Види нормативно-правових актів - Курсовая работа

Курсова робота З дисципліни: «Теорія держави й права» на тему: «Види нормативно-правових актів» ПЛАН Вступ 1. Класифікація нормативно правових актів за різними критеріями 2.1 Класифікація за юридичною силою 2.1.1 Закони 2.1.2 Підзаконні нормативно-правові акти 2.1.3 Міжнародні договори 2.2 Класифікація за дією нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб 3. Система законодавства України: теперішній стан та шляхи вдосконалення Висновок Список використаної літератури ВСТУП Нормативно-правовий акт є основною, а іноді єдиною формою (джерелом) права для багатьох держав із континентальною або романо- німецькою моделлю правової системи. Поширеність саме цієї форми права може бути пояснена можливістю чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст юридичних приписів та швидко довести до відома зацікавлених субєктів зміст нормативних приписів. На нашу думку, найбільш вдалим є поняття, запропоноване В.О. Котюком, який визначає його як юридичний документ, який має загальнообовязковий характер, прийнятий компетентними державними органами, підтримується і охороняється державною владою від порушень, направлений на регулювання суспільних відносин і охорону соціальних цінностей. Нормативно-правові акти слід відрізняти від інших формально схожих (але не правових) актів, що містять типові нормативні Розпорядження, виражені в документально-письмовій формі (установчі документи політичних партій, різноманітні акти суспільно-політичних рухів і громадських організацій, інструкції по користуванню електронною технікою, побутовими приладами і т.д.). До нормативного правового акта як офіційного письмового документа ставляться відповідні вимоги. Засвідчення (скріплення підписом) офіційних текстів нормативних актів в Україні здійснюється щодо законів України - Президентом України, постанов Кабінету Міністрів - премєр-міністром України, рішень органів місцевого самоврядування - головами місцевих рад. Так, нормативні правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що торкаються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, реєструються в Міністерстві юстиції України. В Україні створено Єдиний державний реєстр нормативних актів, до якого включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, в тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зареєстровані в Міністерстві юстиції, нормативні акти Національного банку, міжнародні договори України. Згідно з Конституцією України (ст. 92) тільки законами визначаються права, свободи, обовязки людини і громадянина, правовий режим власності, територіальний устрій України, організація і порядок проведення виборів і референдумів, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи місцевого самоврядування, судоустрій, основи цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними чи дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них та ін.;[4] в) містять первинні юридичні норми, є базою поточної правотворчості; г) мають вищу юридичну силу щодо усіх інших нормативних правових актів. Неписані конституції мають Великобританія, Нова Зеландія, Ізраїль.[1;156] Конституція необхідна для правового оформлення організації і здійснення суверенної влади, вона визначає правові орієнтири розвитку держави. Підзаконні нормативні акти місцевих органів виконавчої влади: - акти (постанови, рішення і розпорядження) Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, є загальними в межах даної території для всього населення - акти (розпорядження) місцевих виконавчих органів влади, є обмежено-загальними Рішення голів місцевих державних адміністрацій, які суперечать Конституції і законам України, можуть бути (відповідно до закону) скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.