Види координаційних здібностей - Курсовая работа

Поняття "координаційні здібності" виділяється із загального і менш певного поняття "спритність", широко поширеного в побуті і в літературі з фізичного виховання. Під координаційними здібностями слід розуміти, по-перше, здатність доцільно будувати цілісні рухові акти, по-друге, здатність перетворювати вироблені форми дій або перемикатися від одних до інших, відповідно, вимогам мінливих умов. Тому в цьому віці відбувається "закладка фундаменту" для розвитку цих здібностей, а також придбання знань, умінь і навичок при виконанні вправ на координацію. Цей віковий період називається "золотим віком ", маючи на увазі темп розвитку координаційних здібностей. Здатність перетворювати нові, все складніші форми рухів в найбільшій мірі потрібно у видах спорту, які мають періодично оновлювану і довільну програми змагань (спортивна і художня гімнастика, фігурне катання і так далі).Координаційні здібності людини виконують в управлінні його рухами важливу функцію, а саме узгодження, упорядкування різноманітних рухів в єдине ціле відповідно поставленого завдання. Значимість виховання координаційних здібностей пояснюється чотирма основними причинами: 1. Координаційні здібності ведуть до більшої щільності та варіативності процесів управління рухами, до збільшення рухового досвіду.Під координаційними здібностями розуміються здібності людини до узгодження та субпідрядності окремих рухів в єдину, цілісну рухову діяльність. Для ефективного формування координаційних здібностей необхідно на базі загального підходу до фізичного виховання виробити конкретні шляхи та засоби вдосконалення відповідних видів координаційних здібностей з урахуванням їх місця і ролі в загальній системі рухової діяльності людини. Стосовно до дитячого спорту можна виділити наступні найбільш значимі, фундаментальні координаційні здібності людини в процесі управління руховими діями: - здатність до реагування; диференційована здатність, різновидами якої є здатність до диференціювання просторових, часових і силових параметрів руху; ритмічна здатність. Здатність до реагування це здатність швидко і точно почати рух відповідно певного сигналу.Практика виховання фізичного виховання та спорту, має в своєму розпорядженні основний арсенал засобів для виховання на координаційних здібностей. Основним засобом для виховання координаційних здібностей є фізичні вправи підвищеної координаційної складності і містять елементи новизни. Складність фізичних вправ можна збільшувати за рахунок зміни просторових, часових і динамічних параметрів, а також за рахунок зовнішніх умов, змінюючи порядок розташування засобів, їх вагу, висоту; змінюючи площу опори або збільшувати її рухливість у вправах на рівновагу і так далі; комбінуючи рухові навички; поєднуючи ходьбу з стрибками, біг і ловлю предметів; виконуючи вправи по сигналу або в обмежений час. Найбільш широку і доступну групу засобів для виховання координаційних здібностей складають загально підготовчі гімнастичні вправи динамічного характеру, одночасно охоплюють основні групи мязів.Однією з найважливіших завдань фізичного виховання є розвиток рухової функцією і вміння керувати своїми рухами. Для ефективного формування координаційних здібностей необхідно на базі загального підходу до фізичного виховання виробити конкретні шляхи та засоби вдосконалення відповідних видів координаційних здібностей з урахуванням їх місця і ролі в загальній системі рухової діяльності людини.Для вирішення завдання розвитку координації дітей на уроках ФК в школі був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого ми використовували такі методи дослідження: - контрольний і експериментальний методи (методи організації навчально-виховної роботи у дослідних групах);Вік і хлопчиків, і дівчаток - 7-9 років, основна медична група, середній рівень фізичної підготовленості, приблизно однаковий режим дня і т.п. І у хлопчиків, і у дівчаток, будуть сформовані дві групи - контрольна і експериментальна групи: а) якщо всі бажатимуть випробувати на собі методику розвитку рівноваги, то розподіл на контрольну і експериментальну групу буде здійснюватись за варіантами механічного відбору, на вибір; б) може бути така ситуація, коли групи самі сформуються в контрольну і експериментальну, завдяки тому, що будуть школярі, які не матимуть бажання приймати участі; тоді експериментальну групу складуть ті діти, які бажатимуть займатися за методикою розвитку рівноваги, а контрольну - ті діти, які з різних причин відмовились займатися. Але і контрольна, і експериментальна групи будуть приймати участь, як у початковому, так і у кінцевому дослідженніВ нашому випадку потрібно приділити найбільшу увагу на здатність людини зберігати стійке положення під час виконання різноманітних рухів і поз. Тому підкреслюючи значущість рівноваги у формуванні рухових умінь і навичок, ми вказуємо на недостатньо вивчену форму даної рухової координації, що відкриває для нас нові перспективи створення своєї методики по підвищення ефективності рухової діяльності.Особл

Зміст

Вступ

Розділ 1. Види координаційних здібностей і їх характеристика

1.1 Сутність і значення координаційних здібностей в управлінні рухами

1.2 Класифікація координаційних здібностей

1.3 Засоби виховання координаційних здібностей

Розділ 2. Методи та організація дослідженя

2.1 Методи дослідженя

2.2 Організація дослідженя

Розділ 3. Вплив вікових особливостей на розвиток координаційних здібностей у молодшому шкільному віці

3.1 Вікові особливості школяра 7-9 років

3.2 Основні прийоми виховання координаційних здібностей

3.3 Методика виховання координаційних здібностей

3.4 Тести для визначення здатності до рівноваги

Висновки

Список використаних джерел

Однією з найважливіших завдань фізичного виховання є розвиток рухової функцією і вміння керувати своїми рухами. Ще Т.Ф. Лестгафт, говорячи про завдання фізичної освіти, відзначав важливість "Вміння ізолювати окремі рухи, порівнювати між собою, свідомо управляти ними і пристосовувати до перешкод, долати їх з можливо більшою спритністю ".

Для ефективного формування координаційних здібностей необхідно на базі загального підходу до фізичного виховання виробити конкретні шляхи та засоби вдосконалення відповідних видів координаційних здібностей з урахуванням їх місця і ролі в загальній системі рухової діяльності людини. Звідси й випливає необхідність класифікації координаційних здібностей.

Вправи, спрямовані на розвиток координаційних здібностей, ефективні до тих пір, поки вони не будуть виконуватися автоматично. Потім, вони втрачають свою цінність, так як будь-яке, засноване до навику і виконується в одних і тих же постійних умовах рухової дії, але стимулює подальший розвиток координаційних здібностей.В нашому випадку потрібно приділити найбільшу увагу на здатність людини зберігати стійке положення під час виконання різноманітних рухів і поз.

Адже необхідність розвитку і вдосконалення рівноваги в нашому житті є досить важливими фактором. Тому підкреслюючи значущість рівноваги у формуванні рухових умінь і навичок, ми вказуємо на недостатньо вивчену форму даної рухової координації, що відкриває для нас нові перспективи створення своєї методики по підвищення ефективності рухової діяльності. Є навіть багато робот присвячених дослідженню біомеханічного аналізу рівноваги. Також є різні точки зору на її значущість для підвищення рівня фізичної, тактико-технічної підготовки, формування культури рухів, їх естетичного сприйняття, індивідуального стилю, що вказує на велику теоретичну і практичну значущість даної проблеми. Різні підходи у вивченні рівноваги свідчать про велику теоретичну і практичну значущість даної проблеми, що вимагає подальших експериментальних досліджень в різних галузях знань: теорії і методики спортивного тренування, фізіології спорту, спортивної психології і др.