Визначення видів усного спілкування, а також аспектів їх використання. Розгляд специфіки словесної організації ділового монологічного мовлення, поняття культури спілкування та мовного етикету. Описання підготовки до телефонної розмови, публічного виступу.
Мова в її конкретному виявленні як засіб спілкування називається мовленням. Мовлення існує в усній і писемній формах (різновидах). Усне мовлення - це звукове мовлення, яке широко використовує позамовні засоби спілкування: жести, міміку та ін., що надають висловлюванню відтінок переконливості й емоційності. В усному мовленні вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми. Синтаксична будова усного мовлення характеризується тим, що в ньому здебільшого вживаються прості речення, часто неповні.Зважаючи на функціональні особливості, характер контакту мовця зі слухачами, форми монологічного мовлення систематизують: - за функціональним критеріями, наприклад, монолог публіцистичний, судовий, виробничо-службовий, науковий, навчальний; Усне ділове монологічне мовлення з усіма його функціональними різновидами характеризується специфікою словесної організації, яка підпорядковується позамовним факторам та узгоджується із загальними етичними вимогами ділового спілкування. Діяльність людини, професія якої повязана з постійним виголошенням промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури мовлення та спілкування в цілому. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри усного публічного монологічного мовлення: доповідь, промова, виступ, повідомлення. Ділова доповідь - виклад інформації і шляхів розвязання різних окремих практичних питань життя і діяльності певного колективу, організації-Своєрідним різновидом ділової доповіді можна вважати звітну доповідь, у якій робиться повідомлення про результат усієї роботи за певний період, тобто повідомляється не про одну чи декілька ділянок роботи, а про всю діяльність.Підготовка до ділової телефонної розмови готуючись до телефонної розмови, роблять позначку в календарі, коли планується розмова, з ким і на яку тему. Запитання й прохання формулюються тактовно та люб’язно: «Чи не могли б Ви запросити до телефону...?», «Будь ласка, покличте...», «Чи можу я поговорити з ...?» Коли людина говорить по телефону, єдиним засобом виразити себе є її голос. Інформація, яку Ви диктуєте, повинна бути такою: назва фірми, кому призначене повідомлення, Ваші імя, прізвище, суть справи, дата (можливо, Ваш абонент буде прослуховувати повідомлення після кількаденного відрядження), час, свій номер телефону; Якщо співробітника, якого просять до телефону, немає на місці, а питання, яке порушує адресат, може вирішити інший співробітник, потрібно запросити його або дати відповідний номер телефонуДіловий стиль - це сукупність язикових засобів, функція яких - обслуговування сфери офіційно-ділових відносин, тобто відносин, що виникають між органами держави, між організаціями або усередині них, між організаціями й приватними особами в процесі їх виробничої, господарської, юридичної діяльності. Сучасна людина повинна володіти наукою ділових відносин, уміти встановлювати й підтримувати цивілізовані відносини з людьми, переборювати протиріччя, дозволяти конфлікти, брати на себе якщо буде потреба роль посередника, повинен уміти обертати свою діяльність у благо інших людей, а також своєї роботи, своєї справи.
План
ЗМІСТ
Anooi
?ica?e 1. Aeae oniiai ni?eeoaaiiy, eiai eoeuoo?a e iiaiee aoeeao
?ica?e 2 . Aaye? aeae ?iciia oa i?aaioiaea ai ?o aeei?enoaiiy
Розділ 3 Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
Aeniiaee
Nienee aeei?enoaieo a?a?ae
ВСТУП
Вывод
Діловий стиль - це сукупність язикових засобів, функція яких - обслуговування сфери офіційно-ділових відносин, тобто відносин, що виникають між органами держави, між організаціями або усередині них, між організаціями й приватними особами в процесі їх виробничої, господарської, юридичної діяльності. Таким чином, сфера застосування ділової мови може бути в принципі представлена як широка мережа актуальних офіційно-ділових ситуацій і як набір відповідних жанрів документів.
Специфічною особливістю ділового спілкування є його регламентованість, тобто підпорядкованість установленим правилам і обмеженням. Ці правила визначаються типом ділового спілкування, формою, ступенем офіційності, конкретними цілями й завданнями, які коштують перед що спілкуються, а також національно-культурними традиціями й нормами поводження.
Сучасна людина повинна володіти наукою ділових відносин, уміти встановлювати й підтримувати цивілізовані відносини з людьми, переборювати протиріччя, дозволяти конфлікти, брати на себе якщо буде потреба роль посередника, повинен уміти обертати свою діяльність у благо інших людей, а також своєї роботи, своєї справи.
Отож аналізуючи проведену роботу, автор може сказати що головної мети було досягнуто. Автор визначив головні види усного спілкування, розібрався з усіма аспектами використання цих видів. Переглянув та навчився користуватися ними у житті.
Список литературы
Oaa?oe N. A. Oe?a?inuea a?eiaa iiaeaiiy: Iaa?. iin?aiee. - E.: E?oa?a, 2000. - 480 n0.
Iioaeei I. ?. Oai??y ? i?aeoeea a?eiaiai iiaeaiiy: Iaa?. iin?aiee.- E.: IAOI, 1999.- 132 n.- A?ae?ia?.: n. 129.
Iiiia?ao?y ?.?eoeoaiea “Oe?a?inuea iiaa ia e?iaa?noe?i?e ea?o? na?oo”.
Ee?a \\ Iaoeiaa aoiea. - 1990.
I??ao?anueee A. I??aoi??i? aca?ieie // I?aaa E?aeie. - Oa?e?a, 2001.
