Історія вивчення роду Juno, морфології, феноритміки і біометричних показників. Таксономічний, екологічний, ареалогічний аналіз з метою з"ясування динаміки ареалу. Методи збереження біологічного різноманіття видів. Цінність юнон як природного біоресурсу.
При низкой оригинальности работы "Види роду Juno Tratt (Iridaceae) флори середньої Азії і Казахстану та перспективи введення їх в культуру в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На сьогоднішній день збереження біологічного різноманіття природних флор як in situ, так і ex situ вже стало глобальною проблемою, але актуальним лишається питання збагачення рослинних ресурсів новими групами корисних рослин. До такої ресурсної групи рослин належить рід Juno Tratt., види якого, особливо стенотопні, є цінними декоративними рослинами . Гришка НАН України в рамках НДР “Разработка научных основ охраны и рационального использования эндемов, реликтов, редких и исчезающих видов флоры СССР, интродуцированных в ЦРБС АН УСССР” (№ 80015984);“Вивчення питань біології індивідуального розвитку (онтогенезу) рослин природних флор ex situ “та у відділі цитофізіології та клітинної біології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України в рамках НДР “Збереження спадкоємної плазми видів світової флори та флори України, перспективних для біотехнологічних досліджень” (№ 2, фундаментальна, є Національним надбанням, Постанова БВЗБ від 27.02.95 р.); “Пошук нових фізіологічно активних речовин з використанням банку зародкової плазми in vitro” (№ 2, пошукова). Метою нашої роботи було вивчити видовий склад, поширення і еколого-біологічні особливості роду Juno Tratt. в природі, з”ясувати питання охорони генофонду в рамках програми “Збереження біологічного різноманіття рослинного світу”, а також накреслити перспективи введення юнон в культуру в Україні. Для досягнення цієї мети ми вирішували такі завдання: проаналізувати історію вивчення роду Juno, морфологію, феноритміку, біометричні показники та уточнити таксономічний статус роду провести таксономічний, екологічний та ареалогічний аналіз з метою з”ясування динаміки ареалу та його відповідності сучасним умовам вдосконалити існуючі методи збереження біологічного різноманіття видів взагалі і роду Juno ex situ зокрема з метою розмноження ендемічних, рідкісних та зникаючих видів науково обгрунтувати цінність юнон як природного біоресурсу і накреслити перспективи їх використання в Україні.Історію вивчення роду ми розглядаємо з часів К.Ліннея, коли він у 1753 році в “Species Plantarum” описав Iris persica з Персії (Каппадоція). Він же (Trattinnick, 1817) описує ліннеєвський вид I.persica як типовий для роду Juno і в цей же час виділяє юнони у самостійний рід Juno родини Iridaceae. Наприклад, у заснований ним рід Neubeckia ввійшли види, які зараз за сукупністю ознак належать до роду Juno. В межах цього видання автор зробив спробу розібратися в різноманітті видів роду Iris, підтвердив родову самостійність юнон на основі оригінальних даних, а також уточнив видовий склад роду. За його даними рід Юнона нараховує 32 види, які він поділяє на три секції: Physocaulon, Acanthospora та Juno.Цибулини мають різні розміри та масу в залежності від виду, віку та умов зростання; величина їх варіює від 2,5 до 6-7 см у довжину. Біометричні дослідження показали, що види, які мають найбільшу масу цибулин (J.vicaria, J.warleyensis), зустрічаються майже у всіх висотних поясах. Значна увага нами приділялась вивченню насіннєвої продуктивності юнон як у природі, так і в умовах культури (1983-1999), оскільки при переселенні рослин здатність утворювати повноцінне насіння є проявою життєздатності виду у нових для нього умовах існування. Доказано, що найвищим показником відрізняється юнона орхідна, як у природних умовах, так і в культурі. Нами встановлено, що юнони в умовах культури (Київ) в цілому зберігають свої біологічні властивості, тобто залишаються рослинами з весняним періодом цвітіння, хоча деякі види істотно змінюють властиву їм ритміку.Об”єктами наших досліджень були види, ареал яких знаходиться в межах Середньої Азії та Казахстану. Наступну за кількістю складає група комбінованих Тяньшансько-паміроалайських типів ареалів, яка представлена 7 видами, 2 серед яких є ендемами. Тяньшанська група ареалів має у своєму складі 5 видів, з яких 4 є ендемами. Визначення та аналіз типів ареалів, вперше виконані нами, дали змогу підтвердити ендемізм 11 видів, а також виділити 10 нових для цієї території ендемів. Відносно зменшення кількості видів, провінції можна розташувати слідуючим чином: Туранська - 15, Південно-Туркестанська гірська - 14, Туркмено-Іранська гірська - 6, Центрально-Казахстанська - 3, Джунгаро-Тяньшанська гірська - 2, Центрально-Тяньшанська високогірна - 2, Паміро-Тібетська-1.Зазначено, що темпи розвитку промислових підприємств та сільського господарства, широкий розмах господарського освоєння територій приводять до змін у екологічній рівновазі, в результаті чого виникає небезпека зубожіння видового складу флори. Підкреслено, що збереження біорізноманіття є одним з пріоритетів сучасного етапу розвитку суспільства, який характеризується формуванням нового світогляду на навколишнє середовище. Відмічається, що на сьогоднішній день існують різні методи збереження біологічного різноманіття видів природних флор: in situ (природні умови зростання); ex situ (за межами природнього ареалу виду); методом in vivo - живі колекції рослин; in vitro - живі колекції рослин на штучному се
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы