Теоретичні основи заходів процесуального примусу з юридичної та наукової сторін. Дослідження сутності, правової природи, особливостей та процесуального порядку застосування визначених законодавством запобіжних та окремих заходів процесуального примусу.
Слідчий суддя, суд накладає на особу грошове стягнення, якщо встановить, що: - особа не виконала покладений на неї процесуальний обовязок; За результатами клопотання про скасування грошового стягнення слідчий суддя, суд приймає одне з таких рішень: - скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно; Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом-це захід забезпечення кримінального провадження який здійснюється шляхом вилучення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою службовою особою документів, які посвідчують користування спеціальним правом, та тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні цим правом з метою припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням[5]. 208 КПК порядку, зобовязана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Арешт майна-це тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно чи заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку (ч.1 ст.Заходи процесуального примусу застосовуються для забезпечення виконання кримінально-процесуальних функцій та своїх процесуальних обовязків свідками, потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, експертами та іншими субєктами. Примус може полягати у фізичному, матеріальному або моральному (психологічному) впливі держави в особі державного органу на субєктів кримінального процесу. Заходи процесуального примусу застосовуються тільки в разі, якщо авторитету закону і переконання в необхідності виконання приписів норм права недостатньо.
Вывод
Заходи процесуального примусу застосовуються для забезпечення виконання кримінально-процесуальних функцій та своїх процесуальних обовязків свідками, потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, експертами та іншими субєктами.
Примус може полягати у фізичному, матеріальному або моральному (психологічному) впливі держави в особі державного органу на субєктів кримінального процесу.
Заходи процесуального примусу застосовуються тільки в разі, якщо авторитету закону і переконання в необхідності виконання приписів норм права недостатньо.
Заходи процесуального примусу поділяють на запобіжні заходи та заходи забезпечення кримінального провадження
Заходи процесуального примусу не є кримінально-правовими санкціями і не повязані з визнанням особи винною у вчиненні злочину.
Вони є гарантією ефективного функціонування кримінального процесу.
Підстави до застосування запобіжних заходів складаються із двох елементів: 1) даних про негативну поведінку обвинуваченого,що загрожує балансу можливостей сторін; 2) даних, що вказують на можливість продовження такої поведінки в майбутньому.
Застосування заходів кримінально-процесуального примусу здійснюються за певними правилами, які мають щодо них загальний характер.
Ці заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
До обвинуваченого або підозрюваного може бути вжито тільки один із вказаних заходів.
Чинна система заходів кримінально-процесуального примусу забезпечує можливість ситуативного підходу до їх застосування в практиці досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ. процесуальний примус право законодавство
Список литературы
1.Конституція України // ВВР - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. // Офіційний вісник України. - 2012. - № 37. - Ст. 1370
3.Кримінально-процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. В.Т. Маляренка, Ю.П. Аленіна. Х., 2008. 944 с.
4.Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26.
5. Кримінально-процесуальне право України: підручник /за заг ред. Ю.П. Аленіна. Х., 2009. 816 с.
6. Науковий вісник національної академії внутрішніх справ, № 1, 2013
7. Часопис Академії адвокатури України - #19 (2’2013)
8. Юридичний часопис національної академії внутрішніх справ, № 1, 2013
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
