Видавнича діяльність національної Академії наук України у 1918–1933 рр. - Автореферат

Вона віддзеркалює специфіку апробації та впровадження результатів наукових досліджень в контексті історичної ситуації в Україні, дозволяє увязати її із розвитком книжкової справи, специфікою редакційно-видавничої діяльності в науці, а також провести історико-книгознавчий аналіз основних процесів у видавничій справі того періоду, бібліографічну реконструкцію опублікованих наукових видань, зясувати роль окремих політичних діячів та діячів науки, важливі питання історії науки в Україні. Актуальність теми зростає за умови, що впродовж значного часу обставини існування та діяльності УАН-ВУАН, зокрема, політичний аспект реорганізації науки в Україні замовчувалися, а комплекс архівних документів з діяльності Академії був свідомо зруйнованим і його рештки розосереджені по різних сховищах. Практика вилучення видань, у яких були вміщені праці репресованих вчених, позбавила нас цілого ряду публікацій значної наукової вартості, призвела до ситуацій, коли втрачено науковий доробок цілих установ. Приймаючи до уваги значну кількість праць загального характеру з історії НАН України радянського періоду, слід відзначити, що окремі аспекти діяльності та розвитку НАН України у 1918-1933 рр. стали висвітлюватися тільки у дослідженнях останнього десятиліття, що розкрито в першому, історіографічному розділі дисертації. Мета роботи полягає в тому, щоб простежити основні тенденції у формуванні та розвитку видавничої справи ВУАН у 1918-1933 рр., реконструювати діяльність її видавничих установ (редакційно-видавничих комісії та ради, видавництва, друкарні), висвітлити внесок академічних науковців у редакційно-видавничий процес.В більшій мірі як опубліковані джерела виступають видання НАН України за досліджуваний період, насамперед «Звідомлення», «Записки» академічних відділів, «Труди», «Список праць за 10 літ її існування», систематичні каталоги 1930-х рр., журнал «Вісті» тощо. 166, 177, 337 та ін.), де відклався комплекс документів з історії Академії наук до 1934 р. (розпорядження НКО УСРР, протоколи засідань Спільних зібрань та Президії ВУАН, фінансові документи, штати та ін.), документи про звязки ВУАН з Державним видавництвом України; Центрального державного архіву громадських обєднань України (слідчі справи репресованих співробітників ВУАН, в т. ч. завідувача Видавництвом М.З. Видавнича діяльність, як одна із складових діяльності всієї Академії характеризується декількома періодами: 1918-1922 рр. - період організації редакційної роботи, вироблення видавничої концепції та стратегії розвитку, відсутності поліграфічної бази; 1923-1928 рр. - активної розбудови видавничої роботи на фоні поліпшення матеріально-технічного стану Академії, поширення видавничого репертуару, започаткування систематичного обміну виданнями; 1929-1933 рр. - період зміни академічної структури і як наслідок видавничих пріоритетів, поява нових типів видань, завершення формування видавничої інфраструктури. Спільно було вирішено друкувати щорічне звідомлення про роботу Академії наук, а для видань УАН та її відділів запровадити єдиний заголовок «Праці та матеріали, видані Українською академією наук». Спочатку вийшли: «Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві», «Статут та Штати Української Академії наук у Києві» та «Перший піврік існування Української Академії наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року», видані у друкарні УНТ у Києві.Визначено три основні етапи видавничої діяльності НАН України у 1918-1933 рр.: 1) 1918-1922 рр. - етап, що характеризується відсутністю власної поліграфічної бази, процесом організації редакційно-видавничих відносин та початком діяльності Редакційно-видавничої комісії; 2) 1923-1928 рр. - етап розгортання видавничого процесу на фоні активного розвитку наукових дисциплін та поліпшення матеріально-технічного становища ВУАН; 3) 1929-1933 рр. - етап зміни видавничих пріоритетів, повязаний зі структурними змінами в Академії, поява нових типів видань, завершення формування видавничої інфраструктури з утворенням Редакційно-видавничої ради. Не зважаючи на відсутність фінансування та власної поліграфічної бази Академія наук розпочала публікаторську роботу ще у 1918-1919 рр., надрукувавши установчі документи про утворення УАН; перші академічні видання побачили світ у 1919 р. Тверде фінансування з 1925 р. на наукову, експедиційну і видавничу роботу, забезпечило її поширення і, як наслідок, поширення репертуару видань за рахунок періодичних журналів («Етнографічний вісник», Бюллетень Етнографічної комісії, Журнал бібліотекознавства та бібліографії та ін.), збірників праць (Дніпрянська біостанція, Біологічний інститут ім. Збільшення штатів Комісії разом з фактом зростання сум на науково-операційні витрати дозволило Академії з 1924 р. організувати систематичний обмін виданнями з науковими установами та окремими науковцями СРСР і світу (у 1928 р. обмін з 360 установами, розповсюджено 62127 примірників видань) і піднести її статус на міжнародному рівні. Протягом згаданого періоду відбуває

Основний зміст дисертації