Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах - Дипломная работа

Міністерство освіти i науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва i дизайну та методики їх викладання ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: „Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах” Виконала: Студентка факультету ПВПК Групи 33 Конська О. П. Науковий керівник: Пацалюк І.І. Тернопіль - 2008 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 2.1 Суть, мета і завдання позакласної роботи з образотворчого мистецтва у початковій школі 2.2 Особливості образотворчої діяльності молодших школярів у позашкільній роботі Висновки з розділу 2 РОЗДІЛ 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ТА МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ 3.1 Методика роботи з дітьми в умовах позашкільної та позакласної діяльності педагога 3.2 Гурткова робота з образотворчого мистецтва у школі Висновки з розділу 3 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП За умов розбудови, демократизації та докорінної трансформації суспільства усвідомлення загрози, яка криється в бездуховності, емоційної недорозвиненості людей і юнацтва, низького рівня креативності, виникає нагальна потреба пошуку нових та нетрадиційних форм роботи в процесі навчально-виховної діяльності та пошуку особливих засобів впливу на духовність особистості. Серед останніх у загальному русі за гуманізацію системи освіти поступово зростає роль мистецтва. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі. В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвиткові були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвиткових завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості індивіда, що й визначає ступінь включення учнів у глобальні культурогенні процеси. З огляду на викладене мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як: розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Більшість наших дітей відвідує дитячі садки, де заняття образотворчим мистецтвом є обов’язковим. На жаль, відвідування дітьми гуртків та студій, є нечисленним. Все це сприяє розвиткові творчих здібностей дитини, розширенню її знань та умінь в царині образотворчого мистецтва, формуванню таких духовних новоутворень як естетичний смак, естетичний світогляд, доброзичливе ставлення до прекрасного як у мистецтві, так і у житті. Зокрема ця проблема висвітлена в працях Виноградової Н., Білецького П., Чарнецького Я., Сухомлинського В., Кириченка Н., Ельконіна Д. та інших. Мета дослідження - визначити теоретичні та практичні аспекти вивчення образотворчого мистецтва в позакласній та позашкільній роботі, її особливості, ефективність та доцільність в початковій школі. Позашкільна робота - освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. До основних напрямів позакласної та позашкільної освіти відносять: - соціокультурний, який передбачає допомогу дитині у визначенні свого статусу як особистості через включення її в систему соціальних відносин, зростання її престижу і авторитету, виховання різних соціальних ролей, раннє залучення до участі у розвязанні різних соціальних проблем - трудових, соціально-політичних, моральних; - художньо-естетичний - забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку та самовиховання, формування ї художньо-естетичної культури засобами кращих національних і освітньо-культурних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу; - дослідницько-експериментальний - передбачає включення дітей і підлітків у науково-дослідницьку, пошукову діяльність, поширення наукових знань та їх перетворення в інструмент творчого перетворення в інститут творчого освоєння світу; - науково-технічний - спрямований па формування у дітей техніко-технологічних знань, розширення їх політичного світогляду, задоволення потреб юної особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики та компютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідної діяльності, реалізації здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, новинок технічного моделювання, конструювання тощо: - дозвілево-розважальний - передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування з однолітками різної форми ігрової та дозвілево-розважальної діяльності, поліпшення психічного здоровя, зняття фізичної та психологічної напруги; - еколого-природній - забезпечує оволодіння з