Види інфляції - Контрольная работа

Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозвязки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків - за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання. В економічній науці вважається, що інфляція переходить в гіперстадію за умов перевищення швидкості росту цін 50% на місяць. Прикладом того є Німеччина 1920-1923рр., Австрія 1921-1923рр., СРСР 1921-1924рр., Греція 1943-1944рр., Латиноамериканські країни 1970-1980рр. Інфляція в Угорщині після ІІ Світової війни була найвищою з усіх, відомих в історії світової економіки.Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених товарами, означає інфляцію. Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських підручниках: «Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Розуміння інфляції у вітчизняній літературі виходячи з дисбалансу попиту і пропозиції зявилося, мабуть, унаслідок того, що в умовах тоталітарного режиму, в соціалістичній економіці вважалося, що інфляції немає, оскільки кількість грошей в обігу встановлюється планомірно відповідно до потреб роздрібного товарообігу. Для західної економіки формула “інфляція - зростання цін” виявилася неприйнятною, тому що “там” інфляція означає зростання цін при збереженні балансу попиту і пропозиції. Найбільш близьке до цих визначень трактування інфляції у вітчизняній літературі, згідно якої інфляцію можна визначити як “безперервне загальне зростання цін”.Інфляція як явище може бути класифікований по декількох критеріях. Помірна інфляція (повзуча) - темпи досягають 10% в рік; така інфляція признається в цілому нешкідливою і відповідною нормальному економічному розвитку; масштаби її приводять до непередбачених порушень в розподілі національного доходу між різними соціальними групами. Підставою для цього, очевидно, послужило те, що у ряді країн з високорозвинутою ринковою економікою, наприклад, країни ЄС інфляція грає роль своєрідного важеля, що балансує попит і пропозиція і виправляючого цінові диспропорції. ІІІ За джерелами виникнення виділяють: Інфляція попиту спостерігасться, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію i попит. IV За співвідносністю зростання цін по різних товарних групах: Збалансованаінфляція - ціни підіймаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг.Теоретики сучасної економічної думки по-різному підходять до методів боротьби з інфляцією. Всі методи антиінфляційної політики укладаються в політику управління чинниками попиту (політика агрегатного попиту і політика доходів), чинниками пропозиції (політика стимулювання пропозиції) або чинниками, регулюючими живильне середовище інфляції, - сферу грошового обігу. Методи, направлені на пряме обмеження зростання цін і доходів, перш за все заробітної платні, утворюють зміст політики доходів. Суть політики доходів полягає в тому, що держава обмежує зростання цін і заробітної платні. Ця політика припускає введення диференційованих ставок податку на прибуток залежно від зростання цін на вироблювану продукцію і заробітної платні.Крім бюджетного дефіциту інфляція обовязково супроводжується нерівномірним зростанням цін , порушенням господарчих звязків, гонкою цін між конкурентними галузями економіки й хвильоподібним поширенням зростання цін по районах держави й галузям. Незважаючи на дію ринкових законів, держава не відмовляється від впливу на ціни, суттєво посилюючи його в кризові для національної економіки періоди. Вихід з кризового стану для економіки будь-якої країни містить два основних елементи. Між оподаткуванням та встановленням державного контролю за цінами існує функціональний взаємозвязок i цим користуються уряди, коли ставлять собі за мету припинити зростання внутрішніх цін та поставити у невигідне становище тих господарюючих субєктів, які планують підняти ціну на продукцію. Наприкінці слід додати, що інфляція - це не лише ознака слабкості економіки, а й ознака слабкості державної влади або слабкості політичної мудрості.

Зміст

Вступ

1. Причини виникнення і сутність інфляції

2. Види інфляції

3. Методи подолання інфляційних процесів

Висновок

Перелік використаної літератури

Інфляція властива більшості економічно розвинутих країн світу i с основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом.

Крім бюджетного дефіциту інфляція обовязково супроводжується нерівномірним зростанням цін , порушенням господарчих звязків, гонкою цін між конкурентними галузями економіки й хвильоподібним поширенням зростання цін по районах держави й галузям.

У стані інфляційної нестабільності орієнтація лише на регулювання з боку співвідношення “попит-пропозиція” може призвести до затяжних криз з повільним періодом стабілізації i оздоровлення економіки. Незважаючи на дію ринкових законів, держава не відмовляється від впливу на ціни, суттєво посилюючи його в кризові для національної економіки періоди.

Вихід з кризового стану для економіки будь-якої країни містить два основних елементи. По-перше, приборкання інфляції та, по-друге, припинення падіння виробництва. Однак ключовим моментом є саме вирішення питання інфляції, оскільки це - найважливіша умова для поновлення інвестиційної активності, що, в свою чергу, має забеспечити відродження виробництва. Між оподаткуванням та встановленням державного контролю за цінами існує функціональний взаємозвязок i цим користуються уряди, коли ставлять собі за мету припинити зростання внутрішніх цін та поставити у невигідне становище тих господарюючих субєктів, які планують підняти ціну на продукцію. Адже державний контроль над цінами грає надзвичайно важливу роль, особливо в умовах кризи економіки i виходу з нього. Наприкінці слід додати, що інфляція - це не лише ознака слабкості економіки, а й ознака слабкості державної влади або слабкості політичної мудрості.

Перелік використаної літератури

1) А. І. Щетинін « Гроші і кредит» Київ 2005р.;

2) А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, «Основи економічної теорії», Київ 1995р.;

3) Економічна доповідь Президента України, 1995 р.;

4) Гальчинський А.С. «Теорія грошей» .- К.: Основи, 1996р.;

5) Томашик А.С. «Основні принципи антиінфляційної економічної політики» Фінанси Україні. - 1999. -№20. - с.95-100;

6) Базилевич В. Д. «Політекономія» Київ 2006р;

7) Барянин Г. І. Політична економія» Львів 2000р.

Размещено на .ru