Характеристика основних транспортних кодексів України, що регулюють питання перевезення в прямому змішаному сполученні. Дослідження ключових видів договорів перевезення, які закріплюються на законодавчому рівні залежно від транспортованого об’єкту.
У кодифікованому акті цивільного законодавства України - Цивільному кодексі України - договори перевезення регулюються положеннями Глави 64 «Перевезення» (статті 908 - 928) та Глави 65 «Транспортне експедирування»(стаття 929 - 935). У нормах Глави 64 Цивільного кодексу України зазначено різні види договорів перевезення: договір перевезення вантажу, договір перевезення пасажира та багажу, договір чартеру (фрахтування), договір перевезення в прямому змішаному сполученні, довгостроковий договір, договір перевезення транспортом загального користування. Таким чином, залежно від обєкта на законодавчому рівні закріплюються такі види договорів перевезення: договір перевезення вантажу, договір перевезення пасажирів, договір перевезення багажу та договір перевезення пошти. Включення в єдине поняття договору перевезення як пасажира, так і багажу не дає підстав для висновку про правову єдність цих двох договорів. Так, відповідно до спеціального законодавства України у сфері надання транспортних послуг виділяють договір повітряного перевезення (відповідно до Повітряного кодексу України від 19 травня 2011 р., договір морського перевезення (відповідно до Кодексу торгівельного мореплавства України), договір перевезення залізничним транспортом (відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р., договір перевезення внутрішнім водним транспортом (відповідно до Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР,, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955 р.), договір перевезення автомобільним транспортом (відповідно до Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 27 червня 1969 р.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
