інших - необережною.
Список литературы
1. Дудоров О.О. Кримінальне право : [навчальний посібник] / О.О. Дудоров, М.І. Хавронюк ; за заг. ред. М.І. Хавронюка. - К., 2014. - 944 с.
2. Бабанін С.В. Змішана форма вини у кримінальному праві України / С.В. Бабанін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2014. - № 2. - C. 186-192.
3. Козельская Н.Л. К вопросу о преступлениях с двумя формами вины / Н.Л. Козельская // Наука и современность. - 2010. - С. 263-268. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka.RU/article/n/k-voprosu-o-prestupleniyah-s- dvumya-formami-viny.
4. Шевченко Є.В. До питання змісту і співвідношення понять «змішана», «подвійна» і «складна форма вини» в кримінальному праві / Є.В. Шевченко // Проблеми законності. - 2011 - № 115. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-soderzhaniya-i- sootnosheniya-ponyatiy-smeshannaya-dvoynaya-i-slozhnaya- forma-viny-v-ugolovnom-prave-1.
5. Пинаев А.А. Уголовное право Украины. Общая часть / А.А. Пинаев. - Х. : Харьков юридический, 2005. - 664 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
